каменів та клінічним перебігом захворювання, але частіше больові напади виникають за на-явності численних дрібних каменів, а великі камені частіше бувають при пієлонефриті. Перебіг нирковокам'яної хвороби взагалі сприятливий. Іноді після одиничного нападу захворю-вання рецидивів не спостерігається. Найчастішим ускладнен-ням захворювання може бути приєднання запального проце-су в нирках і сечовивідних шляхах — хронічного пієлонефри-ту з відповідною клінікою (підвищення температури тіла, біль у поперековій ділянці, зміни в сечі, підвищення AT). Ще не-сприятливішим є приєднання апостематозного нефриту, а в разі закупорки сечоводу — розвиток гідронефрозу та піонефрозу. При нирковій коліці можуть розвинутися гострі олігурія та анурія. Екскреторна анурія може виникати при двобічному нефролітіазі і двобічній оклюзії. Двобічне каменеутворення може призвести до розвитку ниркової недостатності.
Діагностика нирковокам'яної хвороби в типових випад-ках за наявності нападів ниркової коліки, особливо під час відходження ниркових каменів, нескладна. Значно допомага-ють правильній діагностиці такі додаткові методи досліджен-ня, як урографічне та ультразвукове дослідження. Інколи в разі нетипового перебігу нападу коліки треба проводити ди-ференціальну діагностику з гострим апендицитом та гострим холециститом. Слід зазначити, що при ураженні жовчовивід-них шляхів є тенденція до іррадіації болю вгору — у лопатку, шию, а при нирковій коліці вниз—у статеві органи, більш характерними є дизуричні явища. При апендициті та холеци-ститі, на відміну від ниркової коліки, спостерігається подраз-нення очеревини. Більш складною є диференціальна діагнос-тика з інфарктом нирки. За наявності останнього помітні оз-наки первинного захворювання, яке призвело до розвитку інфаркту, не характерні дизуричні явища.
Крім оглядової урографії, екскреторної урографії та ультра-звукового дослідження, якщо не вдалося діагностувати захво-рювання, застосовують ретроградну пієлографію, ізотопну ре-нографію, ультразвукове сканування та комп'ютерну томо-графію нирок.
Лікування нирковокам'яної хвороби включає лікування нападу ниркової коліки і лікування в період між нападами. Лікування в гострий період не залежить від складу каменів, у період між нападами воно має бути диференційованим залеж-но від складу каменів. Першочерговим завданням при нападі ниркової коліки є зняття болю. Спочатку вводять 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату або 1 мл 0,2 % розчину платифіліну, або 2 мл 2 % розчину папаверину гідрохлориду. Одно-часно рекомендується тепло (грілка) на поперекову ділянку або гаряча ванна (39 °С). Якщо це не дає ефекту, вводять 1 мл 2 % розчину омнопону або морфіну гідрохлориду. Якщо й опіати не дають належного ефекту, проводять новокаїнову анестезію сім'яного канатика або круглої маткової зв'язки. Якщо і це не дає ефекту, проводять катетеризацію сечоводів.
Якщо відходження каменя неможливе, застосовують опе-ративне лікування Останнє показане також при частих напа-дах ниркової коліки, які не піддаються консервативному лікуванню; блокаді нирки, спричиненій каменем; каменях се-човоду, що не мігрують; каменях єдиної нирки.
У міжнападовий період важливе значення має правильне харчування. При сечокислому діатезі треба обмежити вжи-вання продуктів, багатих на пуринові сполуки (смажене м'ясо, бульйони). Хворим призначають олужнювальну (мо-лочно-рослинну) дієту. При оксалурії рекомендуються про-дукти, які виводять щавлевокислі солі і сприяють збільшен-ню лужності. При фосфатурії рекомендується вживати м'ясні продукти, що сприяє підвищенню кислотності сечі. За наяв-ності уратних каменів обмежують вживання продуктів, бага-тих на пурини. При фосфатурії для зменшення всмоктування фосфатів призначають гідроксид алюмінію або альмагель. З метою розчинення уратних каменів призначають калію цит-рат, натрію цитрат або лимонну кислоту, для розчинення фо-сфатних каменів — трилон Б.
Утворенню каменів сприяє порушення обміну кальцію, зу-мовлене аденомою прищитоподібноі залози. У цьому разі по-казане оперативне лікування аденоми.
Усім хворим слід пити більше рідини (800—2000 мл на добу). Певне значення має і руховий режим, бо, недостатньо активний, він може сприяти каменеутворенню. Для профілак-тики каменеутворення застосовують і низку рослинних препа-ратів, які містять розчинні сполуки кремнієвої кислоти (по-льової сосонки, споришу звичайного). Найширше застосо-вується цистенал — комплексний препарат, який складається з настойки кореневища морени, саліцилату магнію, ефірних олій, спирту етилового та олії оливкової. Під час нападу нир-кової коліки призначають до 20 крапель цього препарату на цукрі, у період між нападами по 4—5 крапель на цукрі під язик за ЗО хв до їди 3 рази на день протягом кількох місяців. Нир-ковокам'яна хвороба часто ускладнюється інфекцією сечових шляхів. У цьому разі застосовують відповідну антисептичну терапію, як при пієлонефритах. Лікування на курортах пока-зане хворим, які перенесли операцію видалення каменів, а та-кож хворим із дрібними каменями, коли є надія на самостійне відходження каменів. Лікування в Трускавці з його низькомінералізованою водою нафтуся, а також на курортах За-карпаття дає найкращі результати.