Основні типи лікувальних закладів

Медична допомога в Україні здійснюється різними ме-дичними закладами, що розподіляються на амбулаторні, стаціонарні, санаторії та профілакторії.

Ця допомога виконується за дільничним принципом, що може бути територіальним (медична допомога надається за місцем проживання хворого) та цеховим (допомога на-дається за місцем роботи хворого).

Амбулаторні заклади

У містах та районних центрах до них належать такі.

І. Поліклініка. Це велика медична установа, до функцій якої входять:

а) прийом хворих лікарями різних фахів — терапевтами, хірургами, невропатологами, акушерами-гінекологами тощо;

б) обслуговування хворих удома;

в) об-стеження хворих у різних діагностичних кабінетах (рентгенологічному, ендоскопічному, функціональної діагностики тощо) та в лабораторному відділенні;

г) надання різних видів медичної допомоги та виконання лікувальних процедур у фізіотерапевтичному відділенні, відділенні ЛФК та процедурних кабінетах;

д) лікування та спостереження за хворими у денних стаціонарах, де хворий протягом дня може пройти такі самі обстеження і одержувати те саме лі-кування, що й у стаціонарі.

2. Амбулаторія. Це невеликий лікувально-профілактич-ний заклад, подібний до поліклініки, який функціонує на підприємстві. Там хворих звичайно обслуговують 2—5 лі-карів основних фахів: є процедурний та фізіотерапевтичний кабінети. На відміну від поліклініки в амбулаторії відсутнє діагностичне відділення.

3. Поліклініка медико-санітарної частини. Це лікуваль-но-профілактичний заклад, що організовується на великому промисловому підприємстві для обслуговування робітників, які там працюють. Виконує ті ж функції та має те ж об-ладнання, що й звичайна районна поліклініка.

4. Диспансери. Це лікувально-профілактичні заклади, що обслуговують хворих з певними захворюваннями (ту-беркульозом, ревматизмом, венеричними, психічними тощо). У їхні функції входять лікування, профілактика, патронаж, активне виявлення хворих з певною патологією.

5. Станції «Швидкої допомоги». Вони надають допомогу хворим удома, за місцем роботи або на місці виникнення гострого захворювання при різних невідкладних ситуаціях. Структура станції «Швидкої допомоги» складається із загально терапевтичних та спеціалізованих бригад (протишо-кові, протиінфарктні, токсикологічні, педіатричні тощо).

6. Останнім часом у великих містах з'явилися консуль-тативно-діагностичні центри, оснащені найсучаснішим ді-агностичним обладнанням.

У сільській місцевості до амбулаторних закладів нале-жать:

1) фельдшерсько-акушерський пункт;

2) невелика сільська амбулаторія;

3) поліклініка центральної районної лікарні;

4) поліклініка обласної лікарні — головний кон-сультативний центр для мешканців села.

Стаціонарні заклади

1. Лікарні. Це медичні заклади, де хворим, які потре-бують тривалого лікування та догляду або в разі необхід-ності проведення складних обстежень, надається різна ді-агностична та лікувальна допомога.

2. Клініки. Це великі спеціалізовані лікувально-профі-лактичні заклади, що звичайно входять до складу вищого

навчального закладу або науково-дослідного інституту, в яких лікування хворих поєднується з педагогічного та науково-дослідною роботою. Клініки звичайно добре оснащені діагностичною апаратурою, мають великий штат досвідче-них фахівців.

3. Госпіталі. Це лікувально-діагностичні установи ста-ціонарного типу, що призначені для лікування військово-службовців.

4. Санаторії призначені для реабілітації хворих (пере-важно на різні хронічні захворювання) за допомогою різних природних чинників (клімату, мінеральних вод, грязей) у поєднанні з дієтотерапією, лікувальною фізкультурою, фі-зіотерапевтичними методами лікування тощо.

Загальний та індивідуальні режими у лікарні

Загальний режим включає дотримання правил внутріш-нього розпорядку (або лікувально-охоронного режиму), що визначається необхідністю створення умов щодо повноцін-ного лікування та харчування хворого, його швидкої соці-альної та психологічної адаптації до нових умов. Для цьо-го v відділенні треба створити такі умови, як? відповідали б сучасним вимогам, а саме: зручне умеблювання, квіти, те-левізор, телефон, відеотелефон, можливість користуватися бібліотекою тощо.

Суворі вимоги ставляться до дотримання загального ре-жиму, а також режиму харчування, сну та відпочинку.

Розпорядок дня незалежно від профілю лікувального відділення складається з таких елементів: підйом, вимірю-вання температури тіла, виконання призначень лікаря, лі-карський обхід, лікувально-діагностичні процедури, прий-няття їжі, відпочинок, прогулянки, прибирання та провіт-рювання при приміщень, денний та нічний сон.

Приблизний розпорядок дня у відділеннях

терапевтичного профілю

Години | Заходи | Обсяг роботи медичної сестри

7.00

7.05—7.30

7.30—8.00

8.00-8.30

8.30—9.00

9.00—10.00

10.00—13.00

13.00—13.30

13.30—14.30

14.30—16.30

16.30— 17.00

17.00—17.30

17.30—19.00

19.00—20.00

20.00—21.00

21.00—22.00

22.00 | Підйом Вимірювання температури тіла | Вмикає світло в палатах Роздає термометри, слідкує за пра-вильністю вимірювання температури тіла, записує результати вимірюван-ня в температурний листок

Ранковий туалет хворих | обробляє ротову порожнину, очі, ніс, підмиває, розчісує важкохворих, перестеляє ліжко, відправляє сечу та кал у лабораторію

Прийняття ліків | Роздає ліки та слідкує за їх прийняттям

Сніданок

Обхід лікаря

Виконання призначень лікаря

Прийняття ліків

Обід

Післяобідній відпочинок

Вечірнє вимірювання температури тіла | Допомагає роздавати їжу, годує важкохворих

Бере участь в обході та записує призначення лікаря

Супроводжує хворих у рентгенівський кабінет, до лікарів-консультантів, проводить зондування, робить ін'єкції, доглядає за важкохворими

Роздає ліки та слідкує за їх прийняттям

Допомагає роздавати їжу, годує важкохворих

Провітрює палати, слідкує, щоб було тихо у відділенні та палатах контролює стан важкохворих

Роздає термометри, записує результати вимірювання в температурні листки та історії хвороби

Прийняття ліків | Роздає ліки та слідкує за їх прийняттям

Відвідування хворих родичами | Слідкує за порядком у відділенні перевіряє передачі родичів

Вечеря |

Допомагає роздати їжу, годує важкохворих

Виконання вечірніх призначень |

Готує хворих до рентгенівського та ендоскопічного досліджень на наступний день, ставить клізми, банки, накладає гірчичники, зігріваючі компреси, робить ін'єкції

Вечірній туалет

Відхід до сну | Підмиває важкохворих, перестеляє ліжко, обробляє ротову порожнину проводить туалет носа, вух, провітрює палати

Вимикає світло у палатах, вкриває хворих, слідкує, щоб було тихо у відділенні та палатах

Крім загального режиму існує декілька видів індивіду-альних режимів, регламентованих загальним станом хво-рого. Сюди входить постільний режим, який має декілька різновидів, а саме:

а) суворий постільний режим признача-ється хворим на важку хворобу, коли найменші рухи хворо-го можуть призвести навіть до смертельного наслідку. Цей режим призначається хворим на інфаркт міокарда, з шлун-ково-кишковою кровотечею тощо; їм не дозволяється не тільки ходити, але й сідати в ліжку;

б) напівпостільний ре-жим призначається хворим із захворюванням середньої важ-кості,