можна, бо під час операції рука потіє навіть через точкові проколи виділяється так званий рукавичний сік, що містити бактерії. Кожну рукавичку перед стерилізацією, щоб вони не злипалися між собою, припудрюють зовні й зсере-дини тальком і обгортають марлею. Стерилізують рука-вички окремо в маленькому біксі протягом 30 хв. при тем-пературі 120 °С і тиску 101,308 кПа Стерильні рукавички перед операцією протирають спиртом Під час операції через кожні 45—60 хв. рукавички протирають препара-том С-4. Після операції хірург повинен відразу ж поми-ти рукавички, не знімаючи з рук, 1—2 % розчином нат-рію гідрокарбонату. Після цього операційна сестра кла-де їх в 1—2 % розчин натрію гідрокарбонату або 0,1 % розчин ртуті дихлориду, 5 % розчин лізолу або формальдегіду. Потім рукавички обполіскують у воді, висушують, припудрюють тальком і загортають кожну пару в марлю. Для чистих і гнійних операцій використовують різні комплекти рукавичок.
Стерилізація шовного матеріалу. Як шовний мате-ріал тепер застосовують шовк, кетгут, капрон, танталові скобки, лляні і бавовняні нитки, волос.
Стерилізація шовку. Шовк—найбільш поширений шовний матеріал. Застосовують шовк плетений і круче-ний з різною товщиною ниток (від 00 до № 16). Стери-лізують шовк найчастіше за методом Кохера.
Стерилізація шовку за Кохером. Спочатку шовк миють два рази в мильній піні, висушують стерильним рушни-ком і знежирюють ефіром протягом 12 год. Потім шовк стерилізують 12 год. у 70 % етиловому спирті, після чого кип’ятять в 0,1 % розчині ртуті дихлориду протягом 5— 10 хв. Можна стерилізувати шовк у паровому стериліза-торі. Стерильний шовк зберігають у 70 % етиловому спирті. Перед операцією стерильний шовк ще раз ки-п’ятять в 0,1 % розчині ртуті дихлориду протягом 2 хв.
Стерилізація кетгуту. Кетгут — білковий препарат, що виготовляється із серозного і м’язового шарів кишок овець на спеціальних заводах або м’ясокомбінатах. Це дуже зручний шовний матеріал, бо розсмоктується в орга-нізмі і не є стороннім предметом. Кетгут запровадив у медичну практику Д. Лістер. Існує 9 номерів його — від 00 до 8 (від 0,2 до 0,73 мм), міцність на розрив—від 1,4 до 11,5 кг. Розсмоктується в тканинах через 2—З тижні. Спеціальна обробка (наприклад, хромований кет-гут) може сповільнити розсмоктування.
Стерилізація кетгуту (за Сітковським) застосовують дуже рідко. Він полягає ось у чому:
1) кетгут опускають в ефір на 12—24 год.;
2) стандартну нитку кетгуту розрізають на три части-ни і старанно протирають марлевим тампоном, змоченим у розчині незабарвленого ртуті дихлориду (1 :100);
3) нитки кетгуту вміщують у 2 % водний розчин ка-лію йодиду (№ 0—1 — на 30 с, № 2—5 — на 1 хв.);
4) кетгут змотують у колечка, нанизують на довгі нитки і в два ряди підвішують у стерильну банку з при-тертою пробкою, на дно якої кладуть кристалічний йод. У банку місткістю 3 л кладуть 40 г йоду, місткістю 5л — 60 г. Пробку банки поверх стерильної марлевої салфетки заливають парафіном, банку щодня струшують.
Стерилізація кетгуту № 1 триває 3 доби, вище—від 1 до 5 діб. Кетгут піддають старанному бактеріологічно-му контролю. Посів беруть з кожної банки від різних ниток кетгуту в 3 пробірки на бульйон і в 3 — на середо-вище Тароцці. Зберігають кетгут у широких скляних бан-ках з притертими пробками в темній шафі під замком.
Капронову, поліамідну та інші синтетичні нитки, а також лляні і бавовняні стерилізують кип’ятінням про-тягом 20 хв. Негативними властивостями синтетичних шовних матеріалів є пружність ниток, небезпека розв’я-зування вузлів. Тому капронову нитку рекомендується зав’язувати трьома вузлами.
Стерилізацію танталових і металевих скобок здійс-нюють кип’ятінням.