Профілактика: Пацієнти, які добре обізнані з ознаками симптомами та профілактикою лімфанптів, можуть уникнути багатьох часто трагічних ускладнень, що є наслідком рецидивуючої інфекції (включаючи подальше збільшення пухлини, пошкодження шкіри та можливу втрату кінцівки). На жаль, у багатьох пацієнтів, хоч і досить проінформованих про гігієнічні та профілактичні заходи, може розвинутися хронічне запалення. Поки що немає достатньо даних, що б дали змогу визначити, чому у пацієнтів, які старанно виконують усі рекомендації, часто виникають серйозні ускладнення, що можуть бути дуже загрозливими.

Ознаки та симптоми: Початок проявів лімфангіту може відрізнятися, але найчастіше пацієнти спочатку помічають:

висипи, червоні плями та сверблячку на ушкодженій кінцівці

зміну кольору

збільшення набряку

відчуття "важких кінцівок"

відбиття болю у пахвах та паховій ділянці

нездужання, остуду, високу температуру (часом протягом 5-10 хвилин).

Лікування: Негайно припиніть усі види лікування при виявленні інфекції (мануальний дренаж лімфи, перев'язки, використання компресійного одягу, відсмоктування та ін.). В залежності від серйозності випадку дотримуйтесь рекомендацій, наданих нижче. (Для деяких пацієнтів відпочинок та вживання рідини є достатніми, щоб симптоми зникли, але таких пацієнтів небагато) Більшість пацієнт їв потребує перорально приймати антибіотики відпочивати (підняти вражену кінцівку) збільшити приймання рідини*

уникати прямих променів сонця*

спостерігати за змінами у кінцівці

міряти температуру кожні чотири години або частіше, якщо це необхідно.

Якщо на все вищезгадане не буде відповідної реакції, то пацієнтку треба госпіталізувати та кілька днів вводити їй антибіотики внутрішньовенна.

Висновок.

Пацієнти, які мають рецидиви інфекцій невизначеного походження, потребують профілактичного введення антибіотиків протягом кількох днів після поради лікаря.

Кілька корисних порад:

· Завжди добре витирайте кінцівку/ділянку після душу.

· Пацієнти, які потребують серйозного стоматологічного або іншого хірургічного втручання в уражені зони, повинні приймати антибіотики за 24-36 годин до початку процедури для запобігання рецидиву інфекції.

· Багато пацієнтів, які мають застуду, грип, алергію, або знаходяться у стресовому стані, дуже часто більш схильні до розвитку інфекцій, що є результатом ослаблення лімфатичної системи та накопичення рідини, багатої на протеїн (білок)

Ви самі повинні більше піклуватися про себе Будьте уважні до себе, більше відпочивайте, дотримуйтесь збалансованої дієти, пийте багато води, а також робіть фізичні вправи за спеціально розробленою програмою.

для хворих на рак молочної залози, що складають групу ризику щодо розвитку лімфедеми або вже мають лімфедему. Хто входить до групи ризику?

До групи ризику входять всі, хто був прооперований з приводу раку молочної залози з вилученням лімфатичних вузлів підпахви та часто ті, хто пройшов курс променевої терапії. Лімфедема може виникнути відразу після операції, протягом декількох місяців, років або, навіть, через 20 і більше років після лікування. При володінні певними знаннями та належному догляді лімфедемі можна запобігти або у випадку її виникнення тримати під контролем.

Наступні рекомендації треба уважно розглянути перед операцією і обговорити з Вашим лікарем:

1 Не ігноруйте будь-яке незначне набрякання руки, долоні, пальців або грудної клітки. Негайно звертайтеся до свого лікаря.

2 Ніколи не дозволяйте робити ін'єкції або брати кров з ураженої руки.

3. Міряйте кров'яний тиск на неушкодженій руці

4. Тримайте руку, що набрякла або "знаходиться в групі ризику", в чистоті. Порадьтеся з лікарем, яким лосьйоном користуватися після прийняття ванни. Обережно і дуже ретельно витирайте його залишки. Переконайтеся, що в зморшках та між пальцями сухо

5. Уникайте енергійних повторних рухів, що потребують надмірних зусиль (штовхання, тягнення).

6. Уникайте піднімання ураженою рукою. Ніколи не носіть важкі сумки через плече.

7 Не носіть прикраси або еластичні бинти, що щільно прилягають, на уражених пальцях або руках.

8 Уникайте значного перебігу температур при купанні або митті посуду Захищайте руки від сонячних променів

9. Не одягайте на голе тіло шерстяні речі, через те, що чиста шерсть може подразнювати шкіру, сприяючи виникненню інфекції.

10. Уникайте будь-яких травм (порізи, сонячні або інші опіки, спортивні травми, укуси комах, подряпання котом).

11. Надягайте рукавички під час прибирання квартири, роботи в саду, а також при виконанні будь-якої іншої роботи, що може призвести до ушкоджень, навіть незначних.

12. Роблячи манікюр, бережіться порізів.

13. Дуже важливо виконувати фізичні вправи, але після консультації з лікарем. Не перевантажуйте ушкоджену руку; в разі виникнення болю в руці ляжте і підніміть її. Рекомендовані вправи: ходіння пішки, плавання, легка аеробіка, велосипедні прогулянки. Не слід піднімати більше 6-7 кг.

14. При користуванні повітряним транспортом пацієнту слід одягати компресійний рукав (здавлюючий рукав для зменшення набряку руки). Додаткові пов'язки можуть бути необхідні при тривалих перельотах.

15. Пацієнти з великими молочними залозами мають носити легкі протези (важкі протези можуть надмірно тиснути налімфатичні вузли вище ключиці). Під лямки ліфчика можна підкладати м'які підкладки. Носіть ретельно підібраний ліфчик: не дуже тісний і без металевого каркасу.

16. Пацієнти з лімфедемою мають носити добре підібраний компресійний рукав протягом всього дня. Не менше одного разу на 4-6 місяців відвідуйте свого лікаря для обстеження. Якщо рукав дуже просторий, може статися, що окружність руки зменшилася або рукав вийшов з ладу.

17 Попередження: якщо Ви помітили висип, почервоніння, утворення пухирів, підвищення температури або лихоманку, звертайтеся до лікаря. Запалення або інфекція в ушкодженій руці може бути початком лімфедеми або може привести до погіршення її стану.

18. Підтримуйте свою оптимальну вагу шляхом збалансованого харчування з низьким вмістом натрію і високим вмістом клітковини. Уникайте паління та вживання алкоголю. Лімфедема - це високобілкове набрякання, але споживання надмірно низької кількості білка не сприятиме зменшенню білкового компоненту. Навпаки, це послаблює з'єднувальну тканину і погіршує стан. Харчування повинно містити білок, який