Передопераційна профілактика: Пацієнти, яким планується операція по видаленню лімфатичного вузла і/або променева терапія, повинні знати про ризик розвитку вторинної лімфедеми. Крім того, перед операцією пацієнти повинні заміряти обидві кінцівки (уражену і здорову), щоб мати вихідні дані для подальшого порівняння. Якщо після операції буде встановлено дренаж. Ви повинні отримати детальні інструкції щодо правильної поведінки після повернення додому.

Післяопераційна профілактика: Пацієнти, яким було видалено лімфатичний вузол і проведена або не проведена променева терапія, повинні знати наступне:

1 Перебуваючи в лікарні: Нагадати персоналу про те, що не можна

брати кров, не можна робити внутрішньовенні маніпуляції, міряти артеріальний тиск або робити ін'єкції в цю руку (вкажіть, в яку саме руку). На жаль, деякі медпрацівники знають занадто мало про лімфедему або її профілактику.

2. На прийомі у лікаря: Переконайтеся, що весь персонал, включаючи Вашого лікаря, знає про умови, перелічені вище, а також проте, що НЕ МОЖНА проводити хіміотерапію ураженої руки.

3. Лабораторні тести: Виконуйте настанови, перелічені вище, і відмовляйтеся від аналізу крові, проведення внутрішньовенних маніпуляцій, замірів кров'яного тиску або ін'єкцій в уражену кінцівку.

4 Післяопераційні дренажі: Дуже важливим є ретельний догляд за шкірою, що оточус ділянку навколо дренажу Уважно слідкуйте за появою ознак та симптомів інфекції в місцях післяопераційного розрізу і дренажу. В разі необхідності, спорожняйте дренаж через кожні 8 годин або частіше.

Якщо у Вас хірургічне видалені лімфатичні вузли або якщо Ви пройшли курс променевої терапії, дуже важливо захищати руку з ушкодженого боку.

Будь ласка, ознайомтеся з Додатком 2 (18 кроків профілактики), де наведені детальні рекомендації щодо запобігання розвитку лімфедеми або погіршення її стану.

Прийняття рішення стосовно лікування залежить від причини виникнення лімфедеми. Наприклад, якщо початкові ознаки і симптоми набрякання викликані інфекцією (почервоніння, висип, жар, пухирі або біль вказують на наявність інфекції), треба починати з призначення антибіотиків. Лікування інфекції часто знижує ступінь набрякання.

Якщо лімфедема викликана не інфекцією, тоді з огляду на перебіг захворювання рекомендований план лікування може базуватися на наступних методах:

а) ручний лімфатичний дренаж

б) накладання пов'язки

в) належний догляд за шкірою та раціональне харчування

г) компресійний одяг (рукави, шкарпетки)

д) лікувальна фізкультура

е) самостійний ручний лімфатичний дренаж і накладання пов'язки у відповідності з рекомендаціями

є) постійне виконання профілактичних заходів.

Ручний лімфатичний дренаж виконується спеціалістом, який пройшов спеціальну підготовку. Головним елементом цієї терапії є легкий масаж поверхневої сполучної тканини, а не глибоко розташованих м'язів у зворотно-поступовому напрямку (насос) Це стимулює ослаблену лімфатичну систему за рахунок посилення

відтоку рідини, що застоялася, крізь судини, даючи венозній системі змогу реабсорбувати рідину і сприяти розвитку нових колатеральних каналів, через які лімфа могла б відновити свій рух. Правилам ручного лімфатичного дренажу навчають пацієнтів для того, щоб вони вміли виконувати деякі основні елементи масажу.

Накладання пов'язки - це спеціальна методика, що може бути застосована при лімфедемі верхніх та нижніх кінцівок. Цей метод застосовується в Європі протягом десятиліть в поєднанні з ручним лімфатичним дренажем; він визнаний дуже ефективним, якщо виконується правильно. Пов'язки накладаються, щоб посилити тиск у тканинах кінцівки та досягнути зменшення набряку. Такий метод лікування є ідеальним для пацієнтів, що подорожують, так як накладати пов'язку пацієнт може самостійно.

Компресійний одяг важливо носити для усунення застійних явищ кінцівки (наприклад, еластичні шкарпетки, панчохи або рукави). Рекомендований тиск: 25-35 мм рт.ст. для рук і 45 до 75 або 80 мм рт. ст. для ніг. Іноді пацієнти надягають дві шкарпетки для кращої підтримки. Пацієнту, що має нестандартний розмір кінцівки, ми рекомендуємо виготовлення такого одягу на замовлення.

Антибіотики широко застосовуються для лікування місцевої інфекції або для профілактики рецидивуючих хронічних інфекцій.

Діуретики (сечогінні препарати) все ще рекомендуються деякими лікарями, але'їх треба приймати з великою обережністю. Діуретики мають незначний вплив на зменшення лімфедеми. Однак є свідчення того, що 'їх тривале вживання може бути шкідливим.

1. У випадку раптового значного збільшення набрякання пацієнтам, що були прооперовані з приводу раку молочної залози або мають вторинну лімфедему, слід негайно припинити лікування і звернутися до свого лікаря у випадку рецидивуючоі пухлини або захворювання. Ріст пухлини може заблокувати лімфатичну течію і тим самим погіршити стан пацієнта.

2 Пацієнти, які помітили раптовий розвиток лімфангіту (інфекції). повинні терміново припинити лікування (див. ст.10), доки інфекцію не буде ліквідовано. Під час лікування такі пацієнти мають бути під пильним медичним наглядом. Обов'язковими є регулярні лабораторні дослідження.

3. Пацієнти із захворюванням на серце мають бути під пильним наглядом, щоб запобігти швидкому надходженню надмірної кількості рідини, яку серце може бути нездатним компенсувати.

4 При виникненні болю потрібно припинити лікування доки біль стихне або буде знайдено його причину.

Важкий протез молочної залози, що може бути застосований після мастектомії, може надмірно тиснути на лімфатичні вузли вище ключиці. Такий тиск спричиняє ризик сповільнення або перетину лімфатичних шляхів і заважає течії рідини по лімфатичній системі. Якщо Ваш протез важкий, спробуйте знайти легший.

Після укусу комахи або іншого незначного ушкодження:

Після укусу комахи або будь-якого іншого незначного ушкодження, потрібно ретельно вимити шкіру і негайно звернутися за медичною допомогою. Лікування із застосуванням антибіотиків є дуже важливим для запобігання серйозного інфікування та часто і госпіталізації. Для усіх пацієнтів, які страждають на лімфедему, існує постійна загроза інфекцій, що дуже часто перетворюється на реальність Частіше всього інфекція поширюється внаслідок травм, укусів комах, ін'єкцій, післяопераційного відсмоктування рідини (сероми) з грудної клітки, післяопераційних ускладнень, сонячних опіків або радіаційних