шлуночка. Довший час недостатність митрального клапана може компенсуватися за рахунок посиленої роботи лівого шлуночка. При зниженні його скоротливої функції підвищується тиск у лівому передсерді, а на-далі — в малому колі кровообігу, що, в свою чергу, викликає дистрофічні зміни в правому шлуночку, зниження його скоротли-вої функції і підвищення тиску у венозній частині великого кола.
Клінічна картина. У стадії компенсації хворий не виказує ні-яких скарг і може виконувати значну фізичну роботу. При зни-женні скоротливої функції лівого шлуночка, підвищенні тиску в малому колі кровообігу у хворого виникає задишка, надмірне сер-цебиття, кашель, у тяжких випадках — приступ серцевої астми.
Під час огляду хворого здебільшого особливих змін виявити не вдається, і лише в тяжких випадках відзначається акроціаноз, «сер-цевий горб» (внаслідок гіпертрофії лівого шлуночка). Серцевий поштовх посилений, розлитий і локалізується зліва від середньоключичної лінії. Пульс і артеріальний тиск не змінені. При перкусії визначається збільшення серця вліво, вверх, а пізніше — вправо. Під час аускультації вислуховується ослаблення або відсутність І тону на верхівці серця, акцент II тону на легеневій артерії. Най-більш характерним аускультативним симптомом є систолічний шум, який вислуховується на верхівці та іррадіює в різні боки, особливо в ліву підпахвову ділянку.
Рентгенологічне обстеження дає змогу виявити збільшення лі-вого шлуночка і передсердя, а в тяжких випадках — також пра-вих відділів серця, електрокардіографічне дослідження — ознаки гіпертрофії лівого передсердя і гіпертрофії лівого шлуночка (збіль-шення зубця S у V12, збільшення зубця R у К5-6 тощо). Для детальної характеристики систолічного шуму використовують фо-нокардіографію. Важливим методом діагностики митральних серцевих вад є схокардіографія, за допомогою якої визначають стан клапанного апарату, товщину стінок і перегородок серцевих ка-мер.
Діагностика недостатності митрального клапана базується на суб'єктивних даних, результатах об'єктивного обстеження (збіль-шення лівого шлуночка, передсердя, систолічний шум на верхівці, послаблення 1 тону), даних допоміжних методів обстеження.
Слід пам'ятати, що основний аускультативний симптом при недостатності митрального клапана — систолічний шум — може вислуховуватися також у здорових людей (на верхівці серця, у точці Боткіна, над ділянкою легеневої артерії). Такі шуми назива-ють функціональними або «невинними». Механізм утворення цих шумів остаточно не з'ясований — прискорення кровообігу, низь-ка в'язкість крові і т. ін. «Невинний» систолічний шум короткий, м'який, його інтенсивність зменшується в кінці систоли, він слабо іррадіює, зменшується на висоті вдиху і після фізичного наванта-ження, ліпше виявляється у горизонтальному положенні. Функці-ональні шуми часто вислуховуються у дітей, молодих людей при вегетосудинній дистонії, а також при анемії, тиреотоксикозі. Крім цього, при функціональних шумах не змінюється І тон, рентгено-логічне обстеження та електрокардіографія не виявляють змін у серці.
Лікування. У період компенсації лікування переважно не приз-начають. Проте останнім часом використовують хірургічні методи лікування: протезування митрального клапана, клапанно-зберіга-ючі операції. У стадії декомпенсації призначають серцеві глікози-ди, сечогінні препарати тощо.
Прогноз при недостатності митрального клапана переважно сприятливий, і лише в пізніх стадіях виникають розлади кровообі-гу. Виражсність останніх залежить від ступеня клапанної недостат-ності і супутніх уражень міокарда (кардіосклероз, ревмокардит).
Профілактика митральної недостатності спрямована на попе-редження, ранню діагностику і правильне лікування ревматизму, ліквідацію вогнищ хронічної інфекції.
СТЕНОЗ УСТЯ АОРТИ
Звуження аортального отвору спостерігається у 22,5% хворих зі серцевими вадами. Аортальний стеноз може бути ізольованим, але переважно він поєднується з недостатністю клапанів аорти або митральними вадами.
Етіологія. Основною причиною розвитку аортального стенозу є ревматизм, рідше атеросклероз аорти, затяжний септичний ендо-кардит, вроджена патологія.
Здебільшого відзначається клапанний стеноз — звуження устя аорти внаслідок зрощення між собою стулок аортального клапана. Іноді спостерігаються випадки підклапанного (субаортального) сте-нозу, спричиненого гіпертрофією міокарда вихідного тракту лівого шлуночка; при цьому клапани не змінюються. В останні роки цей тип аортального стенозу отримав назву «гіпертрофічна обструк-тивна кардіоміопатія». Надзвичайно рідко трапляється надклапанний аортальний стеноз.
Патогенез. При наявності перешкоди для кровообігу з лівого шлуночка в аорту включається ряд компенсаторних механізмів, необхідних для повноцінного кровопостачання організму. При цьо-му подовжується систола лівого шлуночка, підвищується тиск у ньому, що поступово призводить до його гіпертрофії. При зни-женні скоротливої функції лівого шлуночка підвищується тиск у лівому передсерді, а надалі — в малому колі кровообігу.
Клінічна картина. У стадії компенсації у хворих аортальним стенозом скарг немає і дана патологія виявляється випадково. При більш вираженому аортальному стенозі внаслідок меншого надходження крові в аорту виникають порушення кровообігу в різних судинних ділянках. Наприклад, при погіршенні мозкового кровообігу з'являються головний біль, запаморочення, зомління, при зменшенні коронарного кровообігу — біль у ділянці серця, за грудиною, часто стенокардичного характеру. При зниженні ско-ротливої функції міокарда лівого шлуночка у хворих виникає за-дишка, а іноді приступи серцевої астми.
При стенозі устя аорти спостерігається блідість шкірних по-кривів. Пульс рідкий (50—60 ударів за хвилину), сповільнений, малий (ranis, tardus, parvus). Систолічний тиск трохи знижений, а діастолічний — не змінений. Верхівковий поштовх резистентний, зміщений вліво і вниз, часто у VI міжребер'я. Відносна серцева тупість також зміщена вліво і вниз. Під час аускультації вислухо-вується послаблення І тону на верхівці і ІІ тону на аорті, грубий систолічний шум — у II міжребер'ї справа від грудини і в точці Боткіна. На верхівці іноді вислуховується систолічний шум унаслі-док відносної недостатності митрального клапана.
При рентгенологічному обстеженні відзначається збільшення тіні серця вліво, аортальна конфігурація. На ЕКГ спостерігається високий Ry5-6 глибокий Sy1-2, депресія STу відведеннях /, aVL, V4-5 тощо. У діагностиці цієї патології важливими є дані фоно- та схокардіографії.
Діагностика аортального стенозу базується на суб'єктивних да-них (запаморочення, непритомність, біль стенокардичного харак-теру), результатах об'єктивних та інструментальних методів дослід-ження