Найпоширенішими речовинами є метилнітрофоз, трихлорлитафоз, фосфамід, хлорофос (речовини середньої токсичності), карбофос (малаптіон), фазалон (речовини сильної токсичності). Застосовують як активні пестициди. Їх використання щороку зростає. Вони замінили деякі хлорорганічні сполуки, наприклад: ДДТ, оскільки дають слабкий кумулятивний ефект, швидко гідролізуються і не накопичуються в тканинах, це тверді кристалічні речовини, або прозорі жовтувато-коричневі рідини.

Багато які з них мають специфічний не приємний запах, дуже легкі, добре розчиняються у воді й органічних розчинах, легко гідролізуються у лужному середовищі і при високих температурах. У структурі професійних отруєнь ФОС займають незначне місце. Найчастіше отруєння бувають у побуті. Смертність при отруєнні ФОС цих препаратів велика.

Клінічна картина.

При потрапленні їх на слизову оболонку очей настають посилена слизотеча виражений міоз, ураження війчастого тіла проявляється головним болем у ділянці лоба, болях в очах, при акомодації незначним ослабленням зору, нудотою і позивами блювання.

При інгаляційному надходженні ознаки отруєння розвивається вже через кілька хвилин. Спостерігається виділення слизу із носа, паління, відчуття стиснення в грудях, іноді з дихальним свистячим видихом, що свідчить про звуження просвіту бронхів, посилене виділення мокротинь, кашель.

Якщо ФОС проникає в організм перорально, перші клінічні симптоми проявляються через 15-60 хв. (посилення виділення слини, блювання, понос, тенезми, мимовільна дефикація.)

У разі потрапляння на шкіру настає підвищення потовиділення у місцях діяння рідкого препарату. Через 2-3 г. мимовільне скорочення м’язів у цій ділянці.

На далі розвивається резорбтивна фаза отруєння. Після прийняття великих доз ця фаза може проявлятися блискавично, протягом декількох хвилин настає смерть. Бувають бронхорея, короткий приступ судорог, знепритомнення, параліч дихального центру (інсультоподібний перебіг)

Гостре отруєння може бути легким, середньої тяжесті, тяжким. Настають загальна слабкість, помірний головний біль, нудота, легке запаморочення, посилення слюно- і потовиділення, сонливість, порушення функції серцево-судинної системи (брадикардія, артеріальна гіпотензія, приглушення тонів серця), у легенях одиночні сухі хрипи.

При обстеженні органів черевної порожнини виявляються болючість у надчеревній ділянці, метеоризм. Реакція зіниць на світло квола. Картина крові у межах норми, іноді незначний лейкоцитоз із зрушенням нейтрофільних гранулоцитів у ліво. Симптоми швидко минають. Проте в окремих випадках ці самі симптоми можуть бути провісником тяжкого отруєння. Якщо є підозра на отруєння ФОС, хворі повинні бути під наглядом лікаря не менше 1-2 діб і звільнені від роботи щонайменше на тиждень.

Отруєння середнього ступеня тяжкості.

Настає сильна задишка з приступами задухи, що нагадують астматичний озноб з наступним підвищенням температури тіла. Депресія, апатія, головний біль. Квола апатія зіниць на світло. Зниження м’язового тонусу ніг, непевна хода. Характерна фібриляція м’язів кінцівок та обличчя. Артеріальна гіпотензія різко виражена, нерідко спостерігаються ознаки мікрокардіострофії (збільшенні розмірів серцевої тупості вліво, глухість тонів, симптомічний шум над верхівкою). У легенях осередки запалення. Паталогічний процес поширюється на печінку (збільшення і болючість нижнього краю) і нирки (альбумінурія і мікрогематурія) з боку крові виявляють оритроцитоз і виражений лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули, вліво збільшення ШОЕ.

Отруєння тяжкого характеру.

Симптоми різко наростають настають нестримне блювання і дефекація, судороги на руках і ногах, фібрилярне сіпання повік, м’язів і обличчя, шиї. Порушення реакцій зіниць на світло, розлад акомодації, максимально звужуються зіниці.

В осіб які перенесли отруєння ФОС, довго зберігається підвищена стомленість, слабкість, втрата апетиту, тремтіння рук і ніг, запаморочення.

Діагностика.

Важливим лабораторним показником отруєння ФОС є визначення активності хамінестерази крові (у плазмі й еритроцитах). Зниження активності холінестерази на 50% і більше свідчить про розвиток отруєння ФОС.

Лікування.

Потрібно припинити доступ отрути в організм. При потрапленні ФОС на тіло шкіру обробляють 10% розчином аміаку або 2-5% розчином хлораміну.

Очі і шлунок промивають 2% розчином натрію гідрокарбонату. Для промивання шлунка використовують 12-15 л. розчину, потім призначають активоване вугілля і сольове проносне.

При отруєнні легкого ступеня внутрішньо м’язово вводять 1-2 мл. 0,1% розчину атропіну сульфат. У разі потреби повторюють з інтервалом 30 хв. до ослаблення симптомів.

При отруєнні середнього ступеня атропін сульфат вводять внутрішньовенно (2-4 мл. 0.1%). Повторно препарат вводять по 2 мл. через кожні 5-6 хв.

Тепер використовують кілька ефективних реактиваторів холінестерази:

2-ПАМ (0,5-1мл. 1-5% розчину внутрішньовенно 2 рази на добу протягом 2-4 днів)

Токсогонін (250 мл. внутрівенно або 6/14 через 6 хв. після введення атропіну сульфат, через кожні 1-2 год. до поліпшення стану), дипіроксин ТМБ-4 (1мл. 15% в/м з інтервалом 1-2 год. 2-3 рази), ізонітразин в/в, в/м або в середину по 3 мл. 40% розчину.

Застосовують також кисень, серцеві засоби, стероїдні гормони, ведуть боротьбу з ацидозом, набряком легень.

Ті хто переніс отруєння, допускають до роботи тільки після повного видужання, але не раніше як через 1-2 місяці після отруєння.

Профілактика.

Працюючи з фосфорорганічними сполуками використовують распиратори, захисні окуляри, комбінезони, рукавички, чоботи. Можна застосовувати лікарську профілактику антихолінестерозними засобами (галантамін, фізостигмін, амізил, апрофен, армін, прозерин), однієї таблетки досить на 6-8 годин роботи. Щороку проводить профілактичний огляд з обов’язковим дослідженням активності холінестерози.

При зниженні її на 25% і більше робітників усувають від роботи з ФОС. До роботи з цим препаратом не допускають осіб із захворюваннями, перебіг яких може погіршитись під впливом токсичних речовин.