Піхвове дослідження здійснюють під час госпіталізації вагітної, одразу після відходження вод, надалі — за показан-нями. За наявності кров'янистих виді-лень його слід проводити в підготовле-ній операційній і, якщо можливо, з по-передньою ультрасонографією для вик-лючення діагнозу передлежання плацен-ти. У стаціонарі ведуть таку медичну документацію: «Історію пологів» (фор-ма № 96), «Історію розвитку новона-родженого» (форма № 97), «Книгу запису пологів» (форма № 10), «Опе-раційний журнал» (форма №8), «Кни-гу реєстрації переливання крові» (фор-ма №9). Гінекологічний стаціонар може функціонувати у складі пологового бу-динку, багатопрофільної лікарні, у спе-ціалізованій гінекологічній лікарні, он-кологічному, ендокринологічному ста-ціонарі, науково-дослідного інституту акушерства і гінекології.

У денному стаціонарі можливе про-ведення таких операцій і маніпуляцій:

1) штучного переривання вагітності в ран-ні терміни методом вакуум-аспірації;

2) аспірації вмісту матки для цитологіч-ного дослідження;

3) метросальпінгографії;

4) гістероскопії;

5) невеликих лапа-роскопічних операцій;

6) біопсії шийки матки;

7) діатермо- і кріодеструкції;

8) видалення поліпів каналу шийки мат-ки;

9) вискоблювання цервікального ка-налу;

10) видалення невеликих кіст піх-ви тощо.

Ці операції та маніпуляції ре-єструють у «Журналі запису амбулатор-них операцій» (форма № 069/у).

Гінекологічний стаціонар за своїм призначенням розділяють на два основні відділення: консервативної та оператив-ної гінекології.

Відділення консервативної гінеко-логії включає санітарно-пропускний блок (вестибюль, гардероб, приймаль-ня, оглядова, кімната санітарної об-робки), палати для хворих, оглядову, маніпуляційну, малу операційну, до-поміжні приміщення, кімнату гігієни, са-нітарні вузли.

До складу відділення оперативної гінекології крім цих приміщень входять операційний блок: велика та мала опе-раційні, матеріальна (кімната для збе-рігання та підготовки до операції білиз-ни та інструментарію), передоперацій-на палата, 1—2 післяопераційні пала-ти, перев'язочна, ендоскопічна операцій-на. Поблизу гінекологічного відділення розміщують рентгенівський, фізіотера-певтичний кабінети, кабінет ультразву-кової діагностики.

Спеціалізована гінекологічна допомо-га може надаватись на базі міжобласних і республіканських відділень, відділень репродукції, штучної інсемінації та екстракорпорального запліднення

Лікувально-профілактична допомога жінкам у сільській місцевості

Акушерсько-гінекологічна допомога в сільській місцевості ґрунтується на та-ких самих принципах, як і в містах, і здійснюється в амбулаторно-поліклініч-них, лікувальних і санаторно-курорт-них закладах, а також установах не-відкладної медичної допомоги. На пер-шому етапі допомогу надають на сільсь-ких лікарських дільницях (СЛД): у фельдшерсько-акушерських пунктах СФАП), в дільничних лікарнях, амбу-латоріях, які проводять переважно про-філактичну роботу, спрямовану на за-побігання ускладненням вагітності та гі-некологічним захворюванням. На дру-гому етапі функціонують центральні районні лікарні (ЦРЛ), міські пологові будинки, які об'єднують жіночу кон-сультацію та акушерсько-гінекологічні відділення. Третій етап — це обласні заклади: обласний пологовий будинок;

акушерсько-гінекологічне відділення об-ласної лікарні; міський пологовий бу-динок обласного центру, який вико-нує функції обласного; спеціалізовані центри; кабінети акушерів-гінекологів обласної поліклініки; державні консуль-тативні центри, НДІ охорони материн-ства й дитинства, кафедри акушерства і гінекології медичних вузів. Головним центром є обласна лікарня.

Керівником лікувально-профілактич-ної допомоги жінкам на СЛД є голов-ний лікар дільничної лікарні. У районі загальне керівництво здійснює головний лікар ЦРЛ, очолює службу позаштат-ний районний акушер-гінеколог або за-ступник головного лікаря з питань ди-тинства і родопомочі; в області — го-ловний акушер-гінеколог, який є штат-ним спеціалістом управління охорони здоров'я обласної державної адміністра-ції.

Перспективи підвищення якості аку-шерсько-гінекологічної допомоги на селі пов’язані зі зміцненням матеріально-тех-нічної бази центральних районних лі-карень, розвитком мережі спеціалізова-них відділень, обладнанням їх сучас-ною технікою та укомплектуванням під-готовленими кадрами, а також із широ-кою доступністю закладів III рівня. Створюються реанімаційні мобільні бри-гади невідкладної допомоги на базі об-ласних лікарень, які мають необхідне оснащення і високий кваліфікаційний ) рівень лікарів.

Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога

Амбулаторно-поліклінічну спеціалі-зовану допомогу (з проблем неплідності, недоношування плода, гінекологічної ендокринології, дитячої гінекології, па-тології шийки матки) надають під час прийомів у великих жіночих консуль-таціях, у денних стаціонарах. В ос-танніх дозволяється виконувати штуч-не переривання вагітності в ранні термі-ни методом вакуум-аспірації, за пока-заннями здійснювати аспірацію вмісту матки для цитологічного дослідження, гідрокімопертубацію, метросальпінгографію, гістероскопію, біопсію шийки матки, діатермо- і кріодеструкцію, ви-далення поліпів каналу шийки матки, вискоблювання каналу шийки матки у випадку видалення матки, видалення не-великих кіст піхви, лазерну терапію за-пальних і передпухлинних захворювань шийки матки й піхви.

Стаціонарну спеціалізовану допо-могу надають спеціалізовані відділення пологових будинків, багатопрофільних лікарень, клінічних баз НДІ, кафедр акушерства і гінекології вищих медич-них навчальних закладів, Інституту пе-діатрії, акушерства і гінекології АМН України.

Акушерські стаціонари спеціалізую-ться за екстрагенітальною патологією, недоношуванням вагітності, інфекційно-запальними захворюваннями, імуно-конфліктною вагітністю, вродженою і спадковою патологією. У гінекологіч-ній практиці виділяють такі спеціалізо-вані напрями: неплідність і допоміжні репродуктивні технології, ендокринну патологію, дитячу і підліткову гінеко-логію, онкологію, гнійно-септичну, ен-доскопічну гінекологію тощо.

Доцільною є організація спеціалізо-ваних міжобласних відділень для вагіт-них із нейроендокринною патологією, цукровим діабетом, захворюванням серцево-судинної системи, нирок, а та-кож відділень штучної інсемінації та екстракорпорального запліднення.

Повноцінна спеціалізована допомога в акушерстві та гінекології може бути реалізованою за умови достатнього спів-робітництва акушерсько-гінекологічних закладів з усіма службами охорони здо-ров'я. Її повинні здійснювати акушери-гінекологи і фахівці суміжних спеціаль-ностей (педіатри, терапевти, невропато-логи, ендокринологи, психотерапевти тощо) на всіх етапах життя жінки і в процесі виконання нею генеративної функції. Слід розрізняти акушерсько-гінекологічну спеціалізовану допомогу, яку надають акушери-гінекологи (не-доношування, імуноконфліктна ва-гітність, післяпологові гнійно-септичні захворювання, дитяча гінекологія), і спеціалізовану допомогу, що здійсню-ють інші фахівці (кардіологи, ен-докринологи, невропатологи тощо) спільно з акушерами-гінекологами.

Перинатальна охорона плода — це основа діяльності сучасної акушерської служби. Останнім часом відбувається створення центрів перинатальної і пре-натальної охорони плода, які мають су-часні можливості щодо пренатальної діа-гностики й лікування плода у жінок з вагітністю високого ризику (біопсія хо-ріона, амніоцентез, кордоцентез).

Планування сім'ї

Під плануванням сім'ї розуміють комплекс соціально-економічних, куль-турно-освітніх, медичних, релігійних та інших заходів щодо охорони репродук-тивної функції жінки, який охоплює планування термінів