Протипоказаннями до переливання крові є декомпенсація серцевої ді-яльності при хворобах серця, міокардиті, міокардіосклерозі; важкі пору-шення функції печінки та нирок (гострі гепатит, нефрит), септичний ендо-кардит; гіпертонічна хвороба III стадії; тромбоемболія; захворювання ле-генів (набряк, активний туберкульоз); загальний амілоїдоз; крововилив у мозок і важкі травми черепа; алергічні стани і захворювання (бронхіальна астма, гостра екзема тощо).

Слід, однак, підкреслити, що у невідкладній хірургії за життєвими по-казаннями (гостра крововтрата, шок тощо) навіть за наявності протипока-зань вдаються до переливання крові. У такому разі рекомендується комбі-нувати її з кровозамінниками спрямованої дії, використати ті компоненти і препарати крові, котрі мають найменшу антигенну дію (відмиті і розмо-рожені еритроцити) Для запобігання ускладненням уводять попередньо десенсибілізувальні засоби, серцеві препарати, знеболювальні.

Донорство та основні гемотрансфузійні середовища

Для переливання крові та виготовлення її компонентів і препаратів ви-користовують кров, узяту в донорів, автокров, узяту в самого хворого пе-ред операцією, або кров, узяту у хворих із внутрішніми кровотечами, пуповинноплацентарну кров, кров, отриману внаслідок лікувальних крово-пускань, трупну кров

Донором може бути кожний здоровий громадянин у віці від 18 до 55 років. Він підлягає ретельному обстеженню. Протипоказаннями до взят-тя крові є туберкульоз, вірусний гепатит, малярія, сифіліс, СНІД. Встановлено, що взяття 350—400 мл крові не спричиняє ніяких шкідливих порушень в організмі. Кількість взятої крові відновлюється протягом 31 днів.

Залежно від показань у клініці застосовуються різні трансфузійні середовища.

Цільна кров. Переливання цільної крові здійснюється за допомогою апаратів для прямого переливання крові безпосередньо від донора реципієнтові. Цей метод застосовується у хворих із важкою інтоксикацією, порушенням згортання крові, з опіковою хворобою, шоком, різними септични-ми станами, в дитячій практиці.

Свіжоцитратна кров використовується відразу або в найближчі годиш після її заготовки. Як стабілізувальний розчин використовують 6 % розчин натрію цитрату з розрахунку 10 мл розчину на 100 мл крові.

Консервована кров. Забір крові від донора попередньо здійснюють у спеціальний посуд з гемоконсервантом, потім використовують, залежно від терміну зберігання. Консервована кров готується на одному із стабілізувальних розчинів, роль консерванта (стабілізатора) в них відіграє натрію цитрат, який зв'язує іони кальцію і запобігає згортанню крові Найбільш поширеними консервуючими розчинами є ЦОЛІПК №7, ЦОЛІПК №8, ЦОЛІПК №12, ЦОЛІПК №76 та ін. У деяких з них крім консервантів містяться левоміцетин, глюкоза. Співвідношення консерванта і крові складає 1:4. Термін зберігання 21 день. Однак для переливання доцільно використовувати кров невеликих термінів зберігання (1—5 днів)

У практиці заготовки крові знайшов застосування також метод стабілі-зації крові без додавання до неї хімічних речовин. Стабілізація досягаєть-ся шляхом вилучення іонів кальцію з крові за допомогою іонообмінників. Трансфузія сорбентної крові показана у разі непереносності цитрату, масивних і обмінних переливань.

Протягом останнього десятиріччя розроблено такі ефективні розчини для консервування крові, як "Цитоглюкофосфат" і "Глюцигір", успішно досліджено сорбент із фосфору целюлози. Вдосконаленню процесу консервування крові і розділення її на компоненти сприяло створення нової чотирикомпонентної полімерної тари — "Гемакон-500/300" і "Компопласт 300/300". Впроваджується в практику заморожування і зберігання крові за умов ультранизької температури (-196 °С) і помірно низьких темпера-тур (-60 °С...-40 °С). Метод кріоконсервування дає можливість створити запас великої кількості крові рідкісних груп. Зберігання крові в умовах глибокого холоду дозволяє збільшувати тривалість життя клітин крові від 2 до 10 років.

Гепаринізовану кров використовують для заповнення апаратів штучно-го кровообігу під час оперативних втручань на серці і великих судинах Як консервант використовують гепарин з глюкозою і левоміцетином. Мак-симальний термін зберігання гепаринізованої крові 1 доба за температури +4 °С.

Пуповинно-плацентарна кров дає досить позитивний лікувальний ефект у зв'язку з її складом і вмістом гормонів Забір такої крові здійсню-ють стерильно після відділення плода.

Кров, яку отримують унаслідок лікувальних кровопускань у хворих на гіпертонічну хворобу, епілепсію, з травмою черепа, можна консервува-ти і після дослідження переливати хворим

Автокров — свіжа кров, яку збирають під час проведення оперативних втручань з приводу внутрішніх кровотеч (розрив печінки, легенів тощо) Її фільтрують, додають 6 % розчин натрію цитрату, після чого вона може бути перелита тому самому хворому. Цей метод називають у клініці реінфузією. Автотрансфузія крові і її компонентів у хірургії включає застосу-вання власної крові, еритроцитної маси, плазми з метою відновлення кро-вовтрати, підтримання обсягу крові та інших ланок гомеостазу. Для автогемотрансфузії кров заготовляють від хворих заздалегідь або безпосередньо на операційному столі на початку операції. Забір здійсню-ють у кількості 30—40 % обсягу циркулюючої крові, використовують ко-лоїдні плазмозамінники та альбумін, які і переливають хворому наприкін-ці операції.

Трупна кров придатна до використання в перші 6 год після раптової смер-ті від закритих ушкоджень за відсутності ран і травм порожнинних органів (кров протягом 6 год після смерті не згортається). Кров беруть у стерильних умовах з яремної вени без додавання натрію цитрату. Після ретельного дос-лідження кров можна переливати хворим за існуючими правилами. Трупну кров зберігають у холодильнику за температури +2...+4 °С

Компоненти і препарати крові

Еритроцитна маса. Переливання еритроцитної маси показане при різ-кому зниженні кисню в крові (наявна анемія, надлишкова інфузійна гемодилюція, недостатність кровотворення тощо) Еритроцитну масу отриму-ють з цільної крові після відділення плазми шляхом відстоювання або цен-трифугування. Вона відрізняється від донорської крові меншою кількістю плазми і високою концентрацією еритроцитів. Випускається у флаконах або пластикових мішках, термін зберігання