Промивання очей при скопиченні гною проводять за до-помогою спеціальної скляночки — ундинки, а за її відсутності користуються стерильними марлевими серветками.

Перед проведенням процедури медична сестра повинна помити руки з милом, кінчики пальців протерти спиртом. Щоб промити очі за допомогою ундинки, в неї наливають теплий антисептичний розчин. Хворий бере скляночку за ніжку, нахиляється над нею так, щоб повіки знаходились у скляночці і, притиснувши її до шкіри, піднімає голову, притримуючи скляночку рукою. Рідина при цьому не повинна витікати з ундинки. Медична сестра просить хворого часто поморгати протягом 1 хв, а потім, нахилившись уперед, поставити скляночку на стіл. Змінюючи розчин у скляночці на свіжий, повторюють процедуру 8—10 разів.

Аналогічно проводять лікувальні очні ванночки.

При відсутності ундинки для промивання очей медична сестра готує стерильний лоток, 8—10 стерильних марлевих серветок, один з антисептичних розчинів або міцну заварку чаю. Очі промивають у напрямі від зовнішнього кута ока до внутрішнього, по ходу сльози. Не слід протирати очі пальцями, оскільки при цьому легко можна внести інфекцію.

Догляд за вухами. Вушна сірка являє собою видозмінений продукт потових залоз шкіри зовнішнього слухового проходу.

Ходячі хворі самостійно миють вуха під час щоденного ран-кового туалету. Важкохворим медична сестра 2—3 рази на тиждень проводить туалет зовнішніх слухових проходів за допомогою ватних турунд (невеликі жмутки вати, намотані на кінець сірника). Турунду краще змочити в 2 % розчині борної кислоти, соди чи в свіжій перевареній воді. Щоб почистити вухо, лівою рукою відтягують вушну раковину назад і вгору, а правою обережно вводять турунду в зов-нішній слуховий прохід і легкими обертальними рухами очищають його. Якщо сірка не відходить, можна закапати в зовнішній слуховий прохід 2—3 краплі 3 % перекису водню за допомогою звичайної очної піпетки. Після роз-м'якшення сірки її легко можна видалити ватною турундою. Цю процедуру слід проводити обережно, щоб не поранити шкіру зовнішнього слухового проходу, а тим більше бара-банну перетинку. У випадку невдачі не можна насильно продовжувати видалення сірки турундою, а потрібно звер-нутися до лікаря-отоларинголога, щоб видалити засохлу сір-ку за допомогою промивання слухового проходу.

Догляд за носом. Ходячі хворі під час ранкового туалету самостійно очищають носові ходи. Важкохворим щоранку це робить медична сестра за допомогою ватної турунди. При утворенні у носі кірок їх не слід здирати, оскільки це може викликати кровотечу. Крім того, після здирання утворюються нові кірки, ще товщі, і тримаються вони ще міцніше. Щоб розм'якшити кірки, треба ввести в кожну ніздрою трохи борного вазеліну або гліцерину. Через 2—3 хв ватною ту-рундою обертальними рухами кірки видаляють.

При нежиті ніс витирають м'якою носовою хустинкою або рушником. Терти шкіру біля входу в носову порожнину не треба, слід лише прикладати м'яку тканину до шкіри, осушуючи її. Щоб запобігти подразненню шкіри виділен-нями, що витікають з носа, її потрібно змащувати вазеліном.