При 3- та 4-разовому харчуванні проміжки часу між прийо-мами їжі не перевищують 4—5 год., в результаті чого створю-ється рівномірне навантаження на травний канал, забезпечу-ється оптимальна дія ферментів на їжу і найбільш повна її обробка повноцінними за травними властивостями соками.

Органи травлення для відновлення нормальної діяльності травних залоз потребують щодобового 8—10-годинного перепо-чинку, яким є нічний сон. Пізня вечеря перешкоджає відпо-чинку секреторного апарату, що призводить до перенапру-ження і виснаження травних залоз. Тому вечеряти рекоменду-ється не пізніше, ніж за 3 год. до сну.

Розподіл добового харчового раціону на окремі прийоми їжі проводиться диференційовано, залежно від характеру трудової діяльності та розпорядку дня. При 4-разовому харчуванні реко-мендується на сніданок 25 %, на обід — 35, на полудень — 15 і на вечерю — 25 % енергетичної цінності добового раціону. При 3-разовому харчуванні — відповідно 25—30,40—45 та 20—25 %.

Раціональне харчування повинне мати протисклеротичну та ліпотропну спрямованість, тобто бути таким, яке сприяє оптимізації жирового обміну та зниженню рівня холестеролу в крові. Це досягається підбором відповідних харчових продуктів. Ліпо-тропну та антисклеротичну дію мають сірковмісні амінокислоти (цистин, цистеїн, метіонін), фолієва кислота, ненасичені жирні кислоти, водо- і жиророзчинні вітаміни (А, Е, В,, В , РР, С). Природні джерела антисклеротичних речовин — це риба, птиця, сир, олія. Високий вміст ліпотропних речовин та вітамінів у гречаній та вівсяній крупах, бобових, свіжій зелені, фруктах, овочах, продуктах моря (морська капуста, м'ясо морських тва-рин, креветок тощо).

ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

Раціональне харчування — один з найважливіших чинників, які забезпечують гармонійний розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку, інтелект та функціональний стан центральної нервової системи. Раціональ-не харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кіль-кісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний роз-виток дітей.

Фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах

У дітей у зв'язку з високою інтенсивністю процесів обміну основний обмін порівняно з дорослими людьми підвищений у 1,5—2 рази. Виходячи з цього, фізіологічні потреби дітей в енер-гії та харчових речовинах також вищі (табл. 3) і з віком зрос-тають.

Загальна потреба дітей у білку становить 13 % загальної по-треби в енергії. Частка тваринного білка в харчових раціонах дітей повинна становити 50 % загальної кількості білка в раціоні.

У дитячому харчуванні необхідно враховувати якісні особ-ливості білків. Загальновизнано, що потребам дитячого орга-нізму найбільшою мірою відповідає молочний білок, який містить усі незамінні амінокислоти. Молоко містить усі необхідні для дитячого організму харчові речовини і тому воно повинно бути обов'язковим продуктом у дитячому харчуванні. Для дітей ясельного віку необхідно, щоб в щоденному харчово-му раціоні було не менше 600—700 мл молока, в раціоні шко-лярів — 500 мл.

Таблиця 3

Фізіологічні потреби дітей в енергії та основних харчових речовинах

Вікова група, роки | Енергія | Білки | Жири, г | Вугле-води, г

ккал | МДж | всього | тва-ринні

1—3 | 1540 | 6,5 | 53 | 37 | 53 | 212

4—6 | 2000 | 8,4 | 65 | 33 | 58 | 305

6 | 2200 | 9,2 | 72 | 36 | 65 | 332

7—10 | 2400 | 10,0 | 78 | 39 | 70 | 365

11—13 хлопчики | 2800 | 11,7 | 91 | 46 | 82 | 425

11—13 дівчатка | 2550 | 10,7 | 83 | 42 | 75 | 386

14—17 хлопчики | 3200 | 13,4 | 104 | 52 | 94 | 485

14—17 дівчатка | 2650 | 11,1 | 86 | 43 | 77 | 403

У дитячому віці підвищена фізіологічна потреба організму в незамінних амінокислотах, які забезпечують нормальний перебіг процесів, зв'язаних з інтенсивним ростом та розвитком. У ранньому віці, крім 8 незамінних амінокислот, незамінним є також гістидин, який у дітей до 3 років ще не може синтезува-тися в необхідній кількості. Фізіологічні потреби дітей в неза-мінних амінокислотах наведено в табл. 4. Найбільша кількість незамінних амінокислот міститься у м'ясі, рибі, яйцях, горіхах.

Таблиця 4

Фізіологічна потреба дітей в незамінних амінокислотах

Незамінна | Потреба, | Незамінна | Потреба,

амінокислота | мг/кг | амінокислота | мг/кг

Триптофан— | Метіонін | 85

Фенілаланін | 30 | Лейцин | 426

Лізин | 169 | Ізолейцин | 90

Треонін | 170 | Гістидин | 36

Валін | 87

Фізіологічні потреби дітей в жирах становлять 26,5 % загаль-ної потреби в енергії. Залежно від віку потреби дітей в жирах коливаються від 53 до 104 г на добу. Оскільки жири викорис-товуються для пластичних цілей, а також є розчинниками жиророзчинних вітамінів А і D, джерелом фосфоліпідів та ненасичених жирних кислот, то вони повинні бути в щоденному раціоні. Задоволення фізіологічних потреб дітей у вітамінах А та D, фосфоліпідах здійснюється за рахунок вершкового масла, молока, вершків та інших молочних продуктів, а також яєць.

Процес засвоєння та використання глюкози у дітей прохо-дить з більшою інтенсивністю, ніж у дорослих, тому їх фізіоло-гічні потреби у вуглеводах становлять понад 55 % загальної потреби в енергії. В кількісному відношенні потреби у вугле-водах з віком зростають від 212 г до 485 г на добу.

У харчуванні дітей