Невідкладна допомога при геморагічному синдромі
Невідкладна допомога при геморагічному синдромі
Алгоринім.
1.Донорська кров.
2.Колоїдні білкові препарати (альбумін, протеїн, еригем, амінокровін, амінопептид)
3.Колоїдні не білкові препарати (декстрани – поліглюкін, реополіглюкін, препарати полівінілпірамідону – гемодез, полідез, гемовілін, желатиноль –8%, розчин харчової желатини, на ізотопічному розчині натрію хлориду)
4.Кристалоїдні розчини ( ізотонічний розчин натрію хлориду, Рінгера Люкка, лактасол)
5.Для лікування і профілактики ДВЗ – синдрому (свіжа заморожена плазма, кріопреципітат, суха пативна і ліофільна плазма, альбулін)
6.Інгібітори протеолізу (контрикан, гордокс)
7.пряме переливання крові
Для адекватного відшкодування крововтрати при гиморогічному шоку передбачається збільшувати об’єм гемотрансфузії в середньому на 20-30% по відношенню до крововтрати.
Якщо вважають що кращим методом лікування гіпертериозу буде операція, то хворого перед операцією вводять в сутиреоїдний стан, щоб запобігти серйозним ускладненням операції (тобто призначають пропілтіоурецим чи летимазол). Деякі хірурги використовують пропренамон або в поєднанні з йодом протягом 10-14 днів як тотальну передопераційну підготовку, таким чином скорочуючи передопераційний час і полегшуючи операцію завдяки зменшенню залози і підвищенні її твердості. Більшість хірургів використовують стандартний режим оскільки безпечність методу гарантована. Струментомія ліквідує гіпертиреоз шляхом видалення всієї щитовидної залози, зберігає прищитовидні залози і обидва гортанні нерви. Частота рецидивів низька – менш ніж 10% і він легко ліквідується радіоактивним йодом. Випадки гіпотиреозу залежить від часу, інколи розвивається через багато років –50%, у більшості випадків через 2 роки після операції.
Основним видом знеболювання при субтотальній резекції щитовидної залози є місцева інфільтраційна анестезія за Вишневським.
На ніч перед операцією хворим призначають 0,1г. фенобарбіталу, а вранці, за 30хв до операції 1мл. промедолу, і 1мл. 0,1% розчину атропіну сульфату підшкірно. Післяопераційний догляд за хворими є дуже важливим заходом. При правильному веденні післяопераційного періоду у більшості хворих йде нормально, ускладнення не розвивається, хворим надають підвищеного положення, застосовують дихальну гімнастику, тяжкохворим призначають серцеві засоби : промедол, вдихання аерозолів, антибіотиків з новокаїном. На другий день для профілактики пневмонії ставлять банки. Ходити хворим дозволяють на третій день а на 5-7 знімають шви.
Після операції можливі такі ускладнення: кровотеча, розвиток тиреотоксичного кризу, пневмонія, тетанія, нагноєння операційної рани. Кровотечі звичайно настають протягом першої доби після операції. при перших симптомах кровотечі хворого беруть на повторну операцію, знімають шви і перев’язують кровотечну судину.
Хворому після операції медична сестра кожні 2 години вимірює температуру тіла, частоту пульсу, артеріальний тиск. Медсестра слідкує, щоб хворі кожні 2-3 год., міняли положення тіла, робили дихальну гімнастику. Перші 2-3 дні після операції хворий отримує рідку та напіврідку їжу, фруктові соки, тоді переводиться на загальний стіл.
Струмектомія – субтотальна резукція щитовидної залози. Хірургічному лікуванню підлягають хворі з первинним териоксикозом середнього і тяжкого ступені після безрезультатного консервативного лікування протягом 3-6 місяців, і всі хворі з вторинним тиреотоксикозом. Передопераційна підготовка є важливим фактором у зниженні післяопераційної летальності та інших тяжких ускладнень. Характер і тривалість її залежить від ступеня тиреотоксикозу та індивідуальних особливостей хворого. В середньому воно триває 2-4 тиж . Забезпечення фізичного спокою застосування комплексу лікувальних засобів має на меті послабити нейроендокринні порушення знизити функції щитовидної залози і нормалізувати фізіологічні функції організму. Підвищені енергетичні витрати організму компенсується повноцінним висококалорійним харчуванням та призначенням вітамінів групи В і аскорбінової кислоти. Для зниження функції щитовидної залози призначають мерказолім.
Перед направленням хворих на операцію необхідно провести санацію порожнини рота, використавши вище згаданий комплекс лікування включаючи розчин Люголю. Дуже важлива психологічна підготовка хворого до операції. Перед операцією хворому крім загально хімічних аналізів визначають групу крові, резус і звертуваність крові.