1. Довільне вигодовування здійснюється без будь-яких обме-жень — дитина їсть що захоче, коли хоче і скільки хоче.

2. Лікар визначає кількість їжі, а час приймання і кількість годувань залежать від бажання дитини.

3. Дитина їсть досхочу, але вводять обмеження щодо кількості годувань.

4. Зберігаються визначені години годування, але об'єм їжі за-лежить від бажання дитини, її апетиту.

Вільний режим годування, коли дитина сама регулює інтервали між годуваннями, цілком допускають в умовах високої культури сім? і за умови бездоганного здоров'я дитини.

II. Під час кожного годування дитину необхідно прикладати по черзі тільки до однієї груді. Годування кожен раз лівою і пра-вою груддю дозволяється у разі гіпогалактії, про яку буде сказано нижче.

III. Тривалість кожного годування повинна становити 15— 20 хв. Слід пам'ятати, що здорова дитина, яка нормально ссе, за перші 5 хв. висмоктує понад 50% необхідного їй на одне годуван-ня молока.

IV. Під час кожного годування дитина повинна повністю спо-рожнити грудь. Те молоко, що залишається, слід зцідити. У разі дотримання таких умов лактація молочної залози буде макси-мальною і це запобігатиме її згасанню.

V. Добову кількість молока (х), що потрібна новонародженим дітям до 10-го) дня життя, визначають за формулою Фінкельштейна:

Х=n х 70(80),

де n — день життя; 70 мл, якщо маса тіла під час народження до З 200 г, 80 мл, якщо маса тіла під час народження більша ніж 3200 г.

Наприклад, 6-денна дитина з масою тіла 3500 г повинна одержувати за добу

80 * 6 = 480 мл.

Для дітей після 10 днів життя запропоновано кілька методів. Найпростішим і зручним є кількісний, згідно з яким дитина віком від 2 до 6 тиж повинна одержувати таку кількість молока на добу, яка становить 1/5 маси тіла; від 6 тиж до 4 міс — 1/6 маси тіла;

від 4 до 6 міс — 1/7 маси тіла; від 6 до 9 міс — 1/8 маси тіла.

Наприклад, дитині віком 3 міс, маса тіла якої 5300 г, потрібно 5300 : б = 883 мл молока на добу. На одне годування за умови 7-разового годування — 130 мл, 6-разового — 140 мл.

Найточнішим є метод енергетичного (калорійного) розрахун-ку. У першу чверть року на 1 кг маси тіла потреба (в кілоджоулях) становить 522,5—543 <125—130 ккал); у другу — 502—522,5 (120—125 ккал); у третю — 481—502 (115— 120 ккал), у четверту чверть — 460—4в1 (110—115 ккал). Необхідно знати вік дитини, її масу тіла, енергетичну цінність молока і енергетичну потребу на 1 кг маси тіла. Знаючи, що 1 л грудного молока має 2829 кДж, легко визначити потрібну кількість грудного молока їй добу.

Наприклад, дитині віком 4,5 міс, маса тіла 5800 г, потрібно 502 кДж на 1 кг (120 ккал), що становить 2912 кДж (696 ккал) на добу, тобто 1000 мл грудного молока.

Добова кількість грудного молока на 1-му році життя не повинна перевищувати 1 л. У зв'язку з акселерацією, швидшим збільшенням маси тіла у дітей 1,5—2 міс кількість молока за наведеними розра-хунками може перевищити 1 л, а це не допускається.

Наведені вище формули розрахунку застосовуються тільки для здорових дітей і нормотрофіків (ейтрофіків). У разі захво-рювання необхідна відповідна корекція в кожного окремому випадку.

VI Дитина повинна одержувати необхідну кількість якісно повноцінної їжі, що містить білки, жири, вуглеводи, вітаміни, солі, причому не тільки в достатній кількості, а й у правильному їх співвідношенні. У разі природного вигодовування дитина по-винна одержувати на добу на 1 кг маси тіла білків — 2,0—2,5 г;

жирів — 6,5—5,5 г; вуглеводів — 13—14 г.

VII. Критерієм правильного грудного вигодовування є поступове зростання маси тіла, нормальний психомоторний розвиток і добре самопочуття дитини. Якщо є сумніви щодо кількості молока у матері чи повільно збільшується маса тіла у дитини, проводять контрольне вигодовування. Для цього ди-тину зважують (в одязі) до і після годування протягом дня, оскільки під час окремих годувань кількість виссаного молока настільки варіабельна, що за 1—2 годуваннями робити висно-вок про кількість молока важко.

Материнське молоко задовольняє потреби організму дитини тільки в перші 1—1,5 міс життя. Після цього їжа дитини потребує якісної корекції, тобто додаткового введення вітамінів і мінеральних солей 3 цією метою дають фруктові і овочеві соки, причому починають з кількох крапель, поступово збільшуючи кількість до ЗО—40 мл

Дітям з 1—1,5-місячного віку слід давати освітлені соки: яблучний, морквяний, смородиновий; з 2,5.—3 міс — соки з м’якоттю: вишневий, томатний, абрикосовий, малиновий. Вживати соки слід після годування, бо вони містять глюкозу, що знижує апетит. Крім вітамінів у соках є мікроелементи (мідь, залізо, кобальт), які запобігають розвиткові анемії, ферменти і пектинові речовини, що позитивно впливають на процеси травлення та імунні реакції дітей. Яблуко (протерте) можна давати з 2,5 міс.

Прикорм. З 5-місячдого віку, незалежно від кількості мо-лока у матері, кожна, дитина новинка одержувати прикорм. Це зумовлюється* тим, що організм, який росте, потребує попов-нення мінеральних солей, білків, жирів та вуглеводів. Слід дотримувати таких правил" прикорм спочатку дають у малих кількостях (1—2 чайні ложки), поступово збільшуючи протя-гом тижня до такої кількості щоб одне годування груддю замінювало його; давати прикорм слід перед годуванням груд-дю. Другий вид прикорму вводять тоді, коли дитина звикла до першого; прикорм повинен бути гомогенним і не зумовлювати утруднень гад час ковтання (табл. 15).