МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ

Причини маткових кровотеч надзвичайно різноманітні, вони можуть бути проявом загальних змін в організмі, ендо-кринних порушень на рівні яєчників, змін з боку матки.

Нерідко для виявлення причин кровотечі доводиться вда-ватися до додаткових методів дослідження (див. Методи об-стеження в гінекології), проте кожна акушерка чи медсестра повинна вміти чітко збирати анамнез, мобілізувати всі знання, щоб попередньо передбачити причину кровотечі, а відтак пра-вильно надати долікарську допомогу.

Ювенільні кровотечі. Виникають у періоді статевого дозрі-вання, нерідко бувають на тлі загальних і гінекологічних за-хворювань (гломерулонефрит, ангіни, анемії, гіповітаміноз, за-хворювання крові тощо).

Частіше цією патологією страждають дівчатка з гіпопластичною конституцією, вегетодистонією. Іноді у них знаходять гіперплазію щитовидної залози. У зимово-весняний період кро-вотечі виникають частіше, ніж у літньо-осінній.

Зазвичай, у таких дівчаток менархе настає у 12-13 років, але потім менструації проходять із тривалою перервою і наступ-ною кровотечею.

Тривалі кровотечі, що перебігають ациклічне, спричиняють анемізацію хворої, її виснаження, що, у свою чергу, призво-дить до станів, які сприяють виникненню цих кровотеч. Нерід-ко кровотечі одразу стають дифузними і викликають тяжкий стан хворої.

Для діагностики важливо визначити стан геніталій і про-' вести загальне обстеження — стан серцево-судинної системи, щитовидної залози, надниркових залоз, нирок, печінки, вихо-дячи з того, що ювенільні кровотечі виникають при порушен-нях з боку цих органів.

Обов'язковим є визначення 17-кетостероїдів, проведення проби з фолікуліном та прогестероном, ультразвукове дослі-дження, рентгенографія турецького сідла. Стан внутрішніх ста-тевих органів визначають ректальним дослідженням (величи-на матки, придатків, відсутність вагітності).

Лікування. У переважній більшості випадків консерватив-не. Лише за відсутності ефекту від лікування зі згоди батьків вдаються до дефлорації і вишкрібання слизової матки.

На долікарському етапі вводять засоби, що скорочують матку (окситоцин, метилергометрин), гемостатичні препара-ти (вікасол, ЕАКК, ПАМБА, настойку кропиви, водяного пер-цю, дицинон). На низ живота можна покласти міхур із льодом. Ці засоби дають можливість зменшити кровотечу. Для по-дальшого лікування хвору необхідно направити до гінеколога, при значній кровотечі викликати лікаря або транспортувати санітарним транспортом у стаціонар.

У дітородному періоді причиною кровотечі можуть бути дисфункціональні маткові кровотечі, матковий аборт, іноді — шийкова вагітність, субмукозні фіброматозні вузли.

Дисфункціональні маткові кровотечі виникають у резуль-таті різноманітних порушень нейрогуморальної та гормональ-ної регуляції менструального циклу. Структурних змін у ста-тевому апараті жінки у такому випадку немає, відсутні також запальні процеси чи вагітність. Ці кровотечі можуть бути як циклічними, так і ациклічними, виникають у різні фази мен-струального циклу. Загальновизнаної класифікації дисфункціональних маткових кровотеч немає.

Лікування при дисфункціональних маткових кровотечах розпочинають із вишкрібання слизової порожнини матки з наступною гормональною корекцією (комбінація естрогенів з гестагенами, прогестини). Долікарська допомога при цій пато-логії полягає у застосуванні кровоспинних засобів (вікасол 1%— 1 мл, дицинон, хлорид кальцію 10% — 10 мл, ЕАКК по 1,0 три рази на день), скорочувальних препаратів (окситоцин, мети-лергометрин), холод на низ живота.

Матковий аборт, що почався. Кров'янисті виділення із піх-ви на цій стадії порушення вагітності незначні, тому що плідне яйце відшарувалося на незначній ділянці. Шийковий канал закритий або незначно відкритий.

На цьому етапі необхідно вжити заходів, спрямованих на збереження вагітності (спазмолітики, анальгетики, вітамін Е, прогестерон). Проте слід зауважити, що успіху не завжди вда-ється досягти і аборт переходить у наступну стадію — аборт у ходу. Виникає сильна кровотеча. Під час бімануального дослі-дження виявляється, що шийковий канал відкритий, нерідко в ньому пальпується плідне яйце.

Досить значна кровотеча у разі неповного аборту — коли частина плідного яйця залишається у порожнині матки. При цьому канал шийки матки, в тому числі й внутрішнє вічко, про-пускає палець.

У таких випадках (аборт у ходу та неповний аборт) хвору необхідно транспортувати у стаціонар. При значній кровотечі на долікарському етапі допомоги можна налагодити крапель-не або струминне вливання кровозамінників. Враховуючи мож-ливість виникнення потреби у гемотрансфузії, слід негайно визначити групу крові та резус-фактор. Лікування полягає у видаленні плідного яйця чи його залишків інструментальними методами. Після вишкрібання призначають антибактеріальну терапію, скорочувальні, крозозупинні засоби. При необхідності проводять лікування анемії.

Кровотечі можуть виникати при наявності субмукозних фіброматозних вузлів. Іноді про наявність фіброміоми відомо, проте в деяких випадках діагноз встановлюють лише при поя-ві кровотечі.

Кровотеча може бути пов'язана як з менструацією, так і незалежною від неї, виникає, зазвичай, без будь-яких больових відчуттів. Інтенсивність її може бути різною, але тривалі пов-торні кровотечі призводять до анемізації жінки, виснаження її захисних сил.

Бімануальним дослідженням виявляють збільшену матку і нерідко — збільшені (кістознозмінені) яєчники. Допомагає у діагностиці УЗД.

На долікарському етапі допомоги слід дати кровозупинні препарати (вікасол, ЕАКК, ПАМБА, хлористий кальцій). Ско-рочувальні засоби вводити не слід. Жінку треба госпіталізува-ти. Субмукозна фіброміома матки підлягає оперативному лі-куванню.

При кровотечі, що виникає у зв'язку із раком шийки мат-ки, шийковою вагітністю на догоспітальному етапі показана туга тампонада вапни. Тампон може бути просякнутий ЕАКК. За можливістю слід налагодити внутрішньовенне введення кро-возамінників, інгаляцію кисню. Надаючи невідкладну допомо-гу, одночасно треба викликати лікаря або транспортувати хво-ру в стаціонар у супроводі медсестри чи акушерки.