Після операцій на органах черевної порожнини режим активних ру-хів і навантаження під час занять ЛФК слід обмежити у випадках за-гального важкого стану хворих у зв'язку з кровотечею, шоком, усклад-неннями під час операції та наркозу (зупинка серця, дихання, гострий тромбоз, емболія), наявністю недренованих абсцесів у черевній порож-нині, поширеного перитоніту, післяопераційного панкреонекрозу, больово-го панкреатиту, гострої печінкової та ниркової недостатності, а також у слабких хворих з важкими захворюваннями та ускладненнями: кровоте-чею, септичним станом, гострою серцево-судинною недостатністю, підозрою на інфаркт легень, серця та ін.

Підвищення температури у зв'язку із запальними явищами у леге-нях не е абсолютним протипоказанням до занять лікувальною гімнасти-кою. У цих випадках необхідно настійно пропонувати хворим викону-вати дихальні вправи за індивідуальним завданням, повороти тулуба в ліжку, підвищене положення тулуба, масаж грудної клітки та інші виходи.

Режими активних рухів до і після операцій на органах грудної порожнини

Хворим, які потребують негайних хірургічних втручань, призначають суворий ліжковий або розширений ліжковий режим. Залежно від стану їм також може бути призначений палатний режим. До проведення планових операцій хворі звичайно перебувають на палатному чи вільному режимі, коли за показаннями проводять психофункціональну підготовку, використовуючи засоби ЛФК, та навчають вправ, які застосовуватимуть-ся невдовзі після операції.

В умовах хірургічного стаціонару після оперативних втручань послі-довно призначають диференційовані рухові режими зі зростаючим фізич-ним навантаженням.

Режим № 1 — суворий ліжковий

Завдання режиму: забезпечення фізичного і психічного спокою; про-філактика ускладнень найближчого післяопераційного періоду (ателек-тазу, пневмонії, тромбоемболії), сприяння перебудові організму, форму-вання тимчасових компенсаторних реакцій; поступова підготовка хворого до самостійного переходу в положення сидячи.

Зміст режиму. У перші години після операції хворі повинні перебу-вати в горизонтальному положенні. У цей період допускаються повороти хворих на бік та інші прийоми штучного збільшення рухової активності, але вони потребують лікарського контролю, оскільки можливе погіршен-ня функції кровообігу і дихання. Важливо забезпечити аспірацію мокро-тиння, своєчасне спорожнення сечового міхура, не допустити здуття ки-шок, западання язика.

Після зменшення залишкової дії наркозу і пробудження хворих за відсутності гіпотензії та симптомів ішемії головного мозку головний кі-нець ліжка поступово піднімають. Під голову підкладають невисоку по-душку. Хворого спонукають до відкашлювання мокротиння. При цьому грудну клітку фіксують руками на боці операційної рани. Рекомендують статичне діафрагмальне дихання (8—10 глибоких дихальних рухів що-години) .

Поступово хворим надають положення з трохи піднятою головою і зі-гнутими ногами. Використовують опору для сідниць та стегон. Кут вста-новлення головної рами функціонального ліжка не повинен перебільшу-вати 15°—цим забезпечують найменше гравітаційне навантаження від маси частин тіла, які містяться вище від зони оперативного доступу, що пов'язано з больовим синдромом.

При цьому режимі перехід хворих у положення сидячи, в тому чис-лі пасивний, забороняється. Але необхідно стежити за своєчасністю роз-ширення цього рухового режиму, оскільки тривале обмеження фізичної активності може призвести до дисфункцій кровообігу та дихання. Тому за умови відносно доброго стану і самопочуття хворих доцільні елемен-тарні активні рухи в дистальних відділах кінцівок, а також короткочас-не (5—7 с) помірне статичне напруження основних м'язових груп.

У разі нормального перебігу післяопераційного періоду орієнтовний термін перебування на режимі — перші години після операції (з момен-ту завершення операції до закінчення залишкової дії наркозу, який за-тримує можливість активних рухів).

Режим № 2 — розширений ліжковий

Завдання режиму: активізація легеневого крово- і лімфообігу з метою прискорення розсмоктування транссудату, ексудату і запобігання усклад-ненням; профілактика парезу кишок і сечового міхура; допомога мобілі-зації компенсаторних реакцій; підготовка хворих до самостійного перехо-ду в положення стоячи і до ходьби.

Зміст режиму: дозволяються повільні повороти тулуба, самостійний перехід в положення сидячи, опустивши ноги, і короткочасне перебуван-ня в положенні сидячи. Для активізації вентиляційної функції оперова-ної легені рекомендується положення хворого в ліжку лежачи на здоро-вому боці. Допускаються прості рухи для здійснення туалету, самостійне прийняття їжі.

Необхідно стежити і за характером укладання хворого в ліжко. Важ-ливо, щоб у положенні лежачи на спині голова не відхилялась у бік. Під плече, що западає, підкладають невелику подушку.

Якщо хворого непокоїть біль у зоні післяопераційного шва, головну раму функціонального ліжка піднімають до 35°, що зменшує напруження оперованих тканин. Хворому необхідна допомога в збільшенні об'єму рухів у плечовому суглобі на боці виконаної операції.

Процедури ЛГ проводять по 8—10 хв індивідуальним методом. Впра-ви виконують у положеннях напівлежачи та сидячи в повільному темпі з паузами для відпочинку. У комплексі переважають спеціальні дихальні вправи, їх співвідношення з іншими 2:1, 1:1. Доцільно, щоб хворі виконували їх і самостійно 3—5 разів на день. Для підготовки до вставання та ходьби виконують повороти тулуба, перехід у положення сидячи за допомогою методиста, імітацію ходьби, лежачи на спині. Щоб краще розправлялась оперована легеня, хворий повинен по 8—10 разів на день надувати кисневу подушку (гумову каме-ру), а хворі діти — гумові іграшки.

Застосовують легкий масаж кінцівок, грудної клітки і шиї, на що відводять 8—10 хв.

Орієнтовний термін перебування на режимі — 1—2 доби після опе-рації.

Режим № 3 — напівліжковий (палатний)

Завдання режиму: поліпшення прохідності бронхіального дерева, роз-правлення відділів легені, які залишилися, запобігання появі плевраль-них зрощень; активізація екстракардіальних факторів кровообігу, ста-білізація механізмів компенсаторних пристосувань; відновлення рухо-мості руки на боці операції; профілактика і коригування порушень по-стави; відновлення адаптації організму до короткочасної ходьби.

Зміст режиму: через 2—3 год після видалення дренажів із плевраль-ної порожнини дозволяється самостійне вставання з ліжка, короткочасна ходьба в межах палати, а наприкінці дня — в межах