При хронічної (II) стадії толерантність установлюється на одному рівні (плато толерантності), виробляється індивідуальний ритм споживання наркотику, почуття ейфорії з'являється рідко. Наркотик викликає не розслаблення, а стимуляцію (перекручена дія). Психічна залежність виражена чітко і являє собою непереборний потяг, а наркотик приймається для стимуляції і поліпшення самопочуття. Абстинентний синдром формується з яскраво вираженим соматовегетативним компонентом. Абстиненція при морфінної наркоманії наступає через декілька годин після прийому останньої дози наркотику. Відзначаються різноманітні соматовегетативні, психоневрологічні симптоми: позіхання, потовиділення, сльозотеча, виділення з носа, тремор, озноб, розширення зіниць, нудота, блювота, напади, підвищена температура, частішання подиху, спазми м'язів гортані, живота й інших груп, болі в них, зневоднювання організму і схуднення. Спостерігається тривожний стан, занепокоєння, беззвітний страх смерті, що приходить напливами. Сон порушується, часто супроводжується кошмарними сновидіннями. Настрій мінливий: то легка ейфорія з переоцінкою власної особистості і своїх можливостей, то зниження настрою з депресією, то дратівливість, гнівливість з апатією й агресією. Гострий, найбільше важкий період абстиненції -7-10 днів. Проте потім протягом 1-1,5 міс. триває важка астенія, депресія, соматовегетативні порушення, зниження працездатності.

Зустрічаються короткочасні психози зі зміною стана свідомості. Можуть бути корсаковський амнестичний синдром, судорожні напади.

Психічні порушення стають помітними і виражаються в психопатизації з дисфоріями й облудністю. Виявляється зниження морально-етичних якостей людини, емоційне спустошення, утрата працездатності. Для одержання наркотику використовуються будь-які засоби, аж до кримінальних злочинів.

Неврологічні зміни в основному виражаються у виді вегетативних розладів (звуження зіниць, сухість у роті, затримка стула, коливання артеріального тиску й ін.).

На пізній стадії опійної наркоманії всі синдроми хворобливого стана ускладнюються й ускладнюються. Толерантність падає, при цьому наступають збої в ритмі прийому наркотику, особливо в періоди соматичного неблагополуччя. Проте при поліпшенні стану споживання наркотичних засобів відновляється. Ейфорія практично не спостерігається, знижується стимулююча дія наркотику. Психічна залежність задовольняється частково за рахунок поліпшення психічного стану і деякого підйому (стимуляції) інтелектуальних і фізичних процесів.

Фізична залежність важка У абстинентному синдромі в більш загостреній формі виявляються всі симптоми хронічної (11) стадії Особливо важким і затяжним стає астенічний синдром, при цьому навіть прийом наркотику полегшує його ненадовго. Виражена депресія, нерідко із суїцидальними думками.

У хворих стає вираженим зниження інтелектуальномністичних властивостей особистості, вони втрачають риси індивідуальності, стають схожими один на одного. Всі помисли наркоманів спрямовані на добування наркотиків, зняття тяжких явищ абстинентного синдрому. Переважає астенія й адіанмія. Більшість хворих не в силах продовжувати роботу,

Відзначаються загальне старіння, кахексія, сіро землиста шкіра, трофічні порушення у виді кришення зубів, випадання волосся, захворювання окремих органів або систем сердечно судинної, сечостатевої, дихальної, шлунково-кишкового тракту, порушення координації рухів, поразки мозочка

Наркоманія снотворними препаратами. Дана група речовин, що володіють снотворним ефектом, складається з 2 підгруп а) похідні барбітурової кислоти, б) засоби не барбитурового ряду, але що викликає снотворний ефект.

Всі ці засоби об'єднує схожа клінічна картина, що виникає в результаті постійного або періодично поновлюваного прийому цих засобів Дози прийнятих лікарських засобів, як правило, перевищують терапевтичні.

Звикання до цих речовин йде декількома шляхами - необережне тривале лікування безсоння, проведена спочатку під контролем лікаря, а потім самостійно самим хворим, прийом медикаментів без ради і контролю лікаря, ужиток цих засобів як наркотичних

Можливі гострі отруєння при спробах до самогубства. У цих випадках настає глибокий сон, що часом може перериватися, але розлите гальмування в корі мозку продовжує триматися і тому в хворих відзначаються гіпнотичні фази. Такий стан може тривати дні, тижні.

У деяких випадках ефект при прийомі доз, що значно перевищують терапевтичні, може проявитися у виражених симптомах порушення координації рухів, ослабленні м'язової сили, зниженні або випаданні рефлексів, особливо черевних, дизартрії. Одночасно відзначаються вегетативні симптоми (знижений артеріальний тиск, підвищена температура тіла, брадикардія, акроціаноз). Описана картина може доповнюватися змінами свідомості у вигляді оглушення.

При хронічному вжитку снотворних поступово наростає потреба продовжувати прийом препаратів. Доза наркотичної речовини збільшується. Багато наркоманів переходять на прийом наркотичних засобів по декілька разів у день. Зростає психічна залежність, пов'язана із суб'єктивною оцінкою дії препарату.

Абстинентний синдром виражений чітко і характерний для цієї наркоманії. Він виявляється через 20- 24 години після відриву від наркотику, досягає найвищої інтенсивності протягом 3-4 діб, потім явища починають стихати. Під час абстинентного синдрому спостерігається широка гама вегето-судинних, неврологічних і психотичних симптомів.

Виникає занепокоєння, порушується сон, з'являється слабкість, запаморочення, нудота, блювота, нерідкі коллаптоїдні стана, артеріальний тиск різко знижується. Можливі перекручування зорових сприйняттів. Відзначається підвищення рефлексів, тремор, що доходить до судорожних посмикувань м'язів. У багатьох хворих виникають епілептиформні напади. Хворі стають дратівливими, гнівливими, злісними. Такі дисфоричні стани стійкі. Можливі короткочасні, а часом тривалі, деліріозні стани і галюцинози.

Усе виразніше виявляються зміни особистості. Спочатку переважають дратівливість, вибуховість, егоїзм, що доходить до егоцентризму, злобність. Потім з'являються порушення пам'яті, що можуть доходити до корсаковського синдрому, можлива псевдопаралітична форма. Темп мислення сповільнюється, він стає малоподвижним, торпідним.

Стають вираженими ознаки хронічного отруєння - анемія, агранулоцитоз, явища поліневриту. Можливі шкірні висипання на руках, ногах, слизових оболонках порожнини рота. З боку неврологічної симптоматики відзначаються атаксії з елементами порушення координації руху, порушенням рефлексів. Всі ці ознаки характерні для даного вигляду наркоманії й у сумі з анамнестичними даними допомагають постановці діагнозу. При діагностиці можна простежити ту ж динаміку розвитку трьох послідовних стадій, що характерні для інших наркоманії.

Наркоманії снотворними засобами на хронічній стадії розвитку захворювання можуть давати психічні розлади з псевдопаралітичною картиною - при загальному інтелектуальному зниженні існують місце