За останні роки при складних переломах п'яткової кістки із зміщенням відламків (особливо внутрішньо-суглобових), які не піддаються одномоментній репозиції, застосовують компресійно-дистракціпні апарати з при-ставками. Проведенням коригуючих спиць Кіршнера з опорними кульками вдається репонувати відламки і втримати до часу їх зрощення. Після цього проводять комплекс відновної терапії.

При неправильному зрощенні і екзостозах п'яткової кістки проводять відновні операції (коригуючу остеото-мію, збивання екзостозів тощо), а при болю внаслідок деформуючого артрозу — підтаранний артродез.

Після переломів п'яткової кістки хворі повинні по-стійно протягом року користуватись супінаторами.

Переломи переднього ряду кісток заплесна. Перело-ми човно-, кубо- і клиноподібних кісток виникають, як правило, внаслідок прямої травми — падіння на ногу тягара. Переломи човноподібної кістки можуть бути і внаслідок непрямої травми — при надмірному згинанні стопи вона стискається і ламається горизонтально з ви-вихом кісткового фрагмента вперед. При різкому скоро-ченні заднього великогомілкового м'яза відривається її горбистість у місці прикріплення сухожилка. Значного зміщення відламків при переломах указаних кісток, як правило, не буває, але вони послаблюють поздовжнє склепіння стопи.

Симптоми. Під час огляду виявляють припухлість

стопи, підшкірний крововилив у місці удару. При паль-пації — локальний біль. Можна прощупати підвивихнутий фрагмент човноподібної кістки. Біль збільшується під час рухів дистальним відділом стопи (коли п'яту фіксувати) або при осьовому навантаженні плесна. Ло-калізацію перелому уточнюють рентгенографічно у дво- або трьох проекціях (при відриві горбистості). Інколи сесамовидну кісточку в цій ділянці стопи сприймають як перелом горбистості. Тому для диференціювання елі а зробити порівняльну рентгенографію другої стопи. Бу-вають випадки, коли не виявляють перелому клинопо-дібної кістки, тому інколи доводиться повторювати рент-генографію в іншій проекції.

Лікування. Якщо немає зміщення відламків кі-сток заплесна, накладають гіпсову пов'язку-чобіток ч добре відмодельованим поздовжнім склепінням стопи строком на 3 тижні. Потім проводять фізіотерапевтичне і бальнеологічне лікування. Строк непрацездатності 4 — 5 тижнів. Обов'язково носять взуття з супінаторами про-тягом року.

При підвивиху і зміщенні відламка човноподібної кістки вище головки надп'яткової кістки його вправляють під місцевою анестезією. Проводять тракцію по осі і згинання дистального відділу стопи, а двома пальцями натискують на виступаючий фрагмент і вправляють його. Після вправлення стопу переводять в середньофізіологічне положення. Але оскільки підвивих має тен-денцію повторюватись, краще відразу після репозиції зафіксувати відламок до головки надп'яткової кістки двома або однією спицею Кіршнера, проведеною через шкіру, і накласти гіпсовий чобіток. Спиці знімають че-рез 3—4 тижні, а гіпсову пов'язку — через 2,5—3 міс. Потім проводять відновну терапію. Працездатність від-новлюється через 3—4 міс після травми.

При відривних переломах горбистості човноподібної кістки накладають гіпсовий чобіток, притискаючи місце перелому і моделюючи склепіння стопи. Строк фіксації 5—6 тижнів, після чого призначають фізіотерапевтичне і бальнеологічне лікування, масаж і ЛФК. Працездат-ність відновлюється через 2—2,5 міс.

При невдалому закритому вправленні підвивиху від-ламка човноподібної кістки або її горбистості під нар-козом проводять відкриту репозицію і фіксацію зміще-ного кісткового фрагмента. Горбистість досить підшити через кістку до її ложа лавсановою ниткою без фіксації

спицею Кіршнера. Наступне лікування — як указува-лось раніше.

Переломи кісток плесна. Кістки плесна звичайно ла-маються при прямій травмі — натисненні або ударі важким предметом. Бувають переломи однієї або одно-часно кількох кісток. Найчастіше переломи виникають у ділянці діафізу і шийки кістки плесна, рідше — її основи і головки. Зустрічаються також відривні переломи горбистості V плеснової кістки. При переломі однієї або двох кісток значного зміщення відламків не буває, оскільки вони утримуються сусідніми непошкодженими кістками. Дуже несприятливим є зміщення відламків під кутом, відкритим як на підошву, так і на проти-лежний бік, оскільки звичайне взуття буде тиснути на виступ неправильно зрощеної кістки і викликати біль. Таке трапляється особливо часто при переломах шийок кісток плесна.

Симптоми і діагностика. Діагноз перелому плеснових кісток ставлять на основі анамнезу і клініч-них проявів, які, в свою чергу, залежать від тяжкості травми і кількості переламаних кісток. Стопа опухла з крововиливом на розгинальній поверхні, шкіра інколи пошкоджена. Навантаження стопи неможливе через біль. При пальпації — різкий локальний біль, який збільшується під час натиснення кісток по осі. Характер і локалізацію перелому уточнюють рентгенографічно у двох проекціях.

Лікування. При переломах без зміщення або з незначним зміщенням відламків по ширині під місцевою анестезією накладають гіпсову пов'язку-чобіток, добре моделюючи як поздовжнє, так і поперечне склепіння сто-пи. Роблять рентгенологічний контроль.

Гіпсову пов'язку скидають через 5—6 тижнів, при-значають відновне лікування і дозоване навантаження стопи у взутті з супінаторами. Строк непрацездатності 2—3 міс залежно від кількості переламаних кісток.

Переламані діафізи і шийки кісток плесна із змі-щенням відламків репонують під місцевою анестезією. Тракцією по осі кісток і боковою корекцією руками вда-ється в більшості випадків зіставити відламки. Особли-во ретельно слід репонувати І і V кістки плесна. Однак гіпсовий чобіток, особливо при косих переломах діафізів і шийок плеснових кісток, ненадійно утримує репоновані відламки. Тому їх фіксують спицями Кіршнера (по одній в кожну кістку), які проводять з боку підошви

або міжпальцьового проміжку через шкіру і головку в діафіз кістки. Накладають