-1-
Використовується обчислювальна техніка в лікувально–діагностичній і лабораторно–аналітичній діяльності. Створені автомати-зовані системи слідкування за станом хворих, ведення історій хвороб, сис-темами обробки даних.
Автоматизовані системи забезпечують органи і заклади охорони здо-ров'я такою інформацією, яка дозволяє удосконалювати управління галуззю, раціонально використовувати трудові, матеріальні, фінансові курси, розроблення плану розміщення медичних закладів і розвиток ліж-кової сітки, а також проводити своєчасний якісний аналіз показників здо-ров'я населення і динаміки його змін. Автоматизовані системи управління МОЗ України, будуються по функціонально–організаційному принципу, який відображає специфіку діяльності функціональних підрозділів та включає наступні підсистеми:
q
планування і управління лікувально–профілактичною допомогою населення (вирішуються комплекси задач по вивченню стану здоров'я населення , розрахунку ефективності надання медичної допомоги, а також забезпечення відповідної інформації органів охорони здоров'я).
q
планування і управління санітарно епідемічною службою. В підсис-темі забезпечується вирішення задач оперативного управ-ління профілактичними заходами, їх планування, проведення епі-деміологічного аналізу інфекційної захворюваності і її прогнозу-вання. Дані отримані у цій підсистемі сприяють в своєчасному проведенню профілактичних заходів і попередження епідемічних явищ .
q
планування фінансової діяльності діяльності в установах охо-рони здоров'я.
q
планування централізованого обліку наукових кадрів.
q
планування медичного забезпечення і управління м аптечним гос-подарством.
q
медична статистика планується в цій системі. Вона являється функ-ціонально забезпечуючою і має в повному об'ємі збирати, обробляти і представляти медикостатистичну інформацію інших функціонуючих підсистем в органах управління охорони здоро-в'я. Головна ціль упроваджувати цій підсистемі: збір зберігання, пошуку і обробки медичностатистичну інформацію. Покращення діючої системи статистичних показників. Розробка систем коду-вання звітних форм, звітних вкладників системи кодування вер-тикального і горизонтального внутрішньотабличного контролю, порядок їх збереження і внесення змін.
В медичній праці для того, щоб ретельно обстежити кожного меш-канця необхідно використати більше мільярда людей–годин праці кваліфікованих медичних працівників. А скільки необхідно часу на обробку? Проблема спрощується, якщо використовувати ЕОМ. В теперішній час в МОЗ України закінчується обробка нової автомати-зованої системи управління огляду населення здатні за одну робочу зміну здійснити огляд 120 осіб. Система забезпечує автоматичний збір медичних даних і обробка, видання підсумкових документів. Так, як АПСОН буде частиною більш великої обчислювальної ме-режі, то вона може легко обмінюватися інформацією, як з іншою АПСОН так із іншими автоматизованими системами більш високого рівня. Важливою перевагою АПСОН являється здатність накопичу-вати інформацію у великих об'ємах. В АПСОН буде нагромаджува-тися інформація на протязі багатьох років, обробляється інформація, можливо буде виявити фактори розвитку характерні для даної місце-вості. АПСОН складається з декількох підсистем. Підсистема
"Реєстрація" , "Антропометрія", "Аналіз", накопичуються реєстра-ційні дані про стан "організму". В підсистемах "кровообіг", "ди-хання", "зір", "слух" збирається інформація про певні органи. Наприклад : в підсистемі "кровообіг" обробляє кардіограми, АТ. В підсистемі "флюрографія" зберігаються результати рентгенологічних обстежень. Результати лабораторних аналізів зберігається в підсис-темі "Лабораторія" . Якщо є такі підсистеми , тоді можна визначити групи ризику людей по тій чи іншій патології.
Отже: автоматизовані системи управління і медичного забезпе-чення полегшують роботу медичних працівників, дають змогу спеці-алістам вивчати звіти інших .