Лікування аортального стенозу такс саме, як і серцевої недо-статності.

Аортальний стеноз можна ліквідувати оперативним шляхом — імплантація штучного серцевого клапана.

Прогноз залежить від вираженості аортального стенозу і стану скоротливої функції серцевого м'яза. Тривалий час хворі не вика-зують ніяких скарг і добре зносять значні фізичні навантаження. Однак якщо виникають нові ревматичні атаки, розвивається гіпо-ксія міокарда, то в таких випадках стеноз прогресує і призводить до розвитку лівошлуночкової серцевої недостатності, що погіршує прогноз.

Профілактика спрямована на попередження захворювань, які сприяють розвиткові аортального стенозу.

НЕДОСТАТНІСТЬ АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА

Недостатність аортального клапана — пато-логічний стан, при якому стулки півмісячних клапанів щільно не змикаються і не закривають повністю аортальний отвір, що сприяє поверненню крові з аорти в лівий шлуночок під час ді-астоли.

Розрізняють клапанну і відносну недостатність клапана аорти. У першому випадку спостерігається органічне ураження аорталь-ного клапана (зморщення, укорочення стулок, відкладення солей кальцію), а в другому — зміни в клапанному апараті не відзнача-ються, однак внаслідок розширення висхідної частини аорти (ате-росклероз аорти, артеріальна гіпертензія, аневризма аорти тощо) під час діастоли стулки аортального клапана щільно не змикають-ся. В ізольованій формі недостатність клапана аорти трапляється в 14% випадків і найчастіше (50—60%) у комбінації з аортальним стенозом.

Етіологія. Недостатність аортального клапана з'являється після перенесеного ревматизму (до 80% випадків), затяжного септично-го ендокардиту, сифілісу, при атеросклерозі, системних захворю-ваннях сполучної тканини, травмі грудної клітки. У чоловіків ця патологія виникає частіше, ніж у жінок.

Патогенез. Зворотний рух (регургітація) крові з аорти в лівий шлуночок спричиняє його розширення і гіпертрофію стінок. За-вдяки посиленій праці лівого шлуночка вся кров викидається в аорту, що протягом тривалого часу забезпечує компенсацію. При послабленні скоротливої функції міокарда лівого шлуночка в його порожнині затримується певний об'єм крові, що, в свою чергу, поступово перешкоджає повному випорожненню також лівого пе-редсердя, внаслідок чого воно розширюється, гіпертрофуються його стінки. Надалі застій крові охоплює мале коло кровообігу, розвивається серцева недостатність за лівошлуночковим типом, а згодом приєднується і правошлуночкова недостатність.

Клінічна картина. При аортальній недостатності у стадії ком-пенсації хворі у більшості випадків не виказують скарг, тому за-хворювання тривалий час залишається нерозпізнаним. Загальний стан у таких хворих не порушений, вони часто можуть викону-вати тяжку фізичну роботу. Помірна аортальна недостатність ви-являється випадково при обстеженні. У стадії декомпенсації хворі скаржаться на пульсацію в ділянці шиї, голові, посилене серце-биття, що зумовлене значним викидом крові з лівого шлуночка і різкими коливаннями артеріального тиску. У деяких хворих ви-никають запаморочення, зомління, біль стенокардичного харак-теру, що пов'язане з погіршенням мозкового і коронарного кро-вообігу. При зниженні скоротливої функції міокарда лівого шлу-ночка з'являється задишка, а в тяжких випадках — приступи сер-цевої астми.

Під час огляду відзначається блідість шкіри, пульсація сонних артерій («танець каротид»), підключичних артерій, пульсація в ярем-ній ямці (дуга аорти), пульсація скроневих артерій. Іноді може спостерігатися пульсаторнс коливання голови (симптом Мюссс), розмірів зіниць. При аортальній недостатності виявляється так званий капілярний пульс — ритмічне збліднення і почервоніння після потирання шкіри або після легкого натискання на нігтьове ложе. Пульс великий, високий, стрибкоподібний (magnus, ecler, altus). Систолічний тиск нормальний або підвищений, діастолічний — знижений залежно від ступеня аортальної недостатності. Серцевий поштовх посилений, підіймаючий, зміщений вліво і вниз (VI— VII міжребер'я, назовні від середньоключичної лінії). Межі серця розширені вліво і вниз, а при тотальній серцевій недостат-ності — також вправо. Під час аускультації вислуховується по-слаблення 1 тону на верхівці і II тону на аорті; останній може бути взагалі відсутнім. Основним аускультативним симптомом є діастолічний шум, який вислуховується в II міжребер'ї і справа в точці Боткіна (шум виникає внаслідок зворотної течії крові з аорти в лівий шлуночок). На верхівці може вислуховуватися си-столічний шум внаслідок відносної недостатності митрального кла-пана.

На стегновій артерії при легкому натисканні стетоскопом ви-слуховується подвійний шум Дюроз'є і подвійний тон Траубс.

Рентгенологічне обстеження грудної клітки дає змогу виявити розширення висхідної частини аорти, лівого шлуночка (аортальна конфігурація). На ЕКГ спостерігаються явища гіпертрофії лівого шлуночка (високий зубець R1, глибокий SІІІ, низький RIII, знижен-ня інтервалу S—T нижче ізолінії тощо). На фонокардіограмі від-значається діастолічний шум, який починається після II тону: І тон на верхівці і II тон на основі серця послаблені. За допомогою схокардіографії при недостатності аортального клапана можна ви-явити наявність патології приблизно у 50% випадків.

Діагностика недостатності аортального клапана базується на суб'єктивних даних (біль у ділянці серця, запаморочення, зомлін-ня), результатах об'єктивного обстеження (високий, прискорений пульс, низький діастолічний тиск; посилений, зміщений вліво і вниз серцевий поштовх, розширена відносна серцева тупість влі-во; діастолічний шум, послаблений II тон або його відсутність), а також даних допоміжних методів обстеження.

Лікування недостатності аортальних клапанів не є специфіч-ним. Насамперед потрібно своєчасно і правильно лікувати ревма-тизм, сифіліс, септичний ендокардит. При розвиткові серцевої недостатності використовують серцеві глікозиди, сечогінні препа-рати тощо.

При вираженій недостатності клапана аорти необхідне опера-тивне втручання — імплантація клапана.

Прогноз при аортальній недостатності відносно сприятливий, оскільки розвинутий міокард лівого шлуночка тривалий час забез-печує оптимальний кровообіг. При розвиткові серцевої недостат-ності прогноз погіршується через тс, що медикаментозна терапія малоефективна.

Профілактика недостатності аортального клапана полягає у по-передженні та лікуванні тих захворювань, які сприяють ураженню клапана.

Використана література

1. С.К.Ткаченко, Р.І.Поцюрка “Педіатрія”, К., “Здоров’я”, 2000

2. В.В.Козар, В.Б.Максименко, “Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія в дитячій кардіохірургії”, К., 2002

3. А.В.Мазурин, П.М.Запруднов,