природжені аномалії сечової системи й ниркових
судин, набуті захворювання — гломеру-лонефрит, хронічний пієлонефрит, пух-лини, інфаркти нирок.
2. Ендокринна гіпертензія: феохромоцитома, первинний альдостеронізм, тиреотоксикоз, хвороба Іценка—Кушінга.
3. Гіпертензія, зумовлена ураженням серця й великих артеріальних судин (кардіоваскулярна, гемодинамічна): коарктація аорти, аортальна недостат-ність.
4. Центрогенна (нейрогенна) гіпер-тензія: енцефаліт, пухлини, травми го-ловного мозку.
Лікування. Головний принцип сучас-ного лікування первинної артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків — пере-важне використання не медикаментозних методів. Вибір лікарських засобів, їх дози визначаються стадією захворю-вання, наявністю тих чи інших пору-шень гемодинаміки.
Важливою умовою ефективності ліку-вально-оздоровчих заходів є організа-ція раціонального режиму праці та від-починку, формування здорового спосо-бу життя.
Чітко організований розпорядок дня (години сну та підйому, прийому їжі, занять) сприяє виробленню позитивно-го стереотипу. Необхідний повноцін-ний нічний сон (не менше ніж 8 год). Перегляд телепередач має не перевищу-вати 1,5 год на день. Відпочинок має бути активним (прогулянки, заняття фізичними вправами, спортом). Пере-бування на свіжому повітрі слід поєд-нувати із заняттями фізичною культу-рою (рухливі ігри, біг, швидка ходьба).
Рекомендовані систематичні заняття фізичними вправами й видами спорту, що не потребують великого фізичного напруження (плавання, біг підтюпцем, ходьба, лижі, ковзани, велосипед, теніс, туризм). Для тренувань можна викори-стовувати тренажери домашнього типу.
У разі стійкого підвищення AT занят-тя в спортивних секціях і участь у зма-ганнях протипоказані.
Водні процедури добре знімають на-пруження й перевтому, сприяють норма-лізації AT. Для цього в домашніх умо-вах слід використовувати обливання, обтирання, душ, ванни.
Теплий душ уранці з подальшим об-тиранням заспокійливо діє на нервову систему. Рекомендуються також загаль-ні, сольово-хвойні ванни тривалістю 15—20 хв (на курс 15 20 ванн). Протя-гом кількох місяців можна застосовува-ти холодні ножні ванни (температура води 10—15 °С) з подальшим розтиран-ням стоп і гомілок.
Комплекс оздоровчих заходів перед-бачає організацію раціонального харчу-вання з обмеженням вживання кухон-ної солі до 4—6 г на добу, вилученням копченостей, солоної риби.
Первинну артеріальну гіпертензію спершу лікують відварами та настоями трав. Вони містять біологічно активні сполуки, що мають гіпотензивну, седа-тивну, кардіотропну, спазмолітичну, антиатеросклеротичну, сечогінну дію, це дає змогу одночасно впливати на різні патогенетичні ланки хвороби)
Рекомендують застосовувати рослини як із седативною та регулювальною дією на серцево-судинну систему, так і з пе-реважно гіпотензивним ефектом (вале-ріана лікарська, півонія, собача кропи-ва, материнка звичайна, глід колючий, хміль звичайний, м'ята перцева, ромаш-ка лікарська.
Дітям і підліткам призначають міні-мальні дози в-адреноблокаторів: пропранолол — по 20—40 мг на добу, піндолол — по 6—15 мг на добу.
Лікування антагоністами кальцію — ніфедипіном (коринфаром, кордафеном, фенігідином) — показане у разі під-вищеного діастолічного AT, гіпокіне-тичного типу гемодинаміки, порушень ліпідного обміну. Коринфар гальмує надходження іонів кальцію в гладко-м'язові клітини, при цьому знижуються тонус судин та їх сприйнятливість до вазопресорних агентів.
Верапаміл (ізоптин, фалікард) також є антагоністом кальцію. Він знижує AT шляхом зменшення периферичного су-динного опору. Проте, на відміну від коринфару, верапаміл справляє нега-тивну хроно- та інотропну дію на міо-карді У зв'язку.
Підліткам вера-паміл призначають у дозі 160—240 мг на добу.
Курс лікування гіпотензивними препа-ратами становить не більш ніж 1,5—2 міс, оскільки тривале застосування в-адреноблокаторів і антагоністів кальцію у підлітків може призвести до зниження рів-ня тестостерону.
Діти з первинною артеріальною гіпер-тензією мають перебувати на диспан-серному обліку.