При виконанні пункції доцільно користуватися спеціаль-ною голкою з краником або перехідною гумовою трубкою, з'єднаною з голкою. Після відсмоктування вмісту плевраль-ної порожнини перекривають краник або накладають затис-кач на гумову трубку, що дозволяє уникнути попадання повітря в плевральну порожнину.

За наявності великої кількості рідини в плевральній порожнині до голки приєднують електровідсмоктувач, апарат Боброва, дво- або триампульну систему, змонтовану за прин-ципом сполучених посудин. Система для відсмоктування рідини (апарат Боброва) складається зі скля-ної посудини циліндричної форми, закритої щільним корком. Від посудини відходять дві скляні перехідні трубки, до яких приєднують гумові трубки більшої довжини. Щоб відсмок-тати рідину з плевральної порожнини за допомогою цієї системи, необхідно створити в ній від'ємний тиск. Для цього гумову трубку, що йде до хворого, перетискають затискачем, а до другої трубки приєднують електровідсмоктувач або відсмоктують повітря шприцом Жане. Створивши таким чином у посудині від'ємний тиск, на другу гумову трубку теж накладають затискач. У такому вигляді система готова до роботи. Після евакуації вмісту плевральної порожнини швидким рухом виймають голку, місце проколу заклеюють стерильною серветкою.

Під час проведення плевральної пункції можуть виникати ускладнення: колапс, пневмоторакс, інфікування плевраль-ної порожнини, поранення легені, ушкодження сусідніх орга-нів — печінки, селезінки, кишок.

Люмбальну пункцію проводять з діагностичною та ліку-вальною метою. З діагностичною метою її проводять при черепно-мозкових травмах, запальних процесах, пухлинах головного і спинного мозку, гострих порушеннях мозкового кровообігу. При цьому вимірюють лікворний тиск у спинно-мозковому каналі. Обов'язковим є цитологічне та біохімічне дослідження (визначення рівня білка, цукру, хлоридів) спин-номозкової рідини. При люмбальній пункції можливе вве-дення контрастних речовин для діагностики нервових за-хворювань. З лікувальною метою пункції застосовуються для нормалізації тиску спинномозкової рідини при менін-гітах, субарахноідальному крововиливі, епілептичному ста-тусі тощо.

Протипоказаннями для проведення люмбальної пункції є вклинювання мозочка у великий потиличний отвір, кома, шок, колапс, пролежні та гнійничкові ураження шкіри в поперековій ділянці.

Пункцію виконують у положенні хворого лежачи на боці з зігнутими в колінах і приведеними до живота ногами, голова нахилена до грудей. Прокол виконують між остистими відростками III і IV або IV і V поперекових хребців. Знеболення проводять шляхом інфільтрації місця проколу 0,5 % розчином новокаїну. Для проведення пункції користуються голкою довжиною 9—12 см з мандреном. її вводять між остистими відростками по середній лінії під кутом 75—80 °. Відчувши «провал», обережно виймають мандрен і з голки з'являється спинномозкова рідина. При відсутності ліквору в просвіті голки останню виймають, а пункцію повторюють дещо вище або нижче. Для дослідження беруть 2—4 мл рідини. Після пункції місце проколу обробляють розчином йоду спиртовим і накладають асептичну пов'язку. Протягом доби хворий повинен дотримуватися суворого постільного режиму.

Можливі ускладнення: вклинювання довгастого мозку у великий потиличний отвір, колапс, менінгізм, кровотеча, корінцевий та головний біль.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Після проведення поперекової пункції у пацієнта відмічено тахікардію і гіпертензію. Якими мають бути дії медичної сестри в даній ситуації?

2. Пацієнтові призначено поперекову пункцію. Які інстру-менти повинна підготувати медична сестра для її прове-дення?

3. Охарактеризуйте особливості догляду і спостереження за пацієнтом після стернальної пункції.

4. Як називається проколювання черевної стінки? Охарактеризуйте підготовку пацієнта до такої пункції.