Медична апаратура з вмонтованими мікропроцесорами

Призначенням мікропроцесорів, умонтованих в ме-дичну апаратуру, є: автоматизація процесу керування; виконання вимірювальних функцій; інтерпретація здо-бутого результату, аж до отримання синдромального ви-сновку.

Це можна пояснити на прикладі автоматизованого кардіографа з умонтованим мікропроцесором. При застосуванні звичайного теплового кардіографа користу-вач повинен виконувати деякі «непродуктивні» дії, зокрема, встановлювати розжарення пера, встановити перо на середині, стрічки, послідовно переключити кардіо-сигнал з одного підведення на друге, уважно стежити за ходом запису і при порушенні контакту електродів негайно відключити стрічкопротяжний механізм та ін. В автоматизованому кардіографі всі ці управлінські функції виконує вмонтований мікропроцесор за за-кладеною програмою.

Мікропроцесор може виконувати також вимірювальні функції (у кардіографі це вимірювання амплітуди зубців і часових інтервалів) і виводити здобуті резуль-тати на цифровий індикатор.

Нарешті, в деяких випадках можна встановити по-передній діагноз. Наприклад, в результаті аналізу за спеціальною програмою виміряних параметрів кардіо-грами видається відповідний висновок на цифровий індикатор у вигляді строго визначеної цифри (11 — фібриляція шлуночків, 15 — тахікардія і т. д.).

На відміну від лікувально-діагностичних комплексів така медична апаратура має доступну вартість, не вима-гає спеціального технічного обслуговування, за габарит-ними розмірами практично не відрізняється від тради-ційних приладів і апаратів, не передбачає спеціальної підготовки медперсоналу для роботи з нею.

Зазначимо також, що й лікувально-діагностичні комплекси на базі ЕОМ, і апаратура з умонтованими мікропроцесорами — це найбільш перспективні галузі медичного приладобудування.

Ведення медичної документації за допомогою ЕОМ

В середньому біля 40 % робочого часу лікаря витра-чається на ведення медичної документації. Для її зберігання призначаються спеціальні приміщення — реє-стратура, архів і штат обслуговуючих робітників. Такі непродуктивні витрати робочого часу, матеріальних ресурсів і засобів значно знижують ефективність праці медперсоналу. Цього можна уникнути, застосувавши ЕОМ для ведення медичної документації, але тоді необ-хідно мати обчислювальну техніку в усіх підрозділах лікувального закладу, а також єдині форми відповідних медичних документів.

З технічної точки зору автоматизована система ведення медичної документації нагадуватиме існуючі зараз і успішно діючі системи продажу залізничних і авіа-ційних квитків. Отже, необхідно мати центральну ма-шину, де міститься інформація про роботу всіх підрозділів лікувального закладу і машин, обслуговуючих кожен з підрозділів. Зрозуміло, що всі ці машини бу-дуть зв'язані між собою в єдину інформаційну мережу.

Нові інформаційні технології

Дамо коротку характеристику нових інформацій-них технологій, головним компонентом яких є персо-нальний комп'ютер.

Текстові редактори — програми, призначені для об-робки текстів. За допомогою текстових редакторів здійснюється набір, правка і роздруківка текстового матеріалу. Найбільш сильні текстові редактори міс-тять умонтовані словники для перевірки орфографії.

Графічні редактори — програми для побудови й об-робки, наприклад, розфарбовування, графічних зобра-жень.

Пакети ділової графіки – програми для подання даних у наочному графічному вигляді (графіки, гісто-грами, кругові, діаграми).

Системи управління базами даних (СУБД) — по-тужна інформаційна технологія зберігання й обробки даних. База даних є сукупністю зв'язаних даних кон-кретної предметної галузі різного призначення. Про-грамне забезпечення, апаратні засоби, програмова логіка й процедури, що здійснюють керування базою даних, утворюють систему керування базою даних.

Експертні системи – програми для обробки знань.

Системи автоматизованого проектування в галузі архітектури, машинобудування, електроніки та ін.

Локальні обчислювальні мережі – апаратне й про-грамне забезпечення для об'єднання персональних комп'ютерів в єдину мережу.