важливе значення мають легкозасвоювані вуглеводи, джерелами яких є фрукти, ягоди та їх соки. Вони постачають глюкозу та фруктозу для потреб організму (зокрема для утворення глікогену). Важливим джерелом легкозасвою-ваних вуглеводів у дитячому харчуванні є молоко, яке містить лактозу (молочний цукор). У дитячому харчуванні прості вуглеводи повинні становити не більш як 20 % загальної кіль-кості вуглеводів і надходити до дитячого організму не в складі рафінованих продуктів (цукор), а в складі натуральних про-дуктів, тобто за рахунок фруктів, ягід, овочів.
У дітей в зв'язку з інтенсивними процесами росту фізіоло-гічні потреби у вітамінах підвищені. Особливе значення в дитячому харчуванні мають вітаміни А і D, які впливають на процеси росту. Фізіологічні потреби у вітаміні А покриваються як за рахунок каротину, так і за рахунок самого вітаміну А. Фізіологічна потреба дітей у вітаміні А становить 1 мг, у вітаміні D — 100—400 МО. Однак повне задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітаміні D не можливе лише за рахунок його надходження з їжею. Перебування дітей влітку і весною на відкритому повітрі сприяє його синтезу. Найбільшу кількість вітаміну D і А містять продукти тваринного походження, зокрема риб'ячий жир, печінка, яйця, молоко, сир; попередник вітаміну А — каротин — морква, помідори, абрикоси, капуста та листкові овочі.
У дитячому харчуванні важливе значення має також вітамін Е, який істотно впливає на статевий розвиток організму. Крім того, вітамін Е сприяє накопиченню вітамінів А і D у внут-рішніх органах і тканинах, а також стимулює процес перетво-рення каротину на вітамін А. Фізіологічні потреби дітей різного віку у вітаміні Е коливаються від 5 до 15 мг на добу. Значну кількість вітаміну Е містять зародки зернових продуктів, а також жовтки яєць та інші продукти.
Важливе значення для організму дітей має вітамін С, оскільки він впливає на процес синтезу колагену в судинах та кістках скелета. Потреба дітей у вітаміні С залежно від їх віку коливається від 40 до 80 мг на добу. Джерелом вітаміну С є свіжі фрукти та овочі. Найбільшу кількість його містять плоди шипшини, чорна смородина, цитрусові, хрін та інші свіжі продукти рослинного походження.
Задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітамі-нах групи В дуже важливе, адже кожен з них має свої специфічні функції. Більшість з них входить до складу багатьох ферментів як обов'язкова їх складова частина, без якої неможливий їх син-тез і обмін речовин в цілому. Потреба дітей у вітаміні В стано-вить 0,8—1,5 мг, В2— 0,9—1,8, В6 — 0,9—2,0, РР — 10—20, В12 — 0,6—2 мкг, фолієвій кислоті — 80—200 мкг. Багато вітамінів групи В містять зернові продукти, дріжджі, печінка та інші продукти.
Для дитячого організму велике значення мають мінеральні речовини. Вони використовуються не тільки для пластичних цілей, а й сприяють нормальному процесу кровотворення, формуванню скелета, м'язів та інших тканин організму, забез-печують діяльність залоз внутрішньої секреції, продукування гормонів, побудову клітин нервової системи, зокрема клітин головного мозку.
Діти потребують підвищеної кількості кальцію для процесів мінералізації кісток скелета, тому необхідно систематично включати до харчового раціону молоко та молочні продукти, які містять легкозасвоюваний кальцій в оптимальному співвід-ношенні з фосфором та магнієм. Фізіологічна потреба дітей в кальції становить у віці 1—6 років — 800 мг, в 7—10 — 1000 мг, в11—17 — 1200 мг на добу. На засвоєння кальцію в організмі впливає його співвідношення з фосфором та магнієм. Найспри-ятливішим є співвідношення кальцію з фосфором та магнієм 1:1:0,5.
Серйозною проблемою є забезпечення дитячого організму достатньою кількістю кровотворних мікроелементів — залізом, міддю, марганцем, кобальтом. Основний продукт дитячого хар-чування — молоко і молочні продукти — містять мало заліза і міді. Джерелами заліза у ранньому віці є яєчний жовток, м'який сир, каші з подрібнених вівсяних круп, фруктові соки, дещо пізніше — м'ясо, овочі, картопля, зернові продукти. Фізіологічна потреба дітей у залізі становить: у віці 1—5 років — 10 мг, в 6—10 років — 12 мг, для хлопчиків 11 —13 та 14—17 років — 12 мг, для дівчаток 11 —13 та 14—17 років — 15 мг на добу; в міді — 1,5—2,5 мг на добу; в марганці — 5—7 мг, в кобальті — 0,2—0,3 мг на добу. Найбільше легкозасвоюваної міді містять продукти тваринного походження — печінка, м'ясо, жовтки яєць, марганцю — зернові продукти, овочі, печінка, риба.
Для нормального росту та статевого розвитку дітей необхід-ний цинк. Фізіологічна потреба дітей різного віку у цинку становить 8—15 мг на добу. Цинк міститься в багатьох про-дуктах тваринного і рослинного походження.
Діти потребують суворого додержання режиму харчування. Чим молодша дитина, тим частіше вона повинна приймати їжу. В дошкільному віці діти повинні приймати їжу через кожні З—4 години і не менш як 5 разів протягом дня. Школярам рекомендується 4-разове харчування.
Важливим оздоровчим заходом для дітей шкільного віку є правильна організація харчування у школі. Енергетична цінність шкільного харчування повинна становити не менше 20—25 % добової потреби в енергії, тобто 600—700 ккал (2,5—2,9 МДж). При цьому на частку білків повинно припадати 13 % загальної кількості енергії, жирів — 26, вуглеводів — 64 %. Шкільне харчування повинне містити оптимальну кількість вітамінів та мінеральних речовин. Взимку необхідно вітамінізувати треті страви препаратами вітаміну С.
Штучне годування дітей
Штучне годування дітей — це одна з надзвичайно актуальних проблем. Постійно збільшується кількість молодих матерів, які не можуть годувати своїх дітей