шкіру, скальпель спочатку ставлять вертикально, а потім під кутом, і плавно розсікають шкіру та підшкірну жирову клітковину. Спиняють кровотечу, захоплюючи ушкоджені судини затискачами Кохера або Більро-та, після чого їх лікують. Фасції розсікають обережно, розсічен-ня апоневрозу в ділянці судини і нервів здійснюють за допомо-гою жолобуватого зонда. М'язи роз'єднують тупим способом за ходом волокон, рідше розсікають. Очеревину розсікають дуже обережно, між двома пінцетами. Кістки роз'єднують за допомо-гою спеціальних пилок, доліт і остеотомів.
Для з'єднання тканин використовують голкотримач і хірургі-чні голки, механічні, зшивальні апарати та скобки. Для з'єднан-ня шкіри застосовують шовк, у глибині рани на м'язи і фасції накладають, як правило, кетгутові шви. Для зшивання судин користуються капроновими швами. Застосовують переважно вуз-лові шви або безперервний шов.
Оперативний прийом — основна частина операції (видалення органа — ектомія, його частини — резекція). При завершенні операції потрібно максимально відновити цілість тканин. Для цього рану пошарово зашивають. За необхідності в рані залиша-ють тампони і її не зашивають.
На шкіру накладають вузлові шви. Зашивати шкіру слід ста-ранно, захоплюючи підшкірну жирову клітковину, щоб запобіг-ти утворенню порожнин і забезпечити щільне прилягання країв рани. Шви накладають на відстані 1 — 2 см один від одного, від-ступивши на 1 см від країв рани. Спочатку роблять укол голкою на голкотримачі через шкіру, потім виводять її з боку рани на протилежний бік. Вузлові шви зав'язують збоку від рани.
Безперервний шов застосовують для зашивання очеревини, стінки кишок або шлунка, фасції й апоневрозу. Для накладання безперервного шва потрібна довга нитка (відповідно до розмірів рани). Спочатку вколюють голку, виводять її з одного краю ра-ни і зав'язують нитку вузлом. Потім зашивають рану, як при на-кладанні вузлового шва, або накладають шви збоку рани (куш-нірський шов). Рідше застосовують П-подібний і матрацні шви. Закінчуючи шов, зав'язують кінець нитки з петлею попередньо-го стібка. Нитки зав'язують простим, морським або подвійним хірургічним вузлом. Капронові і кетгутові нитки для міцності зав'язують двічі.
Біопсія — операція, під час якої хірург проводить забір ді-лянки органа чи тканини для гістологічного дослідження з ме-тою встановлення остаточного діагнозу. Виділяють 3 види біо-псії: ексцизійну, інцизійну і пункційну.
Під час ексцизійної біопсії анатомічне утворення видаляють цілком. (Наприклад, можуть бути видалені лімфатичний вузол, молочна залоза та ін.).
Під час інцизійної біопсії видаляють частину анатомічного утворення. (Наприклад, щитоподібної залози, підшлункової за-лози та ін.).
Пункційну біопсію відносять до індивідуальних методів об-стеження. Виконують черезшкірну пункцію органа чи тканини. Пунктат у вигляді мікростовпчика залишається в голці. Його на-носять на скло і направляють на гістологічне дослідження.