може навіть погіршитися, що пов'язано з певним збільшенням вмісту залишкового азоту та гіперкаліємією, залишається анемія. По-ступово самопочуття поліпшується, з'являється апетит, зника-ють зміни в нервовій системі, поліпшується кровообіг. Спо-стерігається схуднення хворого. Четвертий період настає тоді, коли нормалізується рівень залишкового азоту та сечовини. Нормалізуються також електролітний склад крові та КОС, аналізи сечі. Але хворого не можна вважати цілком здоровим: хоча функціональний стан нирок значно поліпшується, але надто повільно відновлюються клубочкова фільтрація та плазмотік, концентраційна функція нирок, канальцева секреція. Ці порушення функції нирок, а також зміни в інших органах можуть спостерігатись упродовж 1—2 років. У період одужан-ня може приєднатися вторинна інфекція сечових шляхів.
Прогноз загалом сприятливий, але можливі важкі усклад-нення, зокрема некроз ниркових сосочків, загальний сепсис (уросепсис), гнійний процес у ниркових мисках (піонефроз) та навколонирковій клітковині (паранефрит та перинефрит). Одужання настає, як правило, через 7—8 днів, але можливий і перехід у хронічну форму. Диференціальну діагностику проводять з інфекційними за-хворюваннями та септичними процесами різного походження.
Лікування. Загальногігієнічний режим, дієта з обмежен-ням кількості кухонної солі (5—6 г), екстрактивних речовин, вживання достатньої кількості рідини у вигляді фруктових соків, чаю, мінеральної води. У разі потреби рідину вводять внутрішньовенне.
Головне місце в лікуванні займає антисептична терапія: антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди,
в-лактамні (тієнам) та сульфаніламідні препа-рати (сульфадиметоксин до 1 г на добу), уросульфан (до 6 г на добу), бісептол (до 2 г на добу), нітрофуранові препарати (фурагін або фурадонін (по 0,15 г до 4 разів на добу), фуразолідон (0,2—0,4 г на добу), нітроксолін (до 0,4 г на добу), невіграмон (по 0,5—1 г 4 рази на добу). Бажано попередньо визначити чутливість мікрофлори до антисептичних препаратів. У важ-ких випадках і за недостатньої чутливості комбінують декілька антисептичних препаратів. При розвитку місцевого нагнійно-го процесу (паранефрит) показано оперативне лікування. До-поміжне значення має застосування знеболювальних засобів та тепло.