Методики визначення резус-фактора і резус-антитіл

Методика визначення резус-фактора за стандартними сироват-ками Беруть дві серії стандартних антирезусних сироваток, що виготовля-ють з крові, відмиті стандартні резус-позитивні і резус-негативні еритроцити, чашку Петрі, водяну баню, піпетки, предметне скло або скляні палички На чашку Петрі наносять послідовно три великі краплі сироватки анти-резус однієї серії і паралельно три краплі си-роватки другої серії (рис 67).

Потім у перший ряд сироваток вно-сять по невеликій краплі досліджуваної крові (співвідношення 1*10 або 18) У другий вертикальний (середній) ряд - по такій самій краплі стандартних резус-позитивних еритроцитів (контроль актив-ності) і в третій ряд - резус-негативні стандартні еритроцити (контроль специ-фічності) Окремою скляною паличкою або кутами предметного скла ретельно перемішують кожну окремо краплю, чаш-ку закривають кришкою і ставлять на во-дяну баню при температурі 40-42 °С Че-рез 10 хв отримують результат Якщо в краплях обох серій антирезусних сиро-ваток з еритроцитами досліджуваної крові відбулася реакція аглютинації, то кров резус-позитивна, немає аглютинації - кров резус-негативна

У невідкладних ситуаціях користуються експрес-методом за допомогою сироватки анти-резус АВ (IV) групи крові, розведеної 20-30% розчином альбуміну або 30-33% розчином поліглюкіну На чашку Петрі наносять краплю стандартної сироватки АВ (IV) групи, яка містить антирезусні анти-тіла, і поряд краплю резус-негативної сироватки АВ (IV) групи, яка не містить антитіл До цих крапель додають у 2-3 рази менший об'єм досліджуваної крові, перемішують скляними паличками або почергово кутами предметного скла, погойдують чашкою 3-4 хв, після чого додають по 1 краплі ізотонічного розчину хлориду натрію Результати читають через 5 хв При наявності аглютинації досліджуваних еритроцитів з сироваткою, яка містить антире-зусні тіла і відсутньої реакції з контрольною резус-негативною сироваткою кров резус-позитивна При відсутності реакції аглютинації в обох сироват-ках кров - резус-негативна Згідно існюючих положень останнім часом Rh-фактор визначають переважно за допомогою моноклональних антитіл

Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл Визначення резус-належності крові за допомогою моноклональних антитіл слід проводити в два етапи" спочатку кров хворого досліджують за допомогою реагенту моноклональних антитіл анти-Rh (D), якщо отримують не-гативну реакцію з цим реагентом, то додатково проводять дослідження такої крові з моноклональним стандартним реагентом анти-Rh (DC) і стан-дартною сироваткою Rh0’’’ (DCE) Моноклональні антитіла використову-ють у реакціях прямої аглютинації' на площині, у пробірках, у мікроплаті. Визначення антигену D, С, Е можна проводити в крові, взятій у кон-сервант, у крові, взятій без консерванту; у крові, взятій із пальця.

Підготовка хворого до переливання: проба на індивідуальну сумісність, резус-сумісність, біологічна проба.

Перевірка документації та якості трансфузійного засобу. Перед кожним переливанням гемотрансфузійного засобу слід перевірити паспорт, термін зберігання, герметичність флакона та оцінити його вміст. Паспорт (етикетка) повинен містити всі необхідні відомості: назву засобу, дату заго-товки, групову і резусу належність, реєстраційний номер, прізвище та ініціа-ли донора, прізвище лікаря, який проводив заготовку крові, а також етикетку "стерильно". Флакон повинен бути герметичним. При огляді гемотрансфузійного засобу він не повинен мати ознак гемолізу, сторонніх включень, згустків, осаду та ін. Переливання такого гемотрансфузійного засобу дозволяється, якщо групова і резусна належність їх співпадає з такими у хворого. Методика виконання проб на сумісність.

В усіх випадках перед кожним переливанням крові або її компонентів необхідно визначити групу та резус-належність крові хворого і донора. Крім того, повинні бути проведені обов'язкові проби на сумісність. Розріз-няють:

1) індивідуальну пробу на сумісність за системою АБО;

2) за ре-зус-фактором (у процесі підготовки до трансфузії);

3) біологічну пробу (на початку переливання).

Для виконання перших двох проб необхідно мати сироватку крові хво-рого Вона повинна бути свіжою, отриманою в день переливання крові або напередодні (але не більше, ніж за один день до трансфузії) за умови її зберігання при температурі +4 - +6 °С.

Для отримання сироватки беруть 4-5 мл крові у пробірку без стабіліза-тора, на якій тут же надписують прізвище та ініціали хворого, групу його крові й дату Після цього таку кров ставлять у штатив і поміщають у холо-дильник для відстоювання. Якщо потрібно пришвидшити відділення сиро-ватки, пробірку з кров'ю центрифугують 5-7 хв при 2000-3000 об/хв Після зсідання і ретракції згустка від нього відділяється сироватка, яку і викорис-товують для проб на сумісність.

Кров донора для проведення проб беруть із флакона після того, як його підготували до переливання.

Пробу на індивідуальну сумісність проводять у добре освітленій кімнаті при температурі приміщення в межах +15-25 °С. На білу поверхню (порце-лянову тарілку, пластинку) піпеткою наносять краплю сироватки хворого і збоку від неї у 5-Ю разів меншу краплю крові донора, після чого перемішу-ють сухою скляною паличкою або різними кутами предметного скла, відтак тарілку злегка похитують протягом 5 хв і одночасно слідкують за результа-том реакції. Відсутність реакції аглютинації (проба негативна) свідчить про сумісність крові донора і реципієнта за системою груп крові АБО Поява аглютинації (проба позитивна) свідчить про їх несумісність і недопустимість переливання даної крові (рис. 67). При несумісності за групами крові реак-ція аглютинації відбувається протягом першої хвилини. Слід пам'ятати, що при низькому титрі групових антитіл у сироватці крові хворого або при слабко вираженій активності аглютиногену А у донора (підгрупа А2) вона може наступати значно пізніше. Тому спостерігати треба не менше 5 хв.

В сумнівних випадках проводять теплову пробу на індивідуальну сумісність.

Теплова проба на індивідуальну сумісність. На чашку Петрі нано-сять 2-3 краплі сироватки хворого і краплину крові донора у співвідношенні 10'1, їх змішують скляною