У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


(decrescendo) харак-тер. У разі різко вираженої недостатності клапана може визначатися пансистолічний шум, який займає всю систолу, а та-кож стрічкоподібний або спадний. Амплі-туда шуму звичайно велика, проте при не-великій ваді вона може бути малою.

Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору (stenosis ostii atrioventricularis sinistri), або мітральний стеноз, проявляється пресистолічним або діастолічним шумом. Накопичення крові в лівому передсерді веде до його розширення. Значна гіпер-тензія в малому колі кровообігу з часом зумовлює гіпертрофію правого шлуноч-ка. З'являється різкий акцент II тону над легеневою артерією. Правий шлуночок не може довго компенсувати ваду, тому досить швидко розвивається недостат-ність кровообігу за правошлуночковим типом. Рано з'являються скарги на за-дишку, серцебиття, біль у ділянці сер-ця. Визначається ціаноз слизових обо-лонок.

Однією з ознак стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору є ляскаю-чий І тон над верхівкою, зумовлений малим наповненням лівого шлуночка. Часто вислуховується клацання закрит-тя мітрального клапана та роздвоєння II тону. При пальпації можна виявити пресистолічне дрижання ("котяче мур-котіння").

За допомогою рентгенологічного дослід-ження виявляють випинання лівого пе-редсердя. Конфігурація лівого шлуночка не змінена. ЕКГ являє собою правограму, на ній реєструється розширений, двогор-бий зубець Р ("P-mitrale"). Зміна зубця Р спричинена гіпертрофією лівого передсер-дя та подовженням внутріїпньопередсердної провідності. На ЕКГ визначається збільшення амплітуди осциляції І тону, інтервалу Q—I тон понад 0,05 с, клацання (цокіт) при відкриванні лівого перед-сердно-шлуночкового клапана ("OS"), пресистолічний або діастолічний шум.

Недостатність клапанів аорти (insufficientia valvulavum aortae) супроводжується регургітацією крові в ранній діастолі з аорти в лівий шлуночок крізь щілину між не повніс-тю зімкненими (внаслідок деформації) аортальними клапанами. Збільшення маси циркулюючої крові, яка викида-ється в аорту, призводить до стрімкого підвищення тиску в ній під час систо-ли, що супроводжується швидким на-ростанням аортального тиску (до 17,3— 22,7 кПа, або 130-170 мм рт.ст.). На початку діастоли у зв'язку з неповним закриттям деформованих клапанів кров скидається крізь щілину назад у лівий шлуночок, чому сприяє велика різниця в тискові у цей період між порожниною лівого шлуночка (0,9—1,3 кПа, або_7— 10 мм рт.ст) і порожниною аорти (16 кПа, або 120 мм рт.ст., і більше). Це призво-дить до швидкого зниження тиску в аорті та кров'яному руслі. Перепади тис-ку у великих судинах супроводжуються їх вираженою пульсацією. М'яз лівого шлуночка різко гіпертрофується. Після вдихання амілнітриту шум зменшуєть-ся (П.С.Мощич, 1967).

При цій ваді спостерігаються видима пульсація периферичних судин у над-черевній ділянці (аорта), на шиї ("та-нець каротид"), капілярний пульс, ко-ливання голови в такт скороченням серця. Серцевий поштовх потужний, розлитий, зміщений вниз і вліво. Різко вліво зміщена і ліва межа серця. Пульс швидкий, високий, частий та стрибаю-чий. Максимальний AT—підвищений, мінімальний—різко знижений, пульсо-вий — різко збільшений. У точці Боткіна—Ерба або в другому міжребер'ї спра-ва вислуховується діастолічний шум.

Під час рентгенологічного дослідження тінь серця має форму чобітка або качки, що сидить (мал. 34). На ЕКГ — вираже-на лівограма. На ФКГ реєструється дов-гий діастолічний шум типу descrescendo (спадаючий на кінець діастоли), котрий приєднується до II тону і зменшується в напрямі І тону.

Стеноз отвору аорти (stenosis ostii aortae) супроводжується утрудненням кровоплину через почат-кову частину аорти, що зумовлює гі-пертрофію м'яза лівого шлуночка. Мак-симальний AT знижений.

Відзначається блідість шкірних покри-вів. Пульс малий, повільно наростаючий, рідкий. Верхівковий поштовх зміщений донизу та вліво, посилений. Над аортою визначається систолічне дрижання ("ко-тяче муркотіння"). Вислуховується дещо ослаблений І тон, на який нашаровуєть-ся різко виражений пансистолічний шум з епіцентром справа в другому міжребе-р'ї. Цей шум з епіцентру проводиться до верхівки. Під час рентгенологічного дослідження виявляють аортальну конфі-гурацію серця. На ЕКГ реєструється відхилення електричної осі серця вліво (лівограма), на ФКГ — пансистолічний ромбоподібний шум з максимальною амплітудою осциляції посередині сис-толи. Перший тон дещо ослаблений. Після вдихання парів амілнітриту шум різко посилюється. На висхідній сфіг-мограмі виявляють типовий зубчастий малюнок — "гребінь півника".

Звичайно стеноз приєднується до не-достатності клапанів аорти. При цьому вислуховуються два шуми, особливо різ-ко зміщена ліва межа серця. На відміну від мітральної хвороби шуми вислуховую-ться в другому міжребер'ї справа або в точці Боткіна— Ерба. На цих ділянках вислуховують систолічне дрижання.

Інші вади серця у дітей трапляються на-дзвичайно рідко. При недостатності пра-вого передсердно-шлуночкового клапана з'являються різкий ціаноз, пульсація яремних вен. Межі серця зміщені вправо, вислуховується систолічний шум у тре-тьому або четвертому міжребер'ї справа. Якщо перетиснути зовнішню яремну вену на шиї, медіальна її частина переповню-ється кров'ю. Стеноз правого перед-сердно-шлуночкового отвору також ха-рактеризується пульсацією шийних вен, значним зсувом межі серця вправо, діастолічним шум справа, а часом і зліва від груднини.

Діагностика набутих вад серця має грунтуватися на всебічному обстеженні дитини з урахуванням даних анамнезу, перкусії, аускультації та інструменталь-них методів дослідження, в першу чер-гу ехокардіографії.

Лікування. Набута вада серця у дитини не є підставою для призначення лікуван-ня. Серцеві глікозиди показані при яви-щах серцево-судинної недостатності. Ос-новна увага має бути приділена пригні-ченню активності ревматичного процесу. За наявності активного процесу лікуван-ня обов'язкове. Його проводять за наве-деними вище схемами.

Режим дня слід встановлювати залеж-но від функціонального стану серце-во-судинної системи. Якщо немає явищ недостатності кровообігу, дитина може відвідувати школу й навіть займатися фізкультурою за програмою 3-ї групи (спеціальна програма з обмеженням важких фізичних вправ). Через 2 роки за умови стихання ревматичного проце-су та відсутності ознак серцево-судин-ної недостатності дитина з недостатністю лівого передсердно-шлуночкового клапана може займатися фізкультурою за програмою 2-ї або 1-ї групи, а через З роки — одним з видів спорту під конт-ролем лікаря.

При стенозі лівого передсердно-шлу-ночкового отвору та ураженні


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17