ПРОФІЛАКТИКА ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

Обов'язковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень тощо.

Несприятливий вплив паління на здоров'я пов'язаний на-самперед із хімічним складом тютюнового диму, що вдихаєть-ся, і його високою температурою. З димом в організм надхо-дять нікотин, синильна кислота, оксид вуглецю, аміак, миш'як, радіоактивні полоній-219 і свинець-210, інсектициди, смолисті речовини та багато інших (близько 100) шкідливих речовин, що утворюються внаслідок сухої перегонки тютюну і паперу за температури 250—300 °С. У разі викурювання, наприклад, однієї цигарки в організм надходить від 3 до 8 мг нікотину. Одноразова смертельна доза нікотину для людини становить 60—80 мг. Приблизно така кількість нікотину надходить після викурювання 20—25 цигарок.

Дослідження, проведені у багатьох країнах світу, достемен-но свідчать про несприятливі наслідки паління для здоров'я. За даними ВООЗ, паління — пряма або опосередкована причина 20 % усіх смертельних випадків, один із провідних чинників ризику щодо розвитку ішемічної хвороби серця та злоякісних новоутворень легень. Доведено пряму залежність між ризиком смерті від раку легень і кількістю викурених цигарок.

Паління підвищує вміст у крові карбоксигемоглобіну, зу-мовлює гіпоксію тканин, негативно впливає на функції шлун-ка та ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує пам'ять і увагу, знижує розумову пра-цездатність. Середня тривалість життя тих, хто палить, на 5— 7 років коротша, ніж тих, хто не палить.

Великою небезпекою (особливо для дітей та вагітних жінок) є вимушене пасивне паління під час перебування у приміщенні, що забруднюється тютюновим димом.

Усі ці дані свідчать про необхідність посилення боротьби з палінням (першими приклад цього мають демонструвати ме-дики) і активізації відповідної профілактичної роз'яснюваль-ної і організаційної роботи.

Зловживання алкоголем також негативно впливає на організм на всіх етапах його розвитку, починаючи з внутрішньоутробного. Під впливом алкоголю можуть настати перед-часні пологи, відбувається збільшення перинатальної смерт-ності. З алкогольною інтоксикацією вагітних жінок багато вчених пов'язують зростання в 60—70 разів кількості випадків специфічних виродливостей і порушень розвитку дітей, алко-гольного синдрому плода та енцефалопатій Алкоголь негатив-но впливає на всі органи і системи організму. Він уражує ЦНС, печінку, травний канал, нирки, серце і судини, поглиблює гіпок-сію, інактивує ферменти, спотворює дію ліків, порушує обмінні процеси, кольоровідчуття, знижує інтелект і працездатність, поступово приводячи до майже повної деградації особи. Буду-чи сильною наркотичною отрутою, алкоголь особливо згубно діє на ЦНС. У мозку його вміст на 75 % більший, ніж у крові, у спинномозковій рідині і печінці — на 50 %. На нервову тка-нину із самого початку алкоголь справляє паралітичний вплив, ослаблює процеси гальмування в корі головного мозку.

Зловживання алкогольними напоями є причиною більше ніж ЗО % автомобільних катастроф, а 75 % їх жертв — чоловіки в стані алкогольного сп'яніння. Алкоголь — одна з основних причин ви-робничого та вуличного травматизму (200 г випитої горілки пере-робляються протягом 10—12 год. і алкоголь виявляється в крові майже протягом доби). Безпечних доз алкоголю не буває. Люди, які зловживають алкогольними напоями, хворіють у середньому вдвічі частіше і в 4 рази довше, ніж особи, що не вживають його. Серед цих людей значно (у 2—5 разів) більша ймовірність хвороб печінки, шлунка, серця і легень, живуть вони в середньому на 10—15 років менше, ніж ті, хто не вживає алкоголю.