Загальні правила виготовлення розчинів хлорного вапна

Розчини готують в емальованому або фаянсовому по-суді або в бутлях з товстого темного скла. Посуд, де збері-гаються розчини хлорного вапна, обов'язково повинен бути щільно прикритим кришкою або корком. Приготування розчинів звичайно проводиться у спеціальній кімнаті, що прилягає до санвузла. Бажано, щоб це була темна або на-півтемна кімната, стіни та підлога її вистелені кахлями, там є раковина для миття рук.

Приготування 10 % освітленого розчину хлорного вапна

1 кг сухого хлорного вапна розміщують у невеликій кількості во-ди до утворення рівномірної кашоподібної маси. Продовжуючи помішу-вати, доводять об'єм води до 10 л. Отриманий розчин залишають у посудині протягом 24 год. При цьому протягом перших 4 год розчин треба перемішувати не менше трьох разів. Потім обережно, не збов-туючи осаду, розчин зливають у посудину з темного скла.

Зберігати такий розчин можна протягом 5—7 діб.

Слід пам'ятати, що цей розчин має дуже їдкі властивос-ті і діє на слизові оболонки та шкіру. Тому при користу-ванні ним слід дотримуватися правил безпеки, а саме: за-стосовувати гумові рукавички, захисні окуляри, марлеві рес-піратори.

Приготування розчину хлорного вапна, що звичайно застосовується для вологого прибирання приміщень

Щоб приготувати 0,1 % розчин, беруть 100 мл 10 % розчину хлор-ного вапна на 10 л води та добре змішують.

Для приготування 0,2 % розчину беруть 200 мл 10 % розчину хлор-ного вапна на 10 л води і добре змішують.

Б. Хлорамін (N-хлорбензолсульфонід натрію) — білий кристалічний порошок, що в своєму складі має 25—29 % активного хлору. Для знезараження застосовують 0,2—5 % розчин хлораміну.

Приготування розчинів хлораміну

Для приготування 0,2 % розчину беруть 2 г хлораміну, додають 1 л води та добре збовтують;

для приготування 1 % розчину беруть 10 г хлораміну та 990 мл води;

для 2 % розчину беруть 20 г хлораміну та 980 мл води;

для 5 % розчину беруть 50 г хлораміну та 950 мл води.

Вода, що додається до хлораміну, повинна бути темпе-ратури 50—60 °С.

Зберігати готовий розчин слід не більше 5 діб.

В. Двотретинна сіль гіпохлориду кальцію (ДТСГК). Це

білий кристалічний порошок, що вміщує від 47 до 52 % ак-тивного хлору. Звичайно готують 5 % розчин ДТСГК.

До 5 г сухої речовини додають невелику кількість води і перемі-шують. Після пермішування додають воду, доводячи її загальну кіль-кість до 950 мл (тобто на 10 л води для вологого прибирання примі-щень потрібно 50 г ДТСГК).

Термін зберігання розчину не більше 5 діб.

Слід пам'ятати, що при роботі з розчинами ДТСГК тре-ба застосовувати запобіжні засоби (гумові рукавички, мар-леві респіратори тощо),

Г. Мильно-содовий розчин.

Для приготування 1 % розчину беруть 100 г господарського мила і 100 г натрію гідрокарбонату на 10 л води. Добре перемішують.

Для приготування 2 % розчину беруть 200 г господарського мила та 200 г натрію гідрокарбонату на 10 л води.

Методика вологого прибирання приміщень відділення

Загальні правила

1. Вологе прибирання приміщень здійснюють санітарки.

2. Інвентар для проведення дезинфекційних заходів (від-ра, швабри, ганчірки тощо) повинен знаходитися у спеці-ально для цього відведених приміщеннях. Він маркірується і застосовується тільки в тих приміщеннях, для яких його призначено (окремо для палат та коридорів, санвузлів, їда-лень тощо).

3. Для вологого прибирання обов'язково застосовують різні дезинфікуючі речовини.

Вологе прибирання палат, коридорів, холів проводять двічі на день — після нічного відпочинку та перед сном. Перед вологим прибиранням приміщення підмітають. Мести підлогу слід від вікон та стін у напрямку до середини пала-ти та дверей. Під час вологого прибирання хворі виходять з палати (крім тих, хто прикутий до ліжка); в цей час при-міщення слід добре провітрити. Звичайно для прибирання застосовують 0,2 % розчин хлорного вапна або 0,5 % роз-чин хлораміну. Меблі, підвіконня, радіатори опалення ми-ють або протирають вологою ганчіркою 1 раз на 3 дні. Верх-ні частини стін, стелю, плафони освітлювальних приладів очищають від пилу двічі на місяць. Під час прибирання звертають увагу на санітарний стан приліжкових тумбочок. Там не повинно бути харчових продуктів, що швидко псу-ються. Після вологого прибирання проводять ультрафіоле-тове опромінювання палат.

Прибирання їдальні (буфетної) здійснюють після кож-ного прийняття їжі. Залишки харчових продуктів збирають у закриті відра або бачки з кришками і вчасно виносять.

Миють посуд таким чином:.а) застосовують воду тем-ператури 70—80 °С з додаванням гірчиці, натрію гідрокар-бонату (для знежирення посуду). Воду перемінюють двічі; б) після миття посуд обов'язково слід продезинфікувати 0,2 % освітленим розчином хлорного вапна; в) після дезин-фекції посуд слід ополоснути чистою гарячою водою.

Працівники їдальні повинні суворо дотримуватися пра-вил особистої гігієни, при відвідуванні санвузла робочий одяг залишати на робочому місці, обов'язково проходити медичний огляд перед тим як приступити до роботи та Що-місяця у процесі роботи.

Ванни, раковини, унітази, підлога повинні обов'язково митися декілька разів на день, а також по мірі їх забруд-нення.

Для миття унітазів, підкладних суден, сечоприймачів застосовують 0,5 % освітлений розчин хлораміну або 0,5 % розчин двотретинноосновної солі гіпохлориту кальцію.

Ванни миють після кожного хворого спочатку теплим розчином мила, а потім ополіскують 0,5 % розчином хлор-ного вапна або 1—2 % розчином хлораміну.

Генеральне прибирання здійснюють не рідше одного разу на тиждень.

Крім вологого прибирання приміщень слід регулярно мити стіни, плінтуси, приліжкові тумбочки, холодильники, протирати плафони, обмітати стелю.

У неінфекційному відділенні проводиться заключна дезинфекція тоді, коли там виник випадок гострого інфекцій-ного захворювання (інфекційний гепатит, дизентерія, скар-латина тощо). Вона спрямована на повну ліквідацію збуд-ника хвороби у відділенні.