ПЕРЕДЧАСНЕ ВІДШАРУВАННЯ НОРМАЛЬНО РОЗТАШОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ

Трапляється до народження плода — під час вагітності чи пуюгів (частіше у перший їх період). Частота цієї патології не перевищує 0,3-0,5% усіх випадків вагітності, проте близько 30% випадків летальних маткових кровотеч спричинені саме нею.

факторами сприяння є захворювання, у патогенезі яких іс-тотну роль відіграє ураження мембран з підвищеною проник-ністю і ламкістю капілярів: токсикоз вагітних, гломерулонеф-рит, гіпертонічна хвороба, інфекційно-алергічний васкуліт. Найімовірніше, пусковим механізмом передчасного відшару-вання є аутоімунні процеси (імунологічний конфлікт між ма-теринськими і плодовими тканинами), наслідком яких стає реакція відторгнення. У місці відшарування утворюється ретроплацентарна гематома, яка, в свою чергу, сприяє подаль-шому відшаруванню плаценти. У міру наростання ретропла-центарної гематоми кров просувається між плацентою й обо-лонками (з одного боку) і стінкою матки (з іншого). При цьо-му (не завжди) може з'явитися зовнішня кровотеча .

Клініка. Виникають больовий синдром, локальні зміни у матці, геморагічний шок, порушення серцевої діяльності пло-да, а при тотальному відшаруванні настає його смерть.

Залежно від площі відшарування плаценти умовно розріз-няють легку, середньої тяжкості і тяжку форми захворювання.

Легка форма не супроводжу-ється больовими відчуттями і по-рушенням серцебиття плода. Її ви-являють переважно після пологів при огляді плаценти (невелике втиснення на материнському боці плаценти, заповнене темним згустком крові). Проте цю форму можна діагностувати й до пологів за допомогою ультразвукового дослідження. Відшарування серед-ньої тяжкості, яке виникло під час вагітності, зумовлює появу болю у місці відшарування. У цій самій ділянці визначають локальне на-пруження і болючість матки. Під час пологів матка між переймами розслаблюється не повністю. Зав-жди з'являються ознаки внутрішньоутробної гіпоксії плода (різ-ного ступеня тяжкості). Зовнішня кровотеча спостерігається не завжди. При тяжкому ступені відшарування жінка скаржить-ся на сильний, розпираючий біль у матці, відчуття різкої сла-бості, запаморочення. При огляді виявляють такі ознаки за-хворювання: блідість шкіри, холодний піт на обличчі; приско-рення пульсу до 110-120 на 1 хв, слабке його наповненню і на-пруження, менші від норми показники артеріального тиску, почащене дихання, задишку. Матка напружена (між перейма-ми не розслаблюється), асиметрична (є випинання). Серцебиття плода відсутнє або спостерігаються виразні брадикардія і арит-мія. З'являються незначні кров'янисті виділення із статевих шляхів.

Диференціальну діагностику проводять з метою розмежу-вання відшарування плаценти, її передлежання і розриву мат-ки. Велику допомогу при цьому надає ультразвукове скану-вання.

При легкій формі (непрогресуюче відшарування) за відсут-ності ознак гіпоксії плода практикують активно-очікувальну тактику (тобто ведення пологів через природні пологові шля-хи із ретельним наглядом за роділлею з метою недопущення прогресуючого відшарування).

При прогресуючому відшаруванні (середньої тяжкості і тяж-кої форми), якщо пологові шляхи не підготовлені, то прово-дять кесарів розтин в інтересах роділлі (тобто незалежно від того, чи є плід живим). У разі виявлення множинних кровови-ливів у стінку матки та її гіпотонії (матково-плацентарна апоп-лексія або матка Кувелера) показана екстирпація.

При прогресуючому відшаруванні (якщо немає геморагіч-ного шоку) й наявності умов для швидкого розродження через природні пологові шляхи припустиме ведення пологів через них. Якщо дитина ще жива, то в її інтересах можна завершити по-логи накладанням акушерських щипців чи ручним виведенням плода за тазовий кінець.

Після народження посліду (ручне відділення його проводять тільки згідно з показаннями) необхідно ретельно контролюва-ти стан матки і кількість кров'янистих виділень. При гіпотонії матки (можливість розвитку матково-плацентарної апоплек-сії) потрібно не пропустити момент для своєчасного проведен-ня її екстирпації. При розвитку геморагічного шоку і синдрому ДВЗ проводять відповідну терапію.