Раціон № 3 отримують працівники, зайняті у виробництві хлорорганічних сполук, свинцю, свинцевих акумуляторів, цинкових білил, олова та ін. У раціоні № 3 обмежують кількість жирів. Рекомендується м'ясо, свіжа риба, круп'яні каші, борош-няні та макаронні вироби. Працівникам, які контактують із сполуками неорганічного свинцю, молоко замінюють на кисло-молочні продукти, обмежують вживання продуктів, що мають лужні властивості (молоко та молочні продукти, овочі та фрукти). Переважання кислих еквівалентів у раціоні № З обумовлює зсув кислотно-лужної рівноваги в кислий бік. Такий характер харчування сприяє поступовому виведенню депоно-ваного свинцю з організму. Додатково до раціону № 3 видається 150 мг вітаміну С.

Раціон № 4 призначають працівникам, зайнятим у виробни-цтві фосфорних сполук, карбіду кальцію, телуру, пергідролю, аніліну, похідних бензолу, азобарвників, гуми, іонообмінних смол та ін. У раціоні № 4 обмежений вміст жирів, оскільки вони сприяють посиленню всмоктування хімічних речовин з кишок. Раціон № 4 забезпечений необхідною кількістю овочів та фруктів. Біологічну цінність раціону № 4 підвищують включенням комбінованих продуктів підвищеної біологічної цінності.

Раціон № 5 призначають працівникам, зайнятим у вироб-ництві сірковуглецю, перманганату калію, сполук барію, дво-окису марганцю, метилену, етилену та їх похідних, синтетичної гуми, ізопрену, хімволокон та ін. Додатково до раціону № 5 видається 150 мг аскорбінової кислоти та 4 мг вітаміну Вг Не рекомендується вживання солоних продуктів (оселедці, коп-ченості, солоні овочі).

При організації лікувально-профілактичного харчування необхідно дотримувати таких правил:

1. Видавати раціони працівникам до початку роботи; лише в окремих випадках дозволяється видавати їх в середині робочого дня у вигляді обідів. Не дозволяється видавати раціони в кінці робочого дня.

2. При 5-денному робочому тижні з двома вихідними днями зберігається 6-денна норма лікувально-профілактичного харчування за рахунок включення більш якісних та біологічно цінних харчових продуктів без збільшення об'єму їжі та її енер-гетичної цінності.

3. Не дозволяється заміна одних продуктів на інші. В окремих випадках дозволяється заміна окремих продуктів у межах норм взаємозамінюваності.

4. Раціони видавати працівникам у дні фактичного виконання ними роботи, а також у дні хвороби з тимчасовою втратою працездатності, якщо захворювання має професійний характер і хворий не госпіталізований.

5. Працівникам, які одержують безкоштовно раціони ліку-вально-профілактичного харчування, молоко не видається.

6. Працівникам, які контактують з неорганічними сполука-ми свинцю, додатково видається по 2 г пектину у вигляді збагачених або консервованих рослинних харчових продуктів, фруктових соків з м'якоттю, напоїв. Дозволяється заміна пектину натуральними фруктовими соками в кількості 250— 300 мл.

7. Працівникам промисловості, зайнятим у виробництві антибіотиків, замість свіжого молока видавати кисломолочні продукти або колібактерин, виготовлений на основі незби-раного молока.

8. З метою підвищення опірності організму шкідливим речо-винам працівникам шкідливих виробництв додатково видається певна кількість синтетичних препаратів вітамінів.

Молоко як продукт лікувально-профілактичного призначення

Молоко містить не тільки усі необхідні організму людини харчові речовини, а й значну кількість біологічно активних та оздоровчих факторів. Білки молока містять усі амінокислоти, а жири — біологічно активний білковолецитиновий комплекс та дефіцитну арахідонову кислоту, що забезпечує його оздоров-чий вплив на печінку. Жир у молоці знаходиться у вигляді емульсії і високого ступеня дисперсності, легко засвоюється, не потребує жовчі для свого засвоєння. Молоко містить багато солей калію і, особливо, кальцію, що забезпечує його лужні властивості. Вживання молока спрямовує обмін речовин в лужний бік, запобігає порушенню кислотно-лужної рівноваги в організмі. Виходячи з цих властивостей, молоко широко використовується як продукт лікувально-профілактичного призначення.

Молоко — найбільш давній вид лікувально-профілактичного харчування. В нашій країні ще в 20-х роках XX ст. було введено видавання молока працівникам шкідливих виробництв. Нині визнано, що молоко має універсальні профілактичні властивості. На шкідливих виробництвах хімічних сполук, де не видаються лікувально-профілактичні раціони, введено видавання щоденно (у дні фактичної зайнятості) по 0,5 л пастеризованого незбира-ного молока за зміну незалежно від її тривалості. Працівникам хімічних виробництв, які одержують один з п'яти лікувально-профілактичних раціонів, молоко не видається.

Синтетичні вітаміни як продукт лікувально-профілактичного харчування

В Україні існує ряд виробництв, де праця пов'язана із значними втратами вологи з потом (до 10 л за зміну). Доведено, що разом з потом організм людини втрачає значну кількість вітамінів. Забезпечення організму вітамінами тільки за рахунок їжі неможливе. Виходячи з цього, працівники гарячих цехів у чорній металургії, а також у хлібопекарному виробництві отри-мують щоденно препарати вітамінів як лікувально-профілактич-ний засіб (працівники гарячих цехів — вітаміна А — 2мг, В — З мг, В2 — 3 мг; опарники і пекарі — вітаміна С — 150 мг, РР — 20 мг; тютюнове виробництво — вітаміна С — 150 мг, В, — 2 мг). Крім того, препарати вітамінів одержують працівники, зайняті в тютюновому виробництві. Вітаміни додають безпо-середньо до їжі (у кристалічному вигляді або у вигляді масляного розчину) або видають 1—2 драже полівітамінного препарату «Ундевіт». Для того, щоб виключити можливе псування вітамінів від дії високої температури, не дозволяється їх закладати у гарячі страви. Вітамінізацію страв здійснюють, коли страва стоїть на роздачі.

Останнім часом під терміном «лікувально-профілактичне харчування» розуміють широкий комплекс харчових заходів, які використовують для оздоровлення і лікування населення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Фізіологія та гігієна харчування / Столяр В.І.– К.: “Здоров’я”, 2000.– 336 с.