Хворих лікують щоб добитись не тільки клінічного виду-жання, але й повного звільнення організму від збудника При деяких інфекційних хворобах (шигельоз, дифтерія, холера) може зберігатись реконвалесцентне носійство збудника, що спонукає до повторного лікування і багаторазового обстеження пацієнта та обмеження його спілкування з іншими людьми доти, поки не настане епідеміологічне видужання

Заходи, спрямовані на розрив механізму передачі збудника. Усі інфекційні хвороби можна розділити на чотири групи відповідно до механізму передачі збудника, що, у свою чер-гу, залежить від локалізації мікроба в організмі хворого чи носія (табл 2)

Таблиця 2

Класифікація інфекційних хвороб (за Л.В. Громашевським)

Група інфекцій | Первинна локалізація збудника | Механізм передачі

Кишкові Дихальних шляхів Кров'яні Зовнішніх покривів | Травний канал Дихальні шляхи Кров Шкіра та зовнішні слизові оболонки | Фекально-оральний Крапельний (пиловий) Трансмісивний Контактний

При кишкових інфекціях збудники найчастіше перебува-ють у кишечнику, зрідка у шлунку, й з калом виводяться назовні. Потрапивши в довкілля, патогенні мікроби забруднюють грунт, воду, різні об'єкти Розповсюдженню збудника сприяють мухи та антисанітарні умови Зараження здорової людини може відбу-тись при занесенні збудника в рот з їжею, водою або брудними

Основи профілактики інфекційних хвороб

руками До кишкових інфекцій належать холера, сальмонельоз, шигельоз, гепатити А та Е, лептоспіроз й ін.

У попередженні розповсюдження кишкових інфекцій дуже важливе значення мають санітарно-гігієнічні заходи:

- благоустрій міст і сіл;

- наявність каналізації;

- постійний контроль за водопостачанням, санітарна охоро-на місця забору води, її очищення та дезінфекція;

- своєчасне збирання, вивіз та знешкодження сміття, нечис-тот і каналізаційних вод;

- попередження забруднення ґрунту;

- знищення мух і недопущення їх до харчових продуктів;

- попередження забруднення харчових продуктів під час їх заготівлі, переробки, транспортування та реалізації;

- підвищення санітарної культури населення

З метою знищення збудників інфекційних хвороб у довкіллі проводиться дезінфекція (від лат. des - заперечення, infection -інфекція) Розрізняють поточну та заключну дезінфекцію. По-точну дезінфекцію проводять довкола хворого і бактеріоносія. Заключну дезінфекцію роблять одноразово в осередку, де пере-бував хворий, після його госпіталізації, видужання або смерті Профілактичну дезінфекцію здійснюють систематично в місцях ймовірної присутності патогенних мікроорганізмів (громадські туалети, вокзал)

-йод, бром та їх сполуки (наприклад, дибромантин, йодоформ);

-похідні фенолу (мильно-фенолова суміш, 1-хлор-бета-на-фтол);

-альдегіди (формальдегід, бета-пропюлактон);

-окисники (перекис водню, дезоксон);

-луги (їдкий натр, їдке калі, поташ);

-спирти (етиловий, пропіловий);

-поверхнево-активні засоби (ОП-7, СФ-1);

-інші хімічні сполуки (хлоргексидин, метацид, гембар)

Широкого вжитку набули імпортні дезінфекційні препара-ти- бацилол-плюс, бацилоцид-расанд та ін

Найчастіше вдаються до вологого методу дезінфекції з ви-користанням дезінфекційних розчинів або аерозолів Занурен-ням у дезрозчини обробляють білизну, посуд, іграшки, зрошен-ням - підлогу, панелі, меблі, протиранням - картини, поліровані речі У домашніх умовах можна застосовувати мийні засоби "Саніта", "Посудомий", "Гексахлор", що поступають у продаж.

При інфекціях дихальних шляхів немає потреби виявляти фактор, через який передався збудник, тому що він відомий (по-вітря) У заражених осіб збудники перебувають на слизових обо-лонках носоглотки, гортані, іноді трахеї та бронхів, звідки під час кашлю, розмови, чхання з крапельками слизу виділяються в дов-кілля (крапельний механізм передачі) Зараження відбувається при потраплянні цих крапельок або пилу, що утворився при їх підсиханні, у дихальні шляхи сприйнятливої людини До цієї гру-пи інфекцій відносяться грип, дифтерія, кір, ангіна та ін

Патогенні мікроорганізми, що потрапили в повітря, можна зни-щити провітрюванням приміщення та опроміненням ультрафіоле-товим промінням (кварцування) У сонячні дні використовують прямі сонячні промені через відчинені вікна для дезінфекції кімнат і поверхні різних предметів, вивішують білизну на вулиці Мікроби, які осіли на підлогу та меблі, знищують шляхом вологого проти-рання дезінфекційними розчинами Для індивідуального захисту використовують марлеві маски та респіратори різних типів

При кров'яних інфекціях, збудники перебувають у крово-носній системі хворої людини чи тварини, звідки можуть потра-пити в кров іншої особи за допомогою кровосисних комах (воша, комар, блоха, москіт, кліщ) Це так званий трансмісивний механізм передачі До цієї групи належать висипний тиф, малярія, гемо-рагічні гарячки, кліщовий енцефаліт, чума та ін Зрозуміло, що розірвати такий механізм передачі збудника можна шляхом зни-щення комах-переносників, тобто засобами дезінсекції (від лат des — заперечення, insectum — комаха)

Основні способи боротьби з комахами поділяються на фізичні та хімічні Фізичні способи передбачають застосування високих температур, зокрема, спалювання малоцінних речей і сміття, пра-сування одягу, обробку його в пароповітряних камерах, механіч-не усунення членистоногих за допомогою пиловловлювача чи витрушування Хімічні способи включають застосування отруй-них для комах речовин (хлорофос, карбофос, піретрум) і репе-лентів - речовин, що відлякують членистоногих (різні лосьйони, мазі, креми та аерозолі, наприклад, диметилфталат, "ДЕТА"), а та-кож параформалінових камер

При інфекціях зовнішніх покривів збудники потрапляють на шкіру та слизові оболонки завдяки прямому (безпосередньо-му) контакту з джерелом збудника або через різні предмети (непрямий контакт) Прикладом прямого контакту є передача скаженою твариною (вовк, лисиця, собака) вірусу сказу під час укусу, непрямого - передача коростяного кліща від зараженої коростою людини до здорової через рушник чи рукавиці Багато хвороб з цієї групи пов'язані з пораненням шкіри чи медичними маніпуляціями Так, правець може передатись при побутових і вуличних травмах, ходінні босоніж, якщо рана забруднюється грун-том, в якому є збудник вказаної хвороби. ВІЛ-інфекція і гепатити В, С, D передаються під час переливання крові, взятої від хворого донора, або ін'єкцій наркотиків, які наркомани часто вводять собі без дотримання правил антисептики (спільним шприцом). Важ-ливо зазначити, що в одних випадках збудник осідає в місці про-никнення у шкіру (бешиха) і зумовлює місцевий запальний про-цес, в інших - потрапляє у кров і далі осідає в різних органах (віруси гепатитів - у