У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Переломи плечової кістки становлять 7—12 % усіх переломів кісток скелета

Переломи плечової кістки становлять 7—12 % усіх переломів кісток скелета. Вони можуть виникати вна-слідок прямої і непрямої травми з відповідною лінією зламу і зміщенням відламків (мал. 1).

Розрізняють переломи проксимального кінця плечо-вої кістки, діафізу і дистального кінця. Переломи про-ксимального кінця плечової кістки бувають внутрішньо-суглобовими (переломи головки і анатомічної шийки; у дітей — епіфізеолізи) і позасуглобовими (ізольовані переломи великого або малого горбка, хірургічної ший-ки). Виникають вони як наслідок прямої (удар) або непрямої (падіння на лікоть або кисть) травми.

Внутрішньосуглобові переломи. Переломи головки плечової кістки трапляються досить рідко, бувають у вигляді двох або й більше відламків. Переломи анато-мічної шийки зустрічаються частіше. Зміщення відлам-ків у цих випадках залежить від механогенезу і сили травми.

При сильному ударі головка плечової кістки розби-вається, а при переломі анатомічної шийки вона роз-вертається у порожнині суглоба і затискається внаслі-док рефлекторного скорочення довгих м'язів плеча. Від сили, яка діє по осі плеча, відламки можуть збиватись докупи.

Діагностика. Під час огляду відзначають при-пухлість плечового суглоба, обумовлену крововиливом у суглоб (гемартрозом) і набряком тканин. Пальпаторно головка плечової кістки внаслідок зміщення на своє-му місці може й не прощупуватись, а місце перелому визначають за місцем максимального болю. Активні ру-хи через біль неможливі, а пасивні обмежені і також викликають різкий біль. При вбитих переломах ці симп-томи недостатньо виражені, тому локалізацію і харак-тер перелому визначають рентгенологічно.

Лікування хворих з внутрішньосуглобавими пе-реломами проксимального кінця плечової кістки залеж-но від характеру перелому і віку хворого може бути консервативним і оперативним. При переломах без змі-щення відламків або їх вбиття застосовують коротко-часну іммобілізацію руки на клиноподібній подушці при відведеному на 60° плечі і передній девіації (на 25°) з раннім функціональним лікуванням. Таке ж лікування можна застосовувати незалежно від ступеня зміщення відламків щодо хворих похилого віку, яким зашкоди-ли б певного роду пов'язки (важкі або такі, що стиска-ють грудну клітку). Епіфізеоліз із зміщенням у ширину і під кутом ви-магає ідеальної репозиції для доброго зрощення і збереження нормального росту кістки. Вправлення прово-дять під наркозом з наступною фіксацією гіпсовою по-в'язкою терміном 10—18 днів.

При переломах головки і анатомічної шийки плечо-вої кістки, що не вправляються (в осіб фізично сильних і молодого віку), застосовують оперативне лікування. Операція полягає в репозиції відламків і скріпленні їх гвинтом або спицями Кіршнера, які проводять через шкіру і великий горбок. Спиці через 2—3 тижні вида-ляють і переходять до розроблення рухів у плечовому суглобі. При роздроблених переломах головки відламки викидають і обробляють поверхню дистального відлам-ка з перекриттям його за типом артропластики (консер-вовані оболонки) для відновлення рухів у суглобі. Артродез, який застосовували раніше, не знайшов підтрим-ки у більшості спеціалістів.

Значно кращі результати отримують при ендопротезуванні головки плечової кістки (пластмаса, кераміка, метал). Переломи хірургічної шийки — найчастіший вид по-шкодження проксимального кінця плечової кістки, особ-ливо у людей старшого віку. Виникають вони, як пра-вило, внаслідок непрямої травми, при падінні на лікоть або витягнуту руку.

Від механогенезу залежать характер перелому і змі-щення відламків. Ламається кістка в критичній зоні — між зафіксованою м'язами частиною плеча вгорі і внизу. Падіння на приведену руку призводить до аддукційного перелому хірургічної шийки, при якому централь-ний відламок відводиться і ротується назовні, а перифе-ричний приводиться до тулуба з утворенням кута в ді-лянці перелому, відкритого всередину і дещо назад (мал. 2, а).

Якщо в момент падіння плече відведене, виникає абдукційний перелом, при якому відламки характерно зміщуються з утворенням кута, відкритого назовні і де-що назад. Центральний відламок приведений і ротова-ний всередину, а периферичний перебуває у положенні відведення від тулуба (мал. 2, б).

Якщо при падінні на лікоть діюча сила співпадає з віссю плечової кістки, виникає вбитий перелом плечової кістки, при якому периферичний відламок вбивається в губчасту речовину дещо ширшого в діаметрі централь-ного відламка

Вбиття (зчеплення) між собою відламків може вини-кати також при аддукційних і абдукційних переломах.

Симптоми і діагностика. При вбитих пере-ломах хірургічної шийки плечової кістки клінічна симп-томатика скупа, тому що зчеплені відламки в місці пе-релому не рухаються і через те болю немає ні при па-сивних, ні при активних рухах верхньою кінцівкою. Хво-рі можуть відчувати біль при такому переломі тільки під час постукування по осі плеча або при ротаційних рухах. Вирішальною в діагностиці є рентгенограма верх-ньої третини плеча і обов'язково у двох проекціях.

Діагностика переломів хірургічної шийки плечової кістки при зміщенні відламків не створює труднощів. Під час огляду помітна незначна припухлість і дефор-мація у верхній третині плеча, іноді видно крововилив по передньовнутрішній поверхні плеча. Вісь плеча по-рушена і хворий підтримує руку у вимушеному (приве-деному або відведеному) положенні.

Пальпацією за точкою максимального болю вдаєть-ся чітко визначити місце перелому, іноді за відламком, що виступає, можна також визначити патологічну рухо-мість і крепітацію відламків. Активні рухи у плечовому суглобі через біль неможливі, а пасивні — різко болючі і обмежені. Вимірювання дозволяють виявити вкорочен-ня довжини плечового сегмента.

Характер перелому і зміщення відламків уточнюють рентгенографічно за зробленими у двох проекціях (передньозадній і верхньонижній) рентгенограмами.

Лікування. При вбитих переломах хірургічної шийки плечової кістки є ідеальні умови для зрощення відламків первинним остеогенезом. Тому після накла-дення задньої гіпсової шини руку фіксують на клинопо-дібній подушці строком 2—3 тижні. Після зняття шини хворому дозволяють активні рухи в суглобах, але з обо-в'язковим підтримуванням руки на подушці, щоб не


Сторінки: 1 2 3 4 5 6