Поняття про пов'язку та перев'язку

Вчення про пов'язки, показання до їх застосування та правила накладан-ня називають десмургією. Розрізняють поняття про пов'язку і перев'язку.

Під пов'язкою слід розуміти все те, що накладають на уражену частину тіла з лікувальною метою. Пов'язка складається з перев'язувального мате-ріалу, що накладається безпосередньо на рану, та різних додаткових засобів (клеол, лейкопластир, бинт і ін ), що укріпляють і утримують перев'язуваль-ний матеріал у відповідному положенні.

Перев'язкою називають процес на-кладання пов'язки. Залежно від характеру ушкодження, визначають тактику і вид пов'язки (закріплювальна, іммобілізуюча, стискальна та ін )

Класифікація пов'язок.

І За типом використаного матеріалу пов'язки поділяють на 2 групи а) м'які (клейові, бинтові, косинкові та ін ); б) тверді, або жорсткі, (шинні, крохмальні, гіпсові пов'язки).

II Залежно від мети накладання, пов'язки можуть бути- 1) закріплю-вальні, тобто ті, які утримують перев'язувальний матеріал на рані або на ураженій поверхні; 2) іммобілізуючі, або нерухомі, які забезпечують неру-хомість ураженої частини тіла Ці пов'язки, як правило, застосовують при травмах опорно-рухового апарату для попередження болю при транспорту-ванні, а в лікарняних умовах - для утримання в правильному положенні відламків кісток після репозиції або після операцій на кістках; 3) або екстензійні - пов'язки з витягненням 3 цією метою використовують апара-ти для витягнення (Г Н Ілізаров, О М Єдинак й ін ), які забезпечують дос-татні рухи в здорових відділах кінцівки при одночасному збереженні неру-хомості ушкодженої частини кінцівки

Закріплювальні пов'язки за способом фіксації перев'язувального мате-ріалу поділяються на а) бинтові; б) липкопластирнг, в) клейові (колоїдні, клеолові); г) косинкові; д) пращоподібні; е) Т-подібні.

Іммобілізуючі або нерухомі поділяють на 2 групи а) шинні; б) тверднучі (гіпс, пластмаса, крохмаль і ін ). Шинні пов'язки бувають простими (фіксаційні або транспортні) і екстензійними (лікувальні шини або апара-ти для скелетного витягнення). У загальнохірургічній практиці найчастіше використовують м'які бин-тові пов'язки, які попереджують висихання рани, вторинне інфікування її, сприяють зупинці кровотечі.

Основні перев'язувальні матеріали

Перев'язувальний матеріал, який використовують при операціях і пере-в'язках, повинен відповідати таким вимогам мати добру капілярність, бути гігроскопічним, тобто мати добру всмоктувальну дію, еластичним, не подраз-нювати тканини, тобто бути хімічно і механічно інертним, піддаватися стери-лізації без порушення його якості.

Найбільш поширеними і вживаними в якості перев'язувальних матері-алів є марля і вата. Для перев'язок використовують гігроскопічну марлю -рідку, сітчасту, бавовняну тканину, яка легко всмоктує рідину. Гігроскопічність марлі визначають наступним чином клаптик її розміром 5х5 см опускають у воду, і якщо гігроскопічність нормальна, то він повинен швидко просякну-ти водою і зануритися у воду менше ніж за 10 с.

Випускають ще віскозну марлю, але застосування її обмежене у зв'яз-ку з тим, що у вологому стані вона наполовину втрачає свою міцність і може розпадатися після автоклавування.

Виробляють також гемостатичну, або кровоспинну, марлю, яку зас-тосовують для зупинки капілярних і паренхіматозних кровотеч, при цьому кровотеча зупиняється через 2-7 хв. Цю марлю не можна стерилізувати, бо вона та імпрегновані гемостатичні речовини є вже стерильними, а повторна стерилізація призведе до руйнування активних речовин.

Гігроскопічну марлю використовують для виготовлення великих і ма-лих серветок, тампонів, турунд, кульок та бинтів

Серветки — це квадратні шматки марлі різної величини, складені в де-кілька шарів із загорнутими всередину краями, щоб у рану не попадали нитки

Тампони - різної довжини і ширини смужки марлі, загорнуті всереди-ну краями, їх використовують в основному для зупинки кровотечі

Турунди, які менші за розмірами від тампонів, використовують для дренування невеликих за розмірами порожнин.

Марлеві кульки - невеликі шматки марлі, складені у вигляді чотири- або трикутних пластинок їх застосовують для висушування рани Іноді з цією метою використовують кульки гігроскопічної вати, загорнуті в марлю (ватно-марлеві кульки).

Бинти — це різної довжини (2-3 м) і ширини (2,5-20 см) смужки марлі, скручені в бобіну Їх використовують для закріплення пов'язок та для фіксації іммобілізуючих пов'язок В останній час набувають поширення трубчасті бинти їхня перевага в тому, що вони завдяки своїй еластичності добре моде-люють конфігурацію тіла і надійно фіксують перев'язувальний матеріал.

Цінним перев'язувальним матеріалом є вата. Вона буває двох видів -проста (незнежирена) і гігроскопічна Остання має велику всмоктувальну здатність. Проста (сіра або компресна) вата не є гігроскопічною і викорис-товується як підкладка при накладанні шин, гіпсових пов'язок, а також для компресів як утримувач тепла.

На даний час у хірургічній практиці в основному користуються асептич-ним перев'язувальним матеріалом, тоді як антисептичний, тобто імпрегнований різними антисептичними препаратами, не знайшов широкого застосування.

Види пов'язок.

Розрізняють укріплювальні пов'язки, перев'язувальний матеріал на рані утримується за допомогою смужок липкого пластиру (пластирні пов'яз-ки), при цьому потрібно в разі необхідності зголити волосся в місці його накладання. Ці пов'язки можна застосовувати для зближення країв рани, а також для лікування переломів ключиці. Недоліком їх є подразнення шкіри

Клейові пов'язки використовують для фіксації перев'язувального мате-ріалу на рані і для закриття невеликих ушкоджень та лінії швів після опе-рацій, захисту шкіри .

Для фіксації пов'язок застосовують колодій і клеол. Більш широке застосування отримав клеол, оскільки, порівняно з колодієм, він менше под-разнює шкіру і не є таким вогненебезпечним

Для закриття невеликих ушкоджень (в основному пальців рук) засто-совують клей БФ-6. Для прикриття лінії швів і захисту шкіри під час операції використову-ють пластубол, ліфузол, церигель.

Kocuнковi пов'язки. При наданні першої медичної допомоги косинка може слугувати для накладання пов'язки практично на будь-яку частину тіла.

Найчастіше косинкову пов'язку застосовують для підвішування верх-ньої кінцівки при травмах плеча, передпліччя, китиці, стопи,