У разі легкого нападу астми призначають еуфілін у мікстурі, солутан, теофедрин, ангастман у комбінації з антигістамінними препаратами, бромгексином, інгаляціями, відхаркувальними та відтяжними процедурами (гарячі ножні ванни) 3 раціону хворого виключають продукти, багаті на екстрактивні речовини та пурини.

У післянападовий період застосовують інгаляції інталу, все-редину кетотифен (задитен), проводять фізіотерапію: спочатку УВЧ, а потім електрофорез магнію сульфату, кальцію хлориду, гепарину, димедролу на грудну клітку, ультразвук, трансцеребральний електрофорез нікотинової кислоти, синусоїдальні моду-льовані струми. Призначають лікувальну фізкультуру, вітаміно-терапію. Після зняття важкого нападу показаними є препарати, що стимулюють функцію надниркових залоз (етимізол, кальцію пантотенат, гліцерам)

У позанападовий період хворих на бронхіальну астму дітей беруть на диспансерний облік. Дільничний педіатр разом з алер-гологом складають для кожного хворого план лікувальних та оздоровчих заходів із врахуванням важкості хвороби, схильності до повторних захворювань, побутових умов дитини. Мати повин-на вести харчовий щоденник. Клінічне і лабораторне виявляють алерген та усувають контакт з ним. Проводять специфічну та не-специфічну десенсибілізацію, санацію вогнищ інфекції, лікуваль-ну фізкультуру, голкотерапію; застосовують камери штучного мікроклімату, баротерапію, санаторно-курортне лікування, в тому числі в соляних копальнях. Курортне лікування таких хворих здійснюється у місцевих санаторіях.

Профілактика. З метою профілактики захворювань органів дихання з перших днів життя дитини треба проводити загартовування, лікувальну фізкультуру, додержувати правильного харчування та режиму дня. Велике значення у профілактиці бронхіальної астми має санітарно-освітня робота серед населення, особливо серед сімей з обтяженою спадковістю. Важливе місце в цьому належить ме-дичній сестрі.