ОСОБИСТА ГІГІЄНА ХВОРИХ І ДОГЛЯД ЗА НИМИ

Дотримання правил особистої гігієни, зручне ліжко, чиста постіль створюють умови для швидкого одужання хворих і запобігання багатьом ускладненням. Велике значення має правильний догляд за хворими. Що важчий хворий, то склад-ніше за ним доглядати. Тому медична сестра повинна добре засвоїти методику проведення всіх маніпуляцій по догляду за хворим і вміти чітко їх виконувати.

Дотримання основних вимог особистої гігієни забезпечує правильний фізичний розвиток організму і сприяє послаб-ленню несприятливих впливів зовнішнього середовища. До-тримання цих правил забезпечує збереження здоров'я та працездатності, продовження життя людини.

Транспортування хворих. Після приймального відділення хворого направляють у палату. Спосіб транспортування хво-рого визначає лікар залежно .від важкості стану хворого. Пацієнта, який може самостійно ходити, направляють у відділення пішки в супроводі сестри; для транспортування важкохворих користуються носилками, каталками чи кріслами-каталками.

Носилки з хворим несуть двоє або четверо людей. Якщо немає ліфта, носилки переносять вручну, руха-ючись повільно, не в ногу. Ідучи сходами вгору, хворого несуть на носилках головою вперед, причому особи, які йдуть попереду, тримають ручки носилок на опущених руках, а особи, які йдуть позаду, дещо підіймають носилки або тримають ручки носилок у себе на плечах. При спусканні хворого вниз його несуть ногами вперед і трохи піднімають ніжний кінець носилок. Таким чином досягається горизонтальне положення хворого. Носилки застеляють простиралом, а хворого вкривають ковдрою. Білизну змінюють після кожного хворого, ковдри провітрюють, а після хворих на інфекційні захворювання дезинфікують.

Зручніше транспортувати хворого, поклавши носилки на каталку.

При транспортуванні на кріслі-каталці медична сестра нахиляє крісло-каталку вперед, наступивши при цьому на підставку для ніг, допомагає хворому сісти в крісло і опускає крісло-каталку в вихідне положення.

Перекладати важкохворих з кушетки на носилки в приймальному відділенні, а потім з носилок на ліжко в палаті зручніше двом або трьом особам. При не-великій масі тіла хворого це може зробити й одна людина.

Якщо перекладання проводить одна людина, тоді треба хворого тримати однією рукою під лопатками, а другою — під стегнами, а хворий при цьому обхоплює руками шию того, хто перекладає. Якщо хворий не в змозі цього зробити, його перекладають двоє людей. Одна з них підводить руки під шию і лопатки, друга — під сідниці та колінні згини. Ще легше перекладати хворого трьом особам. У цьому випадку одна людина підтримує голову і груди, друга — поперек і стегна, третя — гомілки.

Щоб уникнути зайвих рухів і якомога менше турбувати хворого, необхідно попередньо продумати, як зручніше роз-містити носилки відносно ліжка. Існує кілька способів такого розміщення. Перший спосіб: носилки розміщують перпендикулярно до ліжка так, щоб їхній головний кінець підходив до ніжного кінця ліжка. Другий спосіб : носилки ніжним кінцем розміщують перпендикулярно до головного кінця ліжка. При першому та другому способах двоє або троє людей, ставши справа від хворого, одночасно піднімають його, разом з ним повертаються на 90° обличчям до ліжка і обережно вкладають хворого на нього. Якщо площа палати не дозволяє так ставити носилки, тоді їх розміщують пара-лельно до ліжка. Третій спосіб : носилки розміщують близько до ліжка так, щоб їх головний кінець був біля головного кінця ліжка: Медичні працівники підтягують хво-рого до краю носилок разом з простиралом, злегка піднімають його і перекладають на ліжко. Проте цей спосіб потребує певних зусиль хворого і не завжди може бути застосований. Четвертий спосіб : носилки розміщують паралельно до ліжка так, щоб їхній головний кінець знаходився біля ніж-ного кінця ліжка. Медичні працівники стають між носилками і ліжком обличчям до хворого, одночасно піднімають його і, повернувшись на 180°, вкладають на ліжко.

Свідомість хворого може бути ясною чи порушеною. Остання проявляється ступором та комою.

Ступорозний стан, або стан оглушення, може спостері-гатись при деяких отруєннях, контузіях. При цьому хворий погано орієнтується в навколишній обстановці, на запитання відповідає з запізненням.

Сопорозний стан, або сплячка, з якої хворий виходить на короткий час при голосному окрику, може виникати при інфекційних захворюваннях, різних інтоксикаціях, при ви-сокій температурі тіла.

Коматозний стан, або непритомність. При цьому у люди-ни відсутні рефлекси і реакція на зовнішні подразники, можливі розлади життєво важливих функцій (дихання, сер-цево-судинної діяльності).

Положення хворого в ліжку може бути активним, па-сивним і вимушеним.

Активне положення займають хворі при легкому перебігу захворювань або в початковій стадії важких захворювань. При цьому хворий самостійно змінює своє положення в ліжку, сідає, встає, ходить, приймає їжу, проводить заходи особистої гігієни.

Пасивне положення спостерігається у хворих у непритом-ному стані або у дуже ослаблених осіб. При цьому хворий не може самостійно змінити своє положення (підняти голову, руки) і займає таке положення, якого йому надали.

Вимушене положення займають хворі для полегшення свого стану і зменшення симптомів захворювання (біль, задишка тощо). Наприклад, при запаленні плеври (сухий плеврит) для зменшення болю в грудній клітці хворий лягає на хворий бік — при цьому обмежуються рухи плевральних листків. Під час приступу бронхіальної астми для полегшення дихання хворий займає положення ортопное — сидить, спер-шись руками на коліна, край ліжка або стоїть біля вікна, спершись руками на підвіконник, трохи нахилившись уперед; при цьому розширюються міжреберні проміжки і мобілі-зуються допоміжні дихальні м'язи. При виразковій хворобі шлунка для зменшення різкого болю в животі хворі сидять, нахилившись уперед і обхопивши живіт руками, або лежать у ліжку, ноги зігнуті в колінах