Пробу необхідно оцінювати в першу хвилину, похитуючи предметне скло із краплею над білим фоном або над засвіченою лампою (при відсутності фільтрувального паперу) Коли ці умови не виконуються, при вистиганні краплі може відбутися неспецифічна аглютинація Іноді при підсиханні краплі і випа-данні фібрину на її поверхні може утворюватися плівка, яку необхідно обе-режно зняти, зачепивши за її край голкою для ін'єкції. Наявність аглютинації (проба позитивна) свідчить про індивідуальну несумісність крові донора та реципієнта і переливати таку кров категорично забороняється

Проби на сумісність за резус-фактором Для визначення резус-суміс-ності останнім часом використовують пробу з 33% розчином поліглюкіну. Цю пробу проводять у пробірці без підігріву На дно пробірки вносять 2 краплі сироватки хворого, 1 краплю донорської крові і 1 краплю 33% розчи-ну поліглюкіну. Потім вміст пробірки перемішують, повертаючи її, і надають такого положення, щоб вміст розпливався по стінках пробірки Цю процеду-ру продовжують протягом 5 хв Після цього в пробірку доливають 3-4 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, перемішують його і розглядають на

світлі. Якщо вміст пробірки залишається рівномірно забарвленим, без ознак аглютинації, кров донора є сумісною з кров'ю хворого за резус-фактором Rhp(D) і її можна переливати. У сумнівних випадках пробу необхідно повто-рити або провести нову з 10 % розчином желатину на водяній бані.

Проба на резус-сумісність з 10 % розчином желатину, ії прово-дять у пробірці при температурі 46-48 °С. На дно лабораторної пробірки поміщають одну краплю крові донора, після чого додають дві краплі підігрітого до розрідження 10% розчину желатину і 2-3 краплі сироватки крові хворо-го Вміст пробірки перемішують (шляхом струшування) і поміщають на 10 хв у водяну баню при температурі 46-48 °С. Після цього пробірку виймають із водяної бані, додають до неї 5-8 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, перемішують її вміст і після 1-2-разового перевертання пробірки перегляда-ють на світло неозброєним оком або через лупу. Наявність аглютинації у вигляді суспензії дрібних, рідше - великих грудочок на фоні просвітленої або повністю знебарвленої рідини означає, що кров донора несумісна з кро-в'ю хворого і не може бути йому перелита. Якщо вміст пробірки залишаєть-ся рівномірно забарвленим, з легкою опалесценцією і в ній не спостерігаєть-ся аглютинація еритроцитів, то кров донора сумісна з кров'ю хворого.

Проба на резус-сумісність має важливе значення, особливо при наявності у хворого обтяженого трансфузійного, а у жінок - і акушерського анамнезу

Пробу на резус-сумісність проводять як при переливанні резус-пози-тивної крові резус-позитивному, так і резус-негативної крові резус-негатив-ному хворому Пробу проводять з кожним флаконом донорської крові, еритроцитарної маси, відмитих еритроцитів

Слід пам'ятати, що проби на групову і резус-сумісність ні в якому разі не замінюють одна одну. За допомогою цих проб з'ясовують сумісність різних аглютиногенів і аглютинінів крові, які проявляють себе при різних умовах Тільки проведення обох проб може своєчасно запобігти переливанню несумісної крові.

Біологічна проба її проводять безпосередньо після венепункції шляхом переливання струминне 3 рази через кожні 3 хв по 10-15 мл крові (еритроцитарної маси, відмитих еритроцитів, плазми) Слід пам'ятати, що біологічну про-бу на сумісність у дітей виконують так само, як і у дорослих, триразове, але меншими порціями- дітям до 2 років - 2 мл, до 5 років - 5 мл, до 10 років -10 мл, дітям старше 10 років - по 10-15 мл. Для попередження згортання крові в голці під час трихвилинного інтервалу трансфузію можна продовжити рідкими краплями (до 20 крапель на хвилину) Грубою помилкою вважають вливання вказаних доз крові не струминна, а крапельне При крапельному вливанні можна перелити значно більшу кількість несумісної крові без вира-женої реакції, але з наступним розвитком посттрансфузійного шоку Під час біологічної проби слід ретельно спостерігати за станом хворого (скарги, зовнішній вигляд, дихання, пульс) І тільки за відсутності клінічних проявів реакції при триразовому вливанні хворому гемотрансфузійної рідини (біологічна проба негативна) дозволяють продовжити переливання решти транс-фузійної рідини - крапельне або струминне, залежно від показань. У випадку несумісності крові поведінка хворого стає неспокійною, самопочуття його погіршується з'являється лихоманка, відчуття стиснення в грудях. Хворий скаржиться на біль у попереку, животі, голові. Пульс, як правило, стає малим і частим, знижується артеріальний тиск Дихання прискорюється і стає поверх-невим. Шкіра обличчя набуває ціанотично-червоного кольору, яке змінюється блідістю При виникненні будь-якої із описаних ознак переливання крові або її компонентів чи інших рідин повинно бути негайно припинене. Хворий підля-гає лікарському спостереженню, при цьому з'ясовують причину реакції або ускладнення, проводять необхідне лікування.

Біологічна проба на сумісність практично попереджує можливість пе-реливання несумісної крові за системою АВО, переливання недоброякісної крові (гемолізованої, інфікованої, перегрітої), а також виявляє індивідуальну підвищену чутливість кожного реципієнта до крові донора.

Догляд за хворими під час і після переливання гемотрансфузійних рідин.

Під час і після переливання гемотрансфузійних рідин за хворими вста-новлюють пильний нагляд. Зміна стану хворого, його поведінки або поява будь-яких скарг повинні розцінюватись як перші прояви