виконують 3–4 рази протягом вагітності, дослідження крові на ВІЛ, НВs-антиген і реакцію Вассермана, ультра-звукову фетометрію здійснюють двічі — в І та II половинах вагітності. Лікар інформує вагітну щодо фізіо-логічних змін у її стані, необхідного режиму праці й відпочинку, раціонального харчування і можливих симптомів і ускладнень. За потреби вагітну госпіталізують до акушерського стаціонару (пологового будинку). Звертають увагу на такі скарги вагітної, як піхвові білі, кровотечі, скорочення матки, набряки, го-ловний біль, запаморочення, безсоння, дратівливість. Вагітна має право щодо переведення на легку працю, звільнен-ня від нічних змін, відряджень, а також відпустку у зв'язку з вагітністю та поло-гами. У 30-тижневий термін вагітності лікар жіночої консультації видає їй «Об-мінну карту» (форма 113/у). Спосте-реження за жінкою після пологів реко-мендують розпочинати не пізніше за 10-12 тижнів після виписування її з аку-шерського стаціонару.
Організація гінекологічної допомо-ги.
Гінекологічні захворювання виявля-ють під час обстеження жінок, які звер-нулися до жіночої консультації, та про-філактичних оглядів. Для кожної жін-ки заводять «Медичну карту амбула-торного хворого» (форма 025/у). Про-філактичним гінекологічним оглядам (1 раз на рік) підлягають жінки віком від 18-років, які мешкають або працюють у районі обслуговування консультації. Під час цих оглядів виконуються цито-логічне, кольпоскопічне дослідження, проводиться обстеження молочних залоз. Результати заносять до «Контрольної карти диспансерного спостереження» (форма 30/у).
Акушерський і гінекологічний ста-ціонар.
Типовий акушерський ста-ціонар повинен мати такі відділення:
1) приймально-пропускний блок;
2) фі-зіологічне відділення;
3) обсерваційне відділення;
4) відділення патології ва-гітних;
5) відділення новонароджених;
6) лікувально-діагностичні відділення або кабінети (лабораторія, рентгеноло-гічний, фізіотерапевтичний, функціо-нальної діагностики та ін.);
7) допо-міжні служби. Загальну кількість аку-шерських ліжок у пологовому будинку визначають із розрахунку 8,8 ліжка на 10 тис. населення.
Гінекологічний стаціонар (відділен-ня) рекомендують розміщувати в ок-ремому корпусі; він повинен мати окреме приймальне відділення.
Структурою акушерського стаціона-ру передбачено 50 — 55 % ліжок для післяпологових палат фізіологічного від-ділення; ЗО % — для відділення пато-логії вагітних; 20—25 % — для обсер-ваційного відділення. Резервні післяпо-логові ліжка становлять 10 % їх загаль-ної кількості. Санітарна норма на 1 ма-теринське ліжко становить 7,2м2. У від-діленні новонароджених кількість ліжок має становити 105-107 % кількості їх у післяпологовому відділенні. Палати но-вонароджених розміщують у фізіологіч-ному й обсерваційному відділеннях. Са-нітарна норма на 1 ліжко новонародже-ного становить Зм2, а в обсерваційному відділенні і палатах для недоношених дітей — 4,5 м2. У спеціалізованих аку-шерських стаціонарах створюються від-ділення реанімації та невідкладного лі-кування новонароджених.
Останнім часом у пологових будин-ках упроваджується спільне перебу-вання породіллі та новонародженого, що сприяє обмеженню контакту дитини з медичним персоналом, добре впливає на лактацію матері й перебіг адаптаційно-го періоду у новонародженого. Проти-показання щодо спільного перебування матері і дитини протягом післяполого-вого періоду є такими: пізній гестоз, екстрагенітальні захворювання в пері-од декомпенсації; оперативні втручан-ня під час пологів; стрімкі або тривалі пологи; безводний проміжок триваліс-тю понад 18 год; підвищення темпера-тури тіла протягом пологів; недоноше-ність; внутрішньоутробна гіпоксія; гі-потрофія II—III ступеня; асфіксія під час народження, пологова травма;
аномалії розвитку плода; внутрішньоутробне інфікування; гемолітична хво-роба.
Обсерваційне відділення має свій санітарний пропускник у складі приймально-пропускного блоку, поло-говий блок, післяпологову палату та ізо-ляційний блок. У цьому відділенні пе-ребувають новонароджені, які народи-лися не в стаціонарі (вдома) або пере-ведені з фізіологічного відділення внас-лідок захворювання матері; народжені жінками, які перебувають в обсервацій-ному акушерському відділенні, а також діти з проявами внутрішньоутробної ін-фекції і масою тіла, меншою за 1000 г. Новонароджених із гнійно-запальними захворюваннями переводять до дитячих лікарень відразу після визначення діа-гнозу.
Якість роботи акушерського стаціо-нару залежить від рівня організації та злагодженості в роботі всіх його скла-дових ланок.
Приймально-пропускний блок скла-дається з фільтра і санітарних пропуск-ників (окремих для фізіологічного й об-серваційного відділень). У фільтрі про-водиться опитування, огляд, обстежен-ня вагітної (температура тіла, пульс, стан маткового отвору), вирішується питання щодо її госпіталізації до фізіо-логічного або обсерваційного відділен-ня. Після фільтра вагітна надходить до санітарного пропускника того відділен-ня, в якому за станом свого здоров'я буде перебувати. В санітарному про-пускнику вагітну оглядає чергова аку-шерка або лікар. Проводять її санітар-ну обробку, оформлюють медичну документацію. заповнюють «Історію по-логів» (форма № 96), «Журнал прий-мання вагітних і роділлей» (форма № 2). В оглядовій проводять ретельні-ший огляд жінки, збирають додатковий анамнез, вимірюють на обох руках ар-теріальний тиск, визначають зріст, ма-су тіла, розміри таза, окружність жи-вота, висоту стояння дна матки, поло-ження, передлежання плода, вислухо-вують його серцебиття, визначають гру-пу крові, наявність білка в сечі (шля-хом кип'ятіння або проби з сульфосаліциловою кислотою).
До відділення патології вагітних госпіталізують жінок, які потребують лікування, посиленого догляду або до-держання певного режиму. Обстежен-ня вагітних проводять у маніпуляцій-ній. У процедурному кабінеті викону-ють ін'єкції, беруть кров для дослі-дження, роблять внутрішньовенні мані-пуляції.
Фізіологічне акушерське відділення містить перед пологові палати, поло-говий блок, палату інтенсивної терапії, велику і малу операційні, післяполого-ві палати (відділення), допоміжні при-міщення. Кількість ліжок у передпологових палатах має становити 10—12 % їх загальної кількості в післяпологово-му відділенні (післяпологові палати зай-мають 50-55 % ліжкового фонду аку-шерського відділення). У приміщенні пологового блоку мають бути необхідні сироватки, водяна баня для терміново-го визначення групи крові, резус-фак-тора. Під час надходження у роділлі беруть 5—7мл крові з вени (визна-чається час зсідання крови, лізису згустка).
У передпологовій палаті лікар та аку-шерка спостерігають за станом роділлі, контролюють рівень АТ, стежать за ха-рактером пологової діяльності, пересу-ванням передлеглої частини плода, за станом плода, здійснюють знеболюван-ня пологів, контролюють стан навколо-плодових вод, характер виділень із по-логових шляхів.
У разі фізіологічного перебігу поло-гів запис в «Історії пологів» виконують у такий спосіб: на початку періоду роз-криття шийки