Після введення тонкого зонда одразу ж беруть вміст шлунка, далі протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктують шлунковий сік, потім через зонд у шлунок вводять пробний сніданок. Через 10 хв беруть 10 мл шлункового вмісту, а ще через 15 хв його повністю відсмоктують за допомогою шприца.

У подальшому протягом 1 години через кожні 15 хв беруть проби вмісту шлунку. Пробірки з одержаним шлунковим вмістом поміщають у штатив у такому ж порядку, в якому одержували пробу. на кожну пробірку прикріплюють етикетку із зазначенням номера і направляють до лабораторії.

Ускладнення:

– Блювотні рухи та кашель. При цьому зонд треба вийняти, дати хворому відпочити, спробу ввести зонд у шлунок повторити. При повторення кашлю та блювотних рухів треба провести анестезію слизової оболонки глотки, змазавши її 2% розчином новокаїну або 1% розчином дикаїну;

– Спазм стравоходу та глотки, який легко можна зняти, якщо, не виймаючи зонда влити через нього трохи теплої води.

– Поява в шлунковому вмісті свіжої крові у вигляді прожилок, що має зв’язок з ушкодженням дрібних судин слизової оболонки стравоходу. При появі значної кількості крові відсмоктування шлункового вмісту припиняють. Зонд обережно виймають, хворого заспокоюють вкладають у ліжко, дають випити 10% розчин кальцію хлориду, вікасол, а на ділянку живота кладуть міхур з льодом.

– Зомління, яке може розвинутися в емоційно-лабільної особи при появі крові в шлунковому вмісті. В такому разі дослідження припиняють, на хворого бризкають холодною водою, дають понюхати тампон змочений нашатирним спиртом.

Дуоденальне зондування

Дуоденальне зондування застосовують при захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних протоків. Зондування проводять з діагностичною (отримання жовчі для виявлення елементів запалення, піску, паразитів) та лікувальною (евакуація жовчі, запобігання та ліквідація застою) метою.

Протипоказанням є:

– звуження стра-воходу,

– виражена серцево-легенева недостатність,

– інфаркт міокарду,

– загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки,

Оснащення робочого місця:

1. Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого.

2. Гастроскопічний стіл.

3. Езофагогастродуоденоскоп і приналежності до нього.

4. Стерильний шприц ємністю 5 мл з голками.

5. Стерильні ватні кульки.

6. 0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах.

7. 50% розчин анальгіну в ампулах.

8. 2% розчин тримекаїну у флаконі.

9. 70° етиловий спирт у флаконі.

Попередня підготовка до виконання навику:

- заздалегідь провести психологічну підготовку хворого, у доступній формі пояснити йому необхідність та послідовність проведення процедури. Пояснити хворому, що від його поведінки залежатиме безпечність проведення езофагогастродуоденоскопії;

- попросити хворого принести на дослідження рушник;

- роз'яснити правила підготовки до даного дослідження.

Основні етапи виконання навику:

а) підготовка хворого до дослідження:

1. Напередодні, о 18 годині прийняти легку вечерю.

2. На дослідження в ендоскопічний кабінет з'явитися уранці натще, з руш-ником.

3. За призначенням лікаря при необхідності за 15-20 хвилин до дослід-ження провести премедикацію: 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату ввести підшкірно, 2 мл 50% розчину анальгіну ввести внутрішньом'язово. Доцільність попереднього введення знеболюючих засобів, вид і дозу лікар вирішує індивідуально.

4. Безпосередньо перед процедурою запропонувати хворому вийняти знімні зубні протези при їх наявності.

5. Здійснити анестезію слизової оболонки ротоглотки 2% розчином тримекаїну шляхом зрошення.

6. Запропонувати хворому лягти на лівий бік (на гастроскопічному столі) із витягнутою лівою ногою, а праву ногу зігнути в колінному та кульшовому суглобах.

7. Під голову хворого підкласти валик, підстелити рушник.

8. Порекомендувати хворому зафіксувати руки таким чином, щоб вони не заважали лікарю виконувати дослідження.

9. Попросити хворого спокійно лежати, рівномірно дихати, не ковтати сли-ну, і не розмовляти під час обстеження.

б) асистування лікарю під час проведення езофагогастродуоденоскопії:

1. Зафіксувати голову хворого в такому положенні, щоб глотка та стра-вохід утворювали пряму лінію.

2. Слідкувати за положенням ротоблокатора (загубника).

3. Спостерігати за загальним станом хворого під час проведення процеду-ри, оцінюючи колір шкірних покровів, частоту пульсу, правильність поло-ження його на столі.

4. Дуоденоскопію лікар-ендоскопіст виконує в стерильних гумових рукавичках.

Медичній сестрі при виконанні таких маніпуляцій як: ін'єкція, фіксація ендоскопа у необхідній позиції, участь у проведенні біопсії, виконанні лікувальних втручань руки слід додатково двічі помити з милом під про-точною водою, витерти чистим рушником і одягнути стерильні гумові рукавички.

5. Порекомендувати хворому після проведення процедури протягом 1-2 годин не приймати їжу (до повного відновлення ковтання), а якщо прово-дилася біопсія, то протягом 24 годин не приймати гарячу їжу.

При доуденальному зондуванні одержують 3 порції жовчі. Порція А – вміст 12-палої кишки. Це прозора рідина світло-жовтого кольору з лужною реакцією. Щоб відкрився сфінктер міхурової протоки і з’явилася друга порція жовчі, через зонд вводять один із подразників (50 мг 33% розчину магнію сульфату підігрітого до 380С або 20 мг 40% розчину глюкози або розчину сорбіту.) Після цього зонд перетискають на 5-7 хв, потім затискач знімають і вільний кінець зонда опускають у пробірку. Починає надходити густіша жовч: темно-оливкового кольору. Це порція В – вміст жовчного міхура. Через 20-30 хв після спорожнення останнього з’являється печінкова жовч – порція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок.

Ускладнення під час проведення зондування.

– Поява крові у дуодинальному вмісті (в такому разі треба негайно припинити процедуру);

– Вегетативні реакції (слабкість, запаморочення, зниження АТ, серцебиття).

Щоб уникнути цих ускладнень треба ввести кальцію хлорид, який є антагоністом магнію сульфату.

ТЕСТИ ПО ТЕМІ “ЗОНДОВІ МАНІПУЛЯЦІЇ”

1. При дуоденальному зондуванні отримують:

a. 2 порції жовчі;

b. 3 порції жовчі;

c. 4 порції жовчі;

d. 5 порції жовчі

2. При промиванні шлунка можна вводити в шлунок:

a. до