Бронхіальна астма – алергічна хвороба, що характеризуєтьсчя приступами ядухи або екепіраторної задишки в зв'язку з порушенням прохідності бронхів. Захворювання на астму починається в ранньому та дошкільному віці. Більшість дітей спадково схильні до алергічних захворювань.

Появі приступів бронхіальної астми у більшості дітей передують рецедивуючі інфекції органів дихання, які, уражаючи стінки бронхів порушують їхню бар'єрну функцію, полегшують проникнення алергенів.

Шляхи проникнення алергену: інгаляційний (запахи, пилок та спори рослин, лікарські засоби), через травний канал (харчові, лікарські), контактний – через шкіру та слизові оболонки, ін’єкційний (лікарські засоби, укуси комарів), від матері до плода через гематоплацентарний бар’єр (лікарські речовини). Алергени бувають інфекційного (патогенні бактерії, віруси, гриби), та інфекційного походження (домашній пил, шерсть, волосся та лупа тварин, пилок трав, квіттів, дерев).

На першому році життя алергени в основному надходять в організм дитини через травний канал і є харчовими, пізніше вони проникають як через кишки так аерозольно.

Патогенез. Під час приступу бронхіальної астми прохідність бронхів порушується з різних причин:

1) бронхоспазм;

2) набряку слизової оболонки бронхів;

3) виділення густого секрету впросвіт бронхів.

Порушення прохідності бронхів призводить до утруднення видиху. Під час приступу бронхіальної астми, збільшується еластичний опір легень, знижується засвоювання кисню та виділення вуглекислого газу через порушення дифузії газів. У момент приступу значно порушується функція дихання: знижується його глибина, зменшується життєва ємкість легень, межа та резерв дихання, збільшується залишковий об’єм легень, що веде до гіпоксемії та гіперкапнії. У дітей раннього віку при цьому основне значення мають набряк слизової оболонки бронхів та виділення густого секрету, тим часом як бронхоспазм у них незначний.

Клініка. У більшості дітей астма розвивається на фоні рецедивуючого інфекційного бронхолегеневого захворювання або распіраторного алергозу. Повторюються приступи ядухи. Приступу ядухи передує період передвісників (зниження апетиту, погіршення сну, неспокій, підвищена дратівливість, чхання, блювання, свербіж шкіри), більш характерний для дітей раннього віку. Приступи астми починаються вночі або увечері. Хворі збуджені, метушаться. Під час спостерігається шумне дихання, екпіраторна задишка з довгим свистячим видихом, блідість шкіри з синюшним відтінком, напруження м’язів шкіри та вен, переляк в очах. Хрипи чути на відстані, грудна клітка здута, її розміри збільшені в передньозадньому напрямку.

Під час обстеження визначається коробковий відтінок перкуторного легеневого звуку, низьке стояння меж легень, розсіяні сухі хрипи на видиху та різнокаліберних вологих на вдиху. Кашель частий, сухий, понад силу, з’являється на початку приступу. Харкотиння відкашлюється погано. Тоді діти скаржаться на біль у животі, що пов’язано з напруженням дихання і приступами кашлю. Після приступу ядухи кашель поступово стихає, у дітей шкільного віку починаєтьчся відходити харкотиння у вигляді щільних грудочок. А також зменшується задишка та здуття легень, зникають хрипи, але ще протягом 3-7 діб відмічаються кашель, емфізема. При більш важкому перебігу приступи можуть повторюватися або бути тривалішими: від 30-40 хв. до кількох годин навіть днів (астматичний статус).

Ускладнення: хронічна емфізема легень, легеневе серце, ателектаз, пмевмотфакс, неврологічні розлади.

Лікування бронхіальної астми повинно бути поетапним. Воно включає зняття нападу, комплексне лікування з метою ліквідації алергічної реакції та запобігання повторним нападам ядухи.

На першому етапі долікарську медичну допомогу (в період передвісників нападу) подають медична сестра, фельдшер або батьки вдома. Треба заспокоїти дитину і батьків, забезпечити доступ свіжого повітря. Дитині роблять гарячу ванну для рук і ніг(38-390 С, 10-15 хв.), дітям віком понад 1,5-2 роки всередину дають бронхолітичні препарати (еуфілін, ефедрин, теофедрин або антастман, новодрин), алупент або астмопент, еуспіран в інгаляціях з кишенькового інгалятора.

На другому етапі (лікування у стационарі важких форм бронхіальноі астми) передбачається насамперед подання невідкладної допомоги (зняття нападу). За умови астматичного стану вона спрямована на ліквідацію бронхоспазму, поліпшення прохідності бронхів, зменшення секреції слизових залоз та набряку слизової оболонки, розрідження харкотіння.

Якщо напад бронхіальної астми середноьї важкості, призначають стимулятори адренорецепторів: орципеналіну сульфат (алупенд, астмопенд), боротек (фенотерол) та сальбутомол (вентолін). Астмопент (1,5% розчин для аерозолю по 20 мл.) призначають дітям віком понад 3 роки по 1 вихіду в момент нападу, до 6 років-усередину ј таблетки(0,005 г), понад 6 років- Ѕ таблетки (0,01 г) 4 рази на день. Солутан дають усередину або в інгаляціях по 2-15 крапель 3 рази на день, під час нападу до 30 крапель. Еуфілін призначають у дозі 8-10 мг/кг маси тіла, яку розділяють на 3-4 введення внутрішньовенно (2,4% розчин по0,2 мл/кг краплинно з ізотичним розчином натрію хлориду,обережно, у разі недостатності дихання ІІ–ІІІ ступення). Рідше вводять 24% розчин ефуліну внутрішньо’мязового.

У разі нападів астми, що часто рицидивують, після знаття обструкції призначають аерозоль бекломету (беклометиду) по 50-100 мгк (1-2 вдихи) 3-4 рази на день протягом 1-2 міс. Бекломет – кортекостероїдний препарат, що має місйеву дію на бронхи (протипоказанням є інфекція дихальних шляхів).

У комплексі лікування астми застосовують антигістамінні засоби: димедрол, піпольфен, супрастин, фенкарол, діазолін змінюючи їх кожні 7 днів. На момент нападу під час кашлю понад силу антигістамінні препарати дають разом з 20%розчином натрію оксибутариту по 0,25-0,5 мл/кг внутрішньовенно або всередину (0,025 мл –0,5 мл/кг) внутрішньом”язового 3 рази на день. Для знаття нападу у комплексі з іншими препаратами застосовують гепарин підшкірно у добовій дозі 100 ОД/кг (кожні 8 год) протягом 7–10 днів. Антибіотики призначають тільки при наявності іфекційно-запальних вогнищ. Застосовують препарати, що розріджують харкотиння: всередину настої алтеї або термопсису, відвару солодки, чебрецю, підбілу, подорожника, анісу (у вигляді збору), препарати йоду,