НАРКОМАНІЯ

Наркомани відомі давно. Після другої світової війни вони одержали особливо велике поширення не тільки, у країнах Азії, але й у Європі, Америці. Причини поширення наркоманії різноманітні. Застосування наркотиків часто пов'язано з бажанням хоча б на час сховатися, піти від тягот навколишньої дійсності. Частина людей бачить у цих засобах можливість отримати гострі відчуття. Певну роль грає недостатня дисциплінованість, незрілість характеру, слабкий самоконтроль, підвищений інтерес до незнайомих відчуттів, що відзначаються у певної частини молоді.

Основна маса наркоманів - це ті, хто споживає наркотичні засоби не по медичних показаннях, і вони підпадають під кримінальну відповідальності, якщо не виявляють добровільного бажання лікуватися. Це відноситься безпосередньо до споживачів. За незаконне збереження, продаж наркотиків особи, що займаються цим, притягаються до кримінальної відповідальності.

Але необхідно чітко виділяти синдром патологічного звикання до наркотичних засобів, що з'являється при лікуванні наркотиками по життєвих показаннях важких хворих. У цих випадках хворі до кримінальної відповідальності не притягаються.

Спочатку в залежності від типу вищої нервової діяльності, виду наркотику, дози, методу введення його в організм, психічної установки суб'єкта викликається ейфорійний ефект. Формується бажання приймати певний вид наркотиків. Їх починають приймати регулярно.

Потім змінюється реактивність організму - зникають захисні реакції. Споживання наркотику набуває систематичний характер, відбувається зміна толерантності. Наркомани приймають у 2-10 разів більш високі дози, чим прийнято використовувати їх у лікувальних цілях. Поступово формується психічна залежність від наркотичної речовини. Далі виробляється фізична залежність із нескоримим потягом до прийому наркотику і вираженого абстинентного синдрому, у структурі якого можуть спостерігатися елементи астенодепресивні, гіпо-маніакальні, експлозивні. Таким чином, в осіб, що страждають наркоманіями, спостерігається зміна толерантності, поява психічної і фізичної залежності з вираженим абстинентним синдромом. У динаміці становлення цього синдрому умовно можна розрізняти 3 стадії (етапу): 1-а-адаптація (зміна реактивності організму, поява психічної залежності), 2-а - виникнення фізичної залежності у формі абстинентного синдрому; 3-а - виснаження всіх систем (зниження толерантності, затяжний абстинентний синдром, виникнення в ряді випадків полінаркоманій).

Паралельно відбувається зміна в психічній сфері у виді невротизації і психопатизації особистості по істеричному, астенічному, експлозивному або апатичному типу.

У залежності від застосовуваного наркотичного препарату тяжкість соматичних і неврологічних порушень різноманітна, але на хронічній, пізній стадії, вона обов'язково існує.

При наркоманіях постійна необхідність у повторному прийомі наркотичних засобів змушує наркоманів добувати їх будь-якими засобами аж до злочинів.

Наркомани швидко дезадаптуються в соціальному плані, стають дармоїдами, втягують у свій порок інших людей.

Патогенез наркоманії складний, і єдиної думки дотепер по цьому питанню не існує. Проте його варто розглядати по стадіях захворювання. Безсумнівно, що в процес утягуються нейротропні, гуморальні, ендокринні, обмінні й інші системи. Зрушення в одній з них підготовляє зміни в інший. Існує думка, що відбувається вплив на синапси проміжного мозку з ослабленням передачі імпульсів. На початкових стадіях спостерігаються порушення реакції нейронів кори великих півкуль, гіпоталамуса, ретикулярної формації. У пізніх стадіях захворювання порушуються рецептивні можливості нейронів і структурно-функціональної організації мозку. Під впливом наркотиків змінюється і метаболізм біогенних амінів мозку.

Наркоманії, що викликаються споживанням кустарно приготовлених препаратів конопель. До цієї групи наркотиків відносять похідні різноманітних сортів конопель (транквілізатори - «фантастики») - анашу, марихуану, гашиш, банг, киф, хусус, план, харес, даггу й ін. Батьківщина рослин - країни Азії, Африки, Південної Америки.

Діючим началом є ароматний альдегід канна-бінол, що міститься в екстракті коноплі, від концентрації якого залежить картина одурманення.

Вживають анашу по-різному - жують, курять, у напоях. У нашій країні переважає паління анаші. Дія анаші виявляється через 15-20 хв. Нерідко перші проби не тільки не дають приємних відчуттів, але, навпаки, викликають почуття нудоти, гіркоти в роту, слиновиділення, легке запаморочення. Незважаючи на це, курці продовжують паління, і ці неприємні відчуття проходять. Як правило, дія гашишу починається з деяких фізичних відчуттів - спраги, голоду, деякій сухості слизових оболонок. Потім з'являється почуття теплоти, що розливається по всьому тілу. Наростає стан легкості, невагомості. З'являється бажання стрибати, танцювати, приймати вигадливі пози. При цьому багато сміються. Найменший рух, поза співкурця викликає повторні нестримні приступи сміху. Увага відволікається, асоціації виникають легко, довго не затримуючись на одному предметі або явищі. Пришвидшується темп мислення, думок багато, вони йдуть низкою, швидко змінюючи одна одну, напливаючи одна на іншу. Простежується мовний напір - слів багато, фрази будуються нерідко без закінчення, не виражають чітких думок. Курець втрачає контакт із навколишніми, йому здається дивним, що вони не розділяють його веселощів, з'являється дратівливість, злобність. Відзначаються різкі емоційні коливання: то гнівливість, то злобність, то підвищений настрій із веселістю, що доходить до екзальтації. На цьому фоні з'являються фантазії й ілюзії. Навколишній світ «набуває» яскравого кольору, звуки «стають» гучними, гулкими іноді «набуваючи» звучання «луни».

Описані стани характеризують 1-ю фазу одурманення гашишем - стадію збудження. За нею слідує 2-а стадія - стадія пригнічення. Одні курці розповідають, що перехід з однієї стадії в іншу відбувається відразу, інші відзначають поступову зміну навколишнього світу, коли барви тьмяніють, зникають ілюзії, гаснуть фантазії, плин думок різко загальмовується. Потім з'являються страхи, уривчасті маревні ідеї переслідування, настрій різко погіршується. Цей стан супроводжується вегетативними кризами.

Симптоми одурманення гашишем залежать від кількості уживаного наркотику, частоти його прийому, індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності індивіда. При незначній інтоксикації спостерігається стан легкої ейфорії, середня тяжкість характеризується більш вираженими симптомами з фантазіями, ілюзіями, станом легкого моторного збудження. Нарешті, гостре одурманення триває від