шийки. При пальпації — локальний біль у ділянці суглобової щіли-ни і шийки надп'яткової кістки, з боків п'яткового сухо-жилка — при переломі заднього відростка. Біль різко збільшується під час постукування по п'яті і рухів сто-пою. При вивихах частини тіла надп'яткової кістки назад його можна пропальпувати. Значно збільшується біль при розгинанні великого пальця стопи, який у цих випадках зігнутий внаслідок натягування зміщеним відламком сухожилка його довгого розгинача. Клінічно інколи важко встановити діагноз перелому надп'яткової кістки, оскільки ці симптоми характерні також для ін-ших пошкоджень і переломів гомілково-стопного сугло-ба. Тому в цих випадках слід провести рентгенографію у двох проекціях. Для диференціальної діаг-ностики перелому заднього відростка надп'яткової кістки і сесамовидної кісточки трикутної форми вдаю-ться до порівняльної рентгенографії другої стопи.
Лікування. При переломах надп'яткової кістки без зміщення відламків накладають гіпсову пов'язку-чобіток від колінного суглоба до кінчиків пальців стопи під кутом 90° до осі гомілки. Строк фіксації 6—8 тиж-нів, а при переломі заднього відростка — 3 тижні. Хворі ходять на милицях, не навантажуючи ноги.
Після зняття пов'язки призначають комплекс фізіо-і бальнеотерапевтичних процедур і навантаження стопи у взутті із супінатором. Строк непрацездатності 2— З міс, а при переломі заднього відростка — 6 тижнів.
При переломі шийки надп'яткової кістки із зміщен-ням відламків репозицію проводять під наркозом. По-мічник створює противагу, а хірург однією рукою утри-мує п'яту, а другою — витягує стопу по осі і різко зги-нає, одночасно натискуючи пальцями на виступаючий дистальний відламок — головку. При такому положенні стопи накладають гіпсовий чобіток, який замінюють че-рез 1,5 міс після виведення стопи із еквінуса до 90°.
У зв'язку з тим що досить часто після спадання на-бряку виникає повторне зміщення, доцільно після одномоментної ручної репозиції фіксувати відламки через шкіру і суглоб 2—3 спицями Кіршнера, проведеними з боку головки. Викидають спиці через 3 тижні за кінці, що виступають над пов'язкою. Після зняття пов'язки призначають дозоване навантаження, ЛФК, масаж, теп-лі ванночки, парафіпоозокеритотерапію тощо. Протягом року користуються ортопедичним взуттям. Строк непра-цездатності 3,5—4 міс.
При переломах тіла надп'яткової кістки накладають такий же гіпсовий чобіток строком на 2—3 міс (залеж-но від ступеня розходження кістокових фрагментів). Оскільки гіпсова пов'язка не виключає можливості мікрорухів у переломі, відламки фіксують спицями Кіршне-ра, проведеними через шкіру.
При переломах, які супроводжуються заднім вивихом відламка надп'яткової кістки, проводять операцію без спроби вправити вручну. Під час операції фіксують від-ламки спицями Кіршнера або алоштифтом. Наступне лікування проводять у гіпсовій пов'язці, як і в поперед-ньому випадку.
Якщо виникає асептичний некроз заднього фрагмен-та тіла кістки, найчастіше застосовують стабілізуючі операції, але найбільш перспективним вважають ендопротезування. Астраї алектомія недопустима, оскільки веде до тяжкої інвалідності.
Хворих з ізольованими переломами заднього відро-стка надп'яткової кістки лікують за допомогою гіпсової пов'язки або звичайного бинтування протягом 2—3 тиж-нів. Незалежно від виду зрощення (фіброзного чи кі-сткового) працездатність відновлюється через місяць.
Переломи п'яткової кістки найчастіше виникають під час падіння з висоти на п'яти. Одночасно бувають пере-ломи обох п'яткових кісток разом з іншими кістками скелета (гомілки, стопи, таза тощо). Надзвичайно рідко (переважно у підлітків) трапляються відривні переломи п'яткового горба в місці кріплення п'яткового сухожил-ка. При прямій травмі можуть виникати різноманітні переломи, включаючи роздроблення кістки (горизон-тальні, «клюв качки» тощо).
Розрізняють поздовжні, поперечні (вертикальні), позасуглобові і внутрішньосуглобові переломи опори надп'яткової кістки, п'яткового горба і тіла п'яткової кістки.
Характер і ступінь зміщення відламків залежать від сили, що діє під час травми, тяги п'яткового сухожилка та коротких згиначів пальців стопи. При тяжких пере-ломах п'яткової кістки зникає склепіння стопи, п'ятко-вий горб зміщується догори, виникає інконгруентність суглобових поверхонь. Найсприятливішими є крайові (ізольовані) переломи п'яткового горба і опори надп'ят-кової кістки. Крайові переломи п'яткової кістки, як пра-вило, не супроводжуються значним зміщенням відлам-ків, за винятком п'яткового горба, який може зміщува-тись догори.
Симптоми. Під час огляду хворий не може на-вантажити ноги, ділянка п'яти опухла, з крововиливами, особливо по внутрішній поверхні, може бути бокове від-хилення її або піднятий п'ятковий горб. Висота поз-довжнього склепіння стопи зменшена. При пальпації — локальний біль, який різко збільшується при легкому постукуванні по п'яті. При ізольованих крайових пере-ломах клінічні симптоми слабко виражені. Характер перелому і ступінь зміщення відламків уточнюють рент-генологічно в двох проекціях, а для виявлення перелому опори надп'яткової кістки потрібно спеціально вкладати стопу.
Лікування. При переломах п'яткової кістки без зміщення відламків накладають гіпсовий чобіток, добре відмодельовуючи склепіння стопи. Через 10 днів роблять рентгенологічний контроль зіставлення відламків. Гіпсо-ву пов'язку знімають через 4—6 тижнів.
При горизонтальних переломах п'яткової кістки, позасуглобових вертикальних, поперечних переломах опо-ри і горба із зміщенням відламків застосовують: 1) одномоментну ручну репозицію з накладенням гіпсового чобітка; 2) скелетне витягання на шині Белера за змі-щений догори кістковий фрагмент (горб); 3) апаратний метод репозиції і фіксації відламків.
Одномоментну ручну репозицію проводять під нарко-зом тракцією по осі гомілки пальцями однієї руки за п'ятковий горб або за дугу, в якій закріплена спиця Кіршнера, проведена через піднятий догори горб, другою рукою — за дистальний відділ стопи, утримуючи стопу в еквінусному положенні при зігнутій у коліні гомілці для послаблення м'язів. Помічники накладають гіпсову циркулярну пов'язку від середньої третини стегна до
кінчиків пальців, добре відмодельовуючи склепіння стопи.
Якщо використовується тяга за спицю в дузі, накла-дають гіпсовий чобіток до колінного суглоба, оскільки загіпсована спиця не дасть зміститись відламкові до-гори.
Через 3 тижні витягують спицю, а