залежно від індивідуальних властивостей шкіри з наступним витиранням шкіри насухо Душ має ті пере-ваги, що внаслідок його застосування не тільки усувається забруднення, але й загартовується шкіра. Приймати душ чи ванну потрібно 1—2 рази на тиждень Температура води для ванни не повинна бути вищою ніж +34 +36 °С, а тривалість процедури має становити 10—15 хв. Гаряча ванна температури +50 +52 °С застосовується частіше після важкої фізичної праці і рекомендується лише здо-ровим людям Ванна температури +38 .+40 °С може бути дозволена також лише здоровим людям Перед сном ре-комендується приймати індиферентні ванни температури води в межах +32 +35 °С Після ванни рекомендується відпочити протягом 20—ЗО хв. Велике значення для особистої гігієни мають лазні, які за призначенням поділяють на туалетні, пропускні і змішаного типу. Найпоширенішими є туалетні лазні для миття тіла, тобто для підтримання чистоти шкіри та її нормального фізіологічного стану. Вони можуть бути ду-шовими або змішаними. Завдяки миттю шкіри теплою водою з милом у лазнях з її поверхні усуваються забруд-нення мікроорганізмами, відновлюється нормальна фізіо-логічна функція шкіри, її судинного, секреторного, м'язо-вого апаратів, досягається запобігання шкірним захво-рюванням інфекційного та грибкового походження. Мит-тя в лазні часто має терапевтичне значення. Воно поля-гає в тому, що висока температура повітря в лазні, поси-лене потіння можна використовувати для лікування ревматизму, захворювань нирок, подагри, багатьох не-врозів та інших захворювань. Врешті, лазні є також необ-хідним елементом і показником культури населення та його гігієнічного виховання.
Фізіологічні зміни, що виникають в організмі під час миття в лазнях, відновлюються відносно швидко, зокре-ма частота дихання відновлюється через 15—20 хв. відпо-чинку, температура тіла і пульс — через ЗО хв. — 1 год. і почуття втоми також через 1 год. Для доброго самопочут-тя температура повітря в мийних має становити прибли-зно +30 °С, а відносна вологість не повинна перевищува-ти 80%. У роздягальнях температура повітря повинна бути в межах +23...+25 °С при відносній вологості 40— 60%, а температура повітря в парильні не повинна переви-щувати +40 °С. З метою створення сприятливого мікро-клімату в лазнях необхідно влаштовувати відповідну при-пливно-витяжну вентиляцію.
У різних парильнях і саунах вологість повітря досягає 70—75%, а температура +45...+50 °С і вище (мал. 63;
табл. 49). За таких умов в організмі людини відбуваються значні зміни, зокрема виникають дуже інтенсивне роз-ширення судин шкіри, посилений приплив крові до них із внутрішніх органів, активна діяльність потових залоз, дихальної, серцево-судинної систем, нирок та інших ор-ганів значно збільшується. Після парильні доцільно при-йняти теплий, а потім прохолодний душ. Така лазня ко-рисна для людей, котрі хворіють на артроз, ожиріння, атонію. Одначе необхідно пам'ятати, що перебування в лазні є великим навантаженням для організму, тому пе-ред тим слід порадитися з лікарем, особливо за наявності захворювань серцево-судинної системи.
У боротьбі з епідемічними спалахами паразитарних тифів та інших захворювань лазні набувають ще проти-епідемічного значення, коли необхідною стає санітарна обробка людей поряд з ранньою діагностикою та ізоляці-єю хворого. У такому разі пропускна спроможність лазні, тобто кількість людей, котрі можуть одночасно митися в ній, повинна становити одне місце на 100—150 мешкан-ців. Санітарна обробка населення включає миття, обст-ригання волосся, дезінсекцію, дезінфекцію білизни та одягу. Такі лазні мають потоковий принцип планування приміщень, тобто людина роздягається в одному примі-щенні (у брудній його частині), там вона віддає свої речі в дезінфекційну камеру, а сама переходить у мийну і з неї в одягальню, тобто в чисту частину, де отримує одяг, що пройшов дезінфекцію.
Звичайно в лазнях є відповідний набір приміщень:
гардероб, кімната для очікування, що служить одночасно і кімнатою відпочинку після миття, перукарня, вбираль-ні, роздягальня з розрахунку 1,4 м2 на людину, мийна з розрахунку 2,25 м2 на людину і парильня.
Слід зазначити, що в мийній стіни і підлога мають бути з водонепроникного матеріалу, лавки гладенькі, площа з розрахунку 1 м2 на людину. Температура повітря тут має бути в межах +25...+30 °С при відносній вологості 80%.
Щоб уникнути захворювання на епідермофітію, необ-хідно старанно мити підлогу і щоденно її дезінфікувати 0,01% розчином хлорного вапна.
Криті плавальні басейни, які використовуються цілорічно, повинні наповнюватися нагрітою до +22 °С водо-провідною водою. Вони призначені тільки для здорових людей. Для збереження чистої води басейни будують проточними або воду безперервно пропускають через очисні споруди з відповідним її знезаражуванням. У та-кому разі воду потрібно повністю замінювати не рідше, ніж один раз на місяць.
Важливим засобом для підтримання чистоти тіла є мило. Воно являє собою сполуку жирних кислот та лугів і виготовляється з тваринних та рослинних жирів. Шля-хом додавання ароматичних речовин і барвників досяга-ються приємні запах і колір мила. У воді мило емульгує жири зі шкіри, волосся і тканин. Унаслідок гідролізу ми-ла звільняється луг, який розчиняє емульговані жири, і вони добре змиваються водою. Мило має бути доброякі-сним, давати багато піни, бути жирним, з приємним за-пахом. З огляду на те, що мило може бути лужним, нейтральним і перенасиченим жиром, під час його вибору слід звертати увагу на індивідуальні особливості шкіри. Якщо шкіра ніжна, краще рідше вживати мило, а за на-явності жирної шкіри — навпаки. Застосування стандар-тного лікувального мила утруднене, оскільки не дає мож-ливості дозувати ліки і може подразнювати шкіру.
Широке використання синтетичних миючих засобів для догляду за шкірою у вигляді порошків, паст, шампу-нів і твердих форм виправдане тим, що вони можуть да-вати нейтральну або кислу реакцію, що наближується до