Нині більшість роділь одержують стаціонарну допомогу в ЦРЛ і тільки незначна частина — у дільничних лікарнях (переважно жінки з нормальним перебігом вагітності).

Наслідки пологів великою мірою залежать від того, як забезпечується охорона здоров'я майбутньої матері задовго до її прибуття в пологовий стаціонар. Велике значення має допологовий патронаж вагітних, який здійснює акушерка ФАПу. Вона активно виявляє вагітних, спираючись на са-нітарний актив та відвідуючи жінок удома.

Під час першого відвідування вагітної акушерка збирає анамнез, записує дані про спадкові й венеричні захворю-вання, вірусний гепатит, перенесені гінекологічні захворю-вання, хронічні інтоксикації, зокрема вживання алкоголю. Потім проводить об'єктивне обстеження статевих органів, зважує вагітну, вимірює обвід її живота, визначає величину діагональної кон'югати, кут нахилу таза, вислуховує серце й легені, вимірює артеріальний тиск, робить аналіз сечі.

Після того акушерка направляє вагітну в жіночу кон-сультацію ЦРЛ. Там вагітна проходить поглиблений огляд з консультацією в терапевта, ендокринолога, окуліста й сто-матолога, у разі потреби лікує зуби. Необхідно зробити аналіз крові (зокрема, визначити групу крові, здатність її зсідатися, провести реакцію Вассермана) і сечі вагітної, взяти мазок для дослідження на гонококи й трихомонади. Зв'язок між акушеркою ФАПу й жіночою консультацією ЦРЛ під-тримується за допомогою обмінної картки.

Якщо перебіг вагітності нормальний, то до 20-тижневого терміну жінка відвідує акушерку один раз на місяць, з 20-го до 31-го тижня — двічі на місяць, а надалі — щотижня. Під час повторних відвідувань акушерка звертає особливу увагу на те, чи не з'явилися у вагітної набряки, вимірює артеріальний тиск, визначає масу її тіла, бере на аналіз сечу. За нормального перебігу вагітності сечу в жінки беруть на аналіз не менш як 15 разів. Відвідуючи вагітну, акушерка проводить з нею бесіди на санітарно-освітні теми, радить дотримуватися правил особистої гігієни, виконувати фізичні вправи (так звана школа матерів І ступеня).

Від акушерки жінка має дізнатися, як правильно харчу-ватися у другій половині вагітності. Слід розповісти вагітній про корисність свіжих фруктів, ягід, овочів, порадити обме-жити вживання рідини. Акушерка повинна застерегти вагітну від приймання деяких ліків (антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, гормональних засобів, антикоагулянтів), які мо-жуть становити небезпеку для плода.

Обов'язком акушерки є стеження за дотриманням зако-нодавства про охорону праці вагітних, особливо тих, які зай-няті на трудомістких роботах. Акушерка повинна бути готова

провести негайну або завчасну госпіталізацію вагітної, якщо є фактори ризику.

Вагітних із кровотечею або пізнім токсикозом госпіта-лізують негайно. Слід пам'ятати, що кровотеча загрожує вагітним з коагулопатіями, захворюваннями печінки, зокрема тим, які нещодавно перенесли гепатит, жінкам з ба-гатоводдям, багатоплідністю, з великим плодом. Пізній ток-сикоз найчастіше спостерігається під час першої вагітності у жінок віком понад 28 років, а під час повторних вагітностей — у жінок, старших за 35 років, а також у хворих на гі-пертонічну хворобу, цукровий діабет, пієлонефрит, гломе-рулонефрит і тих, які під час вагітності перенесли грип або ангіну.

Завчасній госпіталізації (не пізніше як за 4 тиж до пологів) підлягають вагітні, які перенесли кесарів розтин, перфорацію матки або консервативну міомектомію, хворі на цукровий діабет, а також вагітні з резус-несумісністю.

За 7—10 днів до пологів госпіталізують жінок, які на-роджуватимуть уперше, віком 28 років і старших, а також вагітних з неправильним тазовим передлежанням плода, із звуженням таза (зовнішня кон'югата менша ніж 19 см), ба-гатоводдям, багатоплідністю (обвід живота перевищує 105 см). Завчасно госпіталізують також вагітних з обтяженим акушерським анамнезом (мертвонароджуваність, плодоруйнівні операції, застосування щипців, післяпологові кровотечі, тяжкі септичні післяпологові захворювання тощо), хворих на ревматизм, гіпертонічну хворобу, захворювання нирок, епілепсію, з вадами серця, доброякісними пухлинами жіночої статевої сфери.

Досвід показує, що дані допологового патронажу останніх 2 міс вагітності доцільно зазначати як в індивідуальній картці вагітної, так і в історії розвитку дитини. Це забезпечує на-ступність у роботі між ФАПом, пологовим стаціонаром і ди-тячою консультацією. Ознайомлення з індивідуальною карт-кою вагітної дає змогу акушерові-гінекологові й мікропе-діатрові взяти до уваги всі негативні чинники, що можуть вплинути на внутрішньоутробний розвиток плода, прогно-зувати акушерську ситуацію під час пологів та ін.

Новонароджених слід виписувати з пологового будинку тільки в присутності акушерки, їй повертають історію роз-витку дитини з епікризом, у якому мікропедіатр зазначає особливості розвитку немовляти в перші дні після народ-ження, дає свої рекомендації щодо дальшого нагляду за ним. Матері дитини вручають «Пам'ятку породіллі» та посвідчен-ня про закінчення школи матерів II ступеня.

Приїхавши додому, мати разом з акушеркою вибирає до-бре освітлюване й провітрюване місце для дитячого ліжка. Акушерка допомагає провести перше годування в домашніх умовах: розповідає матері про переваги материнського мо-лока, допомагає їй правильно вимити руки, обробити соски З % розчином борної кислоти; показує, яку поставу слід | прибрати під час годування маляти, радить стежити, щоб дитина захоплювала весь сосок з присосковим кружальцем, рекомендує дотримувати режиму годування (тривалість 15— 20 хв, перерва між годуваннями — не менш як 3—3,5 год);

роз'яснює іншим членам сім'ї, як доглядати немовля. Мета наступного патронажу (на 2-гу добу перебування матері й дитини вдома) — навчити матір купати немовля. Під час патронажних відвідувань медпрацівник перевіряє, чи вміє мати користуватися предметами індивідуального догляду, «Аптечкою матері й дитини»

Протягом першого року життя дитини акушерка повинна відвідати її не менш як 20 разів: у 1-й місяць — 7 разів, на 2-й — 3, на