Зміна постільної білизни. При зміні постільної білизни важкохворому треба проявляти велику обережність, щоб не завдати йому додаткового болю і страждання. При - зміні постільної білизни, якщо дозволяють умови і стан хворого, краще посадити його на стілець або перекласти на інше ліжко чи кушетку. Якщо це неможливо, зміну білизни про-водять без перекладання хворого. Для зміни простирала лежачим хворим існує кілька способів.

Перший спосіб. Треба підготувати чисте простирало, по довжині наполовину згорнуте валиком. Трохи піднявши го-лову хворого, забрати подушку. Хворий сам (або за допо-могою осіб, які доглядають за ним), повернувшись на бік, відсувається на край ліжка. Частину простирала що звіль-нилося, згортають валиком по довжині ліжка, а на його місце розстелюють чисте, так щоб його вільний край дещо звисав з ліжка. Після цього хворий повертається на спину, а потім на другий бік і займає частину ліжка, накриту чистим простиралом. Забруд-нене простирало забирають і розправляють чисте. Краї про-стирала підгортають під мат-рац. Під голову хворого кла-дуть подушку.

Другий спосіб. У тих випад-ках, коли хворому не можна повертатися на бік, зміну про-стирала проводять поперек ліжка. Для цього чис-те простирало згортають по ширині. Трохи піднявши вер-хню половину тіла хворого, за-бирають подушку і згортають брудне простирало з-під голови і спини. На його місце розкочують приготовлене чисте прос-тирало. На чисте простирало кладуть подушку і опускають на неї голову хворого. Піднімаючи почергово таз, а потім стегна і гомілки хворого, згортають валиком брудне прости-рало і вслід розкочують валик чистого. Після цього краї простирала підгортають під матрац.

Третій спосіб. Чисте простирало з двох боків по ширині згортають валиком до середини. Подушку з-під голови хво-рого забирають. Брудне простирало згортають двома вали-ками від голови і від ніг до середини ліжка і акуратно, забирають. На його місце підкладають під таз хворого приго-товлене свіже простирало і розправляють його в напрямку до голови і до ніг. Краї простирала підгортають під матрац. Під голову кладуть подушку.

Зміна натільної білизни. Сорочку скидають таким чином. Спершу легкими рухами, які найменше турбують хворого, підтягають сорочку ззаду до потилиці, а спереду — до грудей. Після цього, піднявши руки хворого, скидають со-рочку через голову, а потім послідовно звільняють руки. Надягають сорочку у зворотному порядку: спершу на руки, потім через голову, далі легкими обережними рухами стягують по спині та грудях і акуратно розправляють.

Якщо у пацієнта хвора одна рука, рукав знімають спо-чатку зі здорової, а потім — з хворої руки, а надягають у зворотному порядку, починаючи з хворої кінцівки. Якщо хворому необхідний цілковитий спокій, то користуються со-рочкою, яка має розріз уздовж усієї спини. Надягають її лише на руки, а краї закладають під спину і розправляють.

Догляд за шкірою. Дуже важливим є утримання тіла хворого в чистоті. При цьому мається на увазі чистота не лише шкіри, але й волосся, нігтів, вух, очей, носа, порож-нини рота. Шкіра бере участь у процесі дихання, регуляції температури тіла і обміні речовин. Вона захищає організм від шкідливих зовнішніх впливів. Головною умовою нор-мальної життєдіяльності шкіри є її чистота. Виділення пото-вих і сальних залоз, змішані з відпадаючим поверхневим роговим шаром шкіри і пилом, постійно відкладаються на шкірі і перешкоджають нормальному перебігу фізіологічних процесій. Забрудненість шкіри сприяє розмноженню мікробів, у тому числі й хвороботворних. Шкіра виділяє піт, з яким з організму виводяться вода і відпрацьовані, навіть шкідливі для організму речовини. Одночасно з випаровуванням поту з поверхні шкіри відбувається і віддача тепла організму. Розвинута в шкірі система нервів робить її важливим органом чуття.

Головними засобами очищення шкіри є вода та мило. Очищаючи шкіру від забруднення, водні процедури справ-ляють загальний оздоровчий вплив на організм людини. Вони заспокоюють нервову систему, посилюють обмін речовин, дихання і кровообіг. Хворий, який не перебуває на постільному режимі, повинен митися теплою водою з милом під душем або у ванні не рід-ше одного разу на тиждень. У теплу пору року при під-вищеній пітливості слід обми-вати тіло частіше. Відкриті частини тіла потрібно мити щодня ранком та ввечері, а руки — кожного разу перед прийманням їжі і при забруд-ненні, особливо після випорожнень. Детально підготовку та проведення гігієнічної ванни та душа описано в розділі І.

Хворим, яким призначено постільний режим, допомагає митися медична сестра. Якщо хворий може сісти в ліжку, йому подають тазик, а воду поливають на руки з глечика. У випадку, коли пацієнт лежить нерухомо у ліжку, його лице, шию і руки миють губкою, кінцем рушника, ватою чи м'якою чистою ганчіркою, змоченими теплою переваре-ною водою або одним із дезинфікуючих розчинів (розчином оцту з розрахунку 1—2 столові ложки оцту на 0,5 л води, етиловим спиртом, наполовину розведеним водою, одеколо-ном, камфорним спиртом). Для цього один кінець рушника змочують водою чи дезинфікуючим розчином, злегка від-жимають і протирають шкіру в такій послідовності: обличчя, за вухами, шию, спину, передню частину грудної клітки, руки. Особливу увагу звертають на складки шкіри, місця тертя і посиленого потіння (пахові складки, статеві органи, ділянка шкіри навколо заднього проходу, під молочними залозами у жінок та ін.). Після вмивання в такому ж порядку шкіру ретельно протирають чистим сухим рушником.

У важкохворих при