6. О 7-й годині ранку в день дослідження поставити очисну клізму.

7. О 8-9-й годині через 14-15 годин після прийняття контрастної речовини хворий натще йде в рентгенологічний кабінет, взявши з собою два сирих курячих яйця.

8. В рентгенологічному кабінеті рентгенолог робить знімок жовчного міху-ра, і пропонує хворому випити два сирих жовтка курячих яєць, дія яких жовчогінна.

9. Через 45 хвилин рентгенолог робить другий знімок. По розмірах жовч-ного міхура на ньому вивчають його скоротливу функцію.

10. Знімок жовчного міхура дозволяє виявити наявність в ньому конкре-ментів (каменів).

11. Для очищення кишок не призначають сольові проносні, тому що вони діють жовчогінно і сповільнюють всмоктування контраст-них речовин.

б) підготовка хворого до внутрішньовенної холецисто- і холангіографії.

1. За 1-2 дні до обстеження зробити пробу на індивідуальну чутливість організму хворого до контрастного йодовмістного препарату. З цією метою ввести 1 мл препарату внутрішньовенне із тест-ампули. Якщо після проби не спостерігається ознак йодизму (кашель, нежить, сльозоточивість, підвищення температури, висипання), то можна не побо-юватися реакції. В разі появи цих ознак слід негайно повідомити лікаря і за його призначенням хворому ввести 1 мл 1% розчину димедролу або 1 мл преднізолону внутрішньом'язово; 10 мл 10% розчину кальцію хлориду внутрішньовенне, повільно.

2. Якщо тест-ампули відсутні, то за призначенням лікаря розкрити 10 або 20 мл ампулу контрастної речовини, набрати з неї 1 мл препара-ту і ввести повільно внутрішньовенне. Така проба робиться за 3-4 години до обстеження. Ампулу з залишком контрастної речовини закрити стерильною марлевою серветкою. При пози-тивній пробі обстеження хворого лікар відмінює.

3. Якщо в минулому у хворого спостерігалися алергічні реакції, то протягом декількох днів до постановки проби за призначенням ліка-ря йому слід дати антигістамінний препарат (димедрол або супрастін).

4. При негативній пробі на індивідуальну чутливість організму до кон-трастного препарату проінформувати хворого, щоб він за 3 дні до дослідження виключив продукти, які спричиняють газоутворення.

5. Напередодні ввечері і вранці в день дослідження хворому поставити очисні клізми. Очищення кишок здійснити до "чистої води". Вранці клізму зробити не пізніше двох годин до обстеження.

6. В рентгенологічний кабінет прийти натще.

7. При відсутності алергічних проявів на введення йодоконтрастних препаратів, безпосередньо перед рентгенологічним обстеженням ввести 40 мл підігрітої на водяній бані до температури 38°С контра-стної речовини внутрішньовенне ( 20% розчин білігносту або біліграфіну).

8. Через 10-15 хвилин після внутрішньовенного введення йодоконтрастної речовини рентгенолог робить знімок, на якому видні жовчні протоки, а через 40-45 хвилин заповнюється жовчний міхур.

ДУОДЕНАЛЬНЕ ЗОНДУВАННЯ.

Дуоденальне зондування проводиться із діагностичною метою: отримують три порції жовчі із різних ділянок жовчних шляхів, в яких визначають в лабора-торних умовах наявність запальних елементів, паразитів, кристалів солей і таке інше.

Крім цього, дуоденальне зондування має лікувальне значення. Звільнення жовчного міхура і жовчних протоків від жовчі сприяє зменшенню застійних явищ у жовчному міхурі, а це, в свою чергу, попереджує утворення каменів у жовчному міхурі та подальший розвиток запального процесу.

Протипоказаннями для проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, викликане пухлиною або рубцями, варикозне розширен-ня вен стравоходу.

Місце проведення:

кабінет зондування.

Оснащення робочого місця:

1. Робочий маніпуляційний стіл.

2. Стерильний ниркоподібний лоток.

3. Стерильний дуоденальний зонд.

4. Стерильна гумова трубка довжиною 40-50 см для подовження зонда.

5. Стерильна скляна трубка-перехідник.

6. Стерильні шприци ємністю 2, 10 мл з голками.

7. Стерильний шприц ємністю 20 мл.

8. Стерильна пробірка з корком.

9. Три флакони ємністю 250 мл.

10. Підставка для флаконів.

11. Грілка з теплою водою.

12. Валик із ковдри або подушки.

13. Ентеральні подразники: 33% розчин магнію сульфату — 40-60 мл, 40% розчин глюкози — 50 мл, 40% розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл, кукурудзяна олія — 50мл.

14. Парентеральний подразник: пітуітрін — 5 ОД.

15. Спазмолітики: но-шпа, платифілін в ампулах.

16. 70° етиловий спирт у флаконі.

Попередня підготовка до виконання навику:

напередодні:

- порекомендувати хворому за 2-3 дні до проведення дуоденального зон-дування виключити з харчового раціону продукти, що сприяють виник-ненню метеоризму: овочі, фрукти, молоко, чорний хліб, солодощі та інше;

- о 18-19 годині дати хворому випити атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату), запиваючи невеликою кількістю води;

- для покращення відходження жовчі хворому перед сном запропонувати з'їсти ложку меду; поставити теплу грілку на праве підребер'я;

- попередити хворого, що дослідження проводиться натще;

- запропонувати хворому взяти з собою рушник;

в день дослідження:

- провести психологічну підготовку хворого, заспокоїти його. У доступній формі пояснити хворому необхідність та послідовність проведення про-цедури;

- пояснити хворому, як треба дихати під час зондування;

- вимити руки з милом під проточною водою, витерти рушником, одягнути стерильні гумові рукавички;

- у стоячому положенні хворого виміряти відстань на зонді, на яку його треба ввести, не торкаючись одягу хворого (щоб не розстерилізувати зонд). Вимірюють відстань від різців до пупка ( ця величина відповідає першій позначці на зонді) і додають ширину долоні хворого або додають відстань від різців до мочки вуха (відповідає другій мітці на зонді).

- запропонувати хворому сісти на стілець або кушетку, шию та груди на-крити рушником.

Основні етапи виконання навику:

1. Зволожений стерильний дуоденальний зонд взяти правою рукою на відстані 10-15 см від оливи, вільний кінець притримувати лівою рукою.

2. Запропонувати хворому широко відкрити рота, висунути язика та протяжно вимовити звук "А-а-а".

3. Покласти оливу на корінь язика, запропонувати хворому закрити рота і проковтнути оливу.

4. Порекомендувати хворому глибоко дихати носом, після вдиху робити ковток, і в цей момент медична сестра буде просувати зонд далі.

5. Таким способом повільно ввести