Основою для виробництва сухих дитячих молочних сумішей є коров'яче молоко.

Дитячі молочні продукти поділяють на 4 групи:

1) рідкі стерилізовані («Віталакт-ДМ», «Малютка», стерилі-зоване вітамінізоване молоко);

2) кисломолочні та пастоподібні (дитячий кефір, дитячий сир та ін.);

3) сухі продукти (сухі молочні суміші «Малютка», «Малюк», сухе молоко «Віталакт», «Ладушка», «Детолакт»);

4) сухі дієтичні та лікувальні продукти (сухі ацидофільні сумі-ші «Малюк», «Малютка», сухі молочні суміші «Енпіти», «Низьколактозне молоко»).

Розробка та виробництво нових дитячих молочних сумішей ґрунтується на сучасних наукових досягненнях науки про харчування, але усі вони мають на меті максимально наблизити ці суміші за харчовими та біологічними властивостями до материнського молока.

При створенні нових дитячих молочних сумішей додержу-ються таких принципів:

1. Вміст білка в дитячих молочних сумішах має бути таким самим, як і в материнському молоці (1,5—2 %).

2. Забезпечення «ніжного» згортання білка в дитячій молоч-ній суміші. Такий згорток легко перетравлюється в шлунку соками невисокої активності, які має дитина. Для забезпечення «ніжного» згортання білків коров'ячого молока з нього видаля-ють солі кальцію, обробляють протеолітичними ферментами, підкислюють і гомогенізують. Крім того, вирівнюють співвід-ношення між білками сироватки і казеїном, адже в материн-ському молоці білки сироватки і казеїн знаходяться в рівних співвідношеннях. Для вирівнювання цього співвідношення додають молочну сироватку, використовуючи такі сироваткові білкові концентрати: суху гуманізовану добавку (СГД-2), демінералізовану суху сироватку, одержану методом електродіалізу (СД-ЕД), концентрат сироваткових білків, одержаний методами ультрафільтрації та електродіалізу (КСБ-УФ,ЕД), концентрати, виготовлені концентруванням сироваткових білків методом діафільтрації (РСБ) та ін.

3. Наближення амінокислотного складу білків у дитячих молочних сумішах до амінокислотного складу материнського молока. Адже білок у замінниках материнського молока повинен використовуватися переважно на анаболічні цілі, тобто для забезпечення процесів росту дитини. З цією метою вирівнюють амінокислотний склад дитячих молочних сумішей.

4. Використання тільки якісних жирів. Жир материнського молока відрізняється високим вмістом поліненасичених жирних кислот, що забезпечує його достатню засвоюваність (90 %). Для того, щоб наблизити склад дитячих молочних сумішей до материнського молока, до них додають рослинні жири, багаті на поліненасичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти створюють оптимальні умови для розвитку грампозитивної мікрофлори в товстій кишці, зокрема біфідобактерій та ацидо-фільної палички. В материнському молоці міститься 13,4 % лінолевої кислоти, 0,7 % ліноленової та 0,25 % арахідонової кислот від загальної кількості жирних кислот. Наближене спів-відношення між ненасиченими жирними кислотами мають сумі-ші «Віталакт», «Малютка», «Малюк» та ін. До складу дитячих молочних сумішей включають дезодоровані кукурудзяну, коко-сову, соняшникову, бавовняну олії.

5. Коригування вуглеводної частини дитячих молочних сумі-шей з допомогою вуглеводних добавок — молочного рафіно-ваного цукру (лактози), солодового екстракту, кукурудзяного сиропу, глюкозо-фруктозного сиропу та інших. Переваги лак-този в складі замінників материнського молока порівняно із іншими простими цукрами загальновизнані. Лактоза відіграє важливу роль в стимуляції розмноження біфідобактерій, необ-хідних для підтримання нормальної кислотності калових мас та для попередження небезпеки розвитку запалення шкіри навколо анального отвору у немовлят. Значення лактози полягає також у тому, що вона стимулює всмоктування кальцію в тонкій кишці.

6. Додержання оптимального співвідношення між кальцієм і фосфором. Для дітей молодшого віку оптимальним співвідно-шенням між кальцієм і фосфором є 1:0,5 (як у материнському молоці).

7. Збагачення замінників материнського молока препаратами заліза. При штучному годуванні дітей серйозною проблемою є попередження анемії, викликаної дефіцитом заліза. Справа в тому, що в материнському молоці заліза втричі більше, ніж у коров'ячому.

8. Зниження буферної ємності дитячих молочних сумішей. 3 цією метою їх виготовляють на безсольовому знежиреному молоці та сироватці методом електродіалізу з корекцією білко-вого складу.

9. Для одержання стійких емульсій жирів у дитячих молочних сумішах використовують стабілізатори та емульгатори (лецитин, харчові фосфатиди, моногліцериди та ін.).

10. Підвищення біологічної цінності дитячих молочних сумішей. Для цього використовують вітаміни A, D2, Е, С, РР, В1, В2, В6, В12, Р, холін. Для збагачення сумішей захисними фак-торами використовують біфідобактерії, ацидофільну паличку, лізоцим.

11. Введення в адаптовані дитячі суміші біологічно активних речовин. Останнім часом доведено, що амінокислота таурин відіграє важливу роль у розвитку тканини мозку та сітківки очей, в передачі нервових імпульсів, у підтриманні структури клітинних та субклітинних мембран, бере активну участь в бага-тьох інших процесах. Вміст таурину в материнському молоці в 4 рази перевищує його рівень в коров'ячому молоці.

За рубежем розроблені дитячі адаптовані суміші без добавки пшеничного борошна, яке викликає алергію у немовлят, і на основі молочної сироватки, а не коров'ячого молока.

ОСНОВИ ДІЄТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ

Дієтичне харчування — це лікувальне харчування хворої людини. Воно є обов'язковою частиною комплексного ліку-вання. В одних випадках дієтичне харчування — це основний лікувальний засіб, в інших — необхідний, на фоні якого засто-совують усі інші лікувальні заходи.

В основу дієтичного харчування покладена теорія збалансо-ваного харчування. Дієтичне харчування ґрунтується на прин-ципі максимальної збалансованості основних харчових речовин у добовому раціоні з урахуванням механізмів перебігу хвороби та стану ферментативних систем хворого. Лікувальна дія дієтичного харчування забезпечується:

1) спеціальним підбором харчових продуктів;

2) визначеними співвідношеннями між основними харчовими речовинами;

3) відповідною технологією приготування дієтичних страв. Наприклад, виключенням з дієти окремих харчових продуктів можна значно знизити в ній вміст холестеролу, жирів, натрію, цукру, а відварюванням м'яса та риби — вміст пуринів та екстрактивних речовин.

Про лікувальні властивості багатьох харчових продуктів