План реферату.

1. Визначення хвороби;

2. Етіологія і збудники захворювання які викликають захворювання;

3. Епідеміологія малярії;

4. Клінічна картина;

5. Ускладнення хвороби;

6. Лікування та догляд за хворими на малярію.

Малярія

Малярія (лат.: malaria)— гостра антропонозна протозойна хвороба з трансмісивним механізмом передачі збудника; характеризується нападами гарячки, гемолітичною анемією, збільшенням печінки й селезінки, рецидивами хвороби.

Етіологія. Збудниками малярії є одноклітинні мікроорганізми, що належать до типу Protozoa, класу Sporozoa, родини Plasmodiidae, роду Plasmodium. Малярію у людей спричиняють 4 види збудника: PL falciparum — збудник тропічної малярії, Р1. vivax — збудник триденної малярії, PI. ovale — збудник овалемалярії і PI. malariae — збудник чотириденної малярії. Життєвий цикл плазмодіїв складається з двох фаз: спорогонії — статевої фази в організмі остаточного хазяїна (самиці комара роду Anopheles) і шизогонії — безстатевої фази в організмі людини, що є проміжним хазяїном паразита.

Статева фаза (спорогонія). У шлунку комарів, що насмокта-лися крові хворих на малярію, безстатеві форми паразита перетравлюються, а статеві проходять складний цикл розвитку. Унаслідок злиття чоловічих статевих із жіночими статевими клітинами формується зигота. Остання подовжується, набуває червоподібної форми і проникає крізь стінку шлунка. Тут під його зовнішньою оболонкою вона перетворюється на оокінету, а далі на ооцисту. Ядро й цитоплазма ооцисти багаторазово діляться, утворюючи декілька тисяч спорозоїтів. Після дозріван-ня ооцисти її оболонка розривається, спорозоїти виходять у порожнину тіла комара і з потоком гемолімфи розносяться по всьому організмі комахи, концентруючись у слинних залозах. З цього часу комар стає заразним. Залежно від виду паразита й температури навколишнього середовища тривалість життя спорогонії становить від 7 до 45 діб.

Епідеміологія. Резервуар і джерело збудника — хвора люди-на чи паразитоносій; переносники — самиці комарів роду Anopheles. Людина є джерелом збудника для комара після появи в крові зрілих статевих клітин. При три- і чотириденній малярії це відбувається після 2—3-го нападу, при тропічній малярії — з 7—10-го дня захворювання. Цей період триває близько року при тропічній малярії, 1—2 роки — при триденній і овалемалярії, десятки років — при чотириденній малярії. Комарі після завершення спорогонії заразні від декількох днів до 1,5 міс. Механізм передачі збудника трансмісивний. Можливий парен-теральний шлях (при переливаннях крові чи через медичні інструменти) і зараження під час проходження через пологові шляхи.

Природна сприйнятливість людей висока, особливо у дітей раннього віку, однак існують групи населення, відносно несприйнятливі до малярії (резистентні носії аномального гемоглобіну-S). Сезонність у регіонах помірного й субтропічного клімату літньо-осіння, у країнах із тропічним кліматом випадки малярії реєструються протягом року. Постінфекційний імунітет типоспецифічний нестійкий, можливі реінвазії і перехресні інвазії.

Малярія — дуже поширена інфекційна хвороба. Інтенсивні ендемічні осередки охоплюють Південну й Південно-Східну Азію, Океанію, Центральну й Південну Америку, тропічну й субтропічну частини Африки; у Північній Америці і Європі

Клініка. Інкубаційний період: при тропічній малярії — 8—16 днів, при триденній з короткою інкубацією — 10—14 днів, із тривалою інкубацією — 6—14 міс, при овале-малярії — 11—18 днів, при чотириденній — 20—40 днів.

Триденна малярія. Триденна малярія характеризується трива-лим доброякісним перебігом. Хвороба починається гостро. В осіб, що захворіли вперше, виявляються продромальні явища — нездужання, загальна слабкість, головний біль, ломота в спині і кінцівках. Часто класичним нападам малярії передує 2—3-денна гарячка неправильного типу. Надалі напади малярії клінічне чітко окреслені і відбуваються через рівні інтервали, і частіше в ту саму пору доби (між 11-ю і 15-ю год.). Типовий напад малярії (малярійний пароксизм) має три послідовні фази: озноб, жар, піт. Хворі раптово відчувають різкий озноб, холод, температура тіла підвищується і швидко досягає 38 — 40 °С. Під час ознобу у хворого відзначається виражена загальна слабкість, різкий головний біль, ломота й біль у суглобах і попереку, задишка, іноді повторне блювання. Обличчя бліде, кінцівки холодні, акроціаноз. Фаза ознобу триває від ЗО до 60 хв. Після ознобу починається жар; температура тіла досягає 40—41 °С і утримується на такому рівні протягом 3—5 год. Обличчя червоніє, шкіра стає гарячою, характерна ін'єкція склер, сухість слизових оболонок. Хворі скаржаться на головний біль, спрагу, нудоту. Артеріальний тиск знижується, наростає тахікардія, над легенями прослуховуються сухі хрипи. Часто відзначається помірне здуття живота, рідкі випорожнення. Потім температура тіла знижується і через 4—6 год досягає нормальних позначок. У цей період спостерігають профузне потовиділення, стан хворого поступово поліпшується. Загальна тривалість нападу — від 2 до 12 год. У період між нападами самопочуття хворих може бути задовільним, вони зберігають працездатність. Повторні напади при триденній малярії виникають через день.

Збільшення печінки й селезінки, які набувають щільної консистенції, вдається виявити вже у перший тиждень захворю-вання. Поступово з'являється субіктеричність склер і шкіри. У загальному аналізі крові виявляють зменшення кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкопенію з відносним лімфоцитозом, тромбоцитопенію, збільшення ШОЕ.

За відсутності лікування малярійні пароксизми продовжують-ся 4—5 тиж, кількість їх досягає 10—14. Ранні рецидиви виника-ють звичайно через 6—8 тиж після закінчення початкової гарячки і починаються з пароксизмів, що правильно чергуються, продромальні явища для них не характерні, ознаки інтоксикації слабші, ніж на початку хвороби, тривалість нападів коротша. Типовим для рецидивів малярії є швидке збільшення печінки й особливо селезінки. Пізні рецидиви настають після латентного періоду за декілька місяців (6—14 міс і навіть 3—4 роки від початку хвороби) і характеризуються доброякісним перебігом. Загальна тривалість триденної малярії від 1,5 до 4 років (рідко до 8 років).

Ускладнення. При тяжкому перебігу