Досліджуючи формоутворюючі процеси в передсердношлуночковому отворі ембріонального серця та джерела утворення клапанного апарату (стулок клапанів, соскоподібних м’язів та сухожилкових струн), ми дійшли висновку, що в утворенні передсердношлуночкових клапанів приймають участь ендокардіальні подушки та міокард шлуночків, а відбуваються ці процеси завдяки делямінації стінки шлуночку. Формування клапану починається розшаруванням (делямінацією) верхньої частини шлуночкового міокарду, а в формуванні самих листків клапану відіграють значну роль ендокардіальні подушки. Паралельно утворенню клапанів передсердношлуночкового отвору відбувається формування папілярнотрабекулярного апарату серця. Утворення соскоподібних м’язів, сухожилкових струн та стулок клапану відбувається внаслідок делямінації стінки шлуночку: верхня частина внутрішнього листка міокарду та залишок ендокардіальних подушок дають початок стулці клапану, тонкий шар міокарду внутрішнього листка міокарду з шаром ендокарду утворюють первинну сухожилкову струну, а верхівка міокарду, що з’єднується з сухожилковою струною дасть початок соскоподібному м’язу. Починаючи з 8-го тижня пренатального розвитку делямінаційної пластинки як такої вже не існує, вона шляхом перфорації розділяється на окремі м'язові тяжі, що вкриті шаром ендокарду та являють собою первинні соскоподібні м'язи, верхівки яких переходять у мезенхіму стулки передсердношлуночкового клапану. Деякі соскоподібні м'язи кріпляться до нижньої поверхні стулки, а деякі до краю стулки. Сухожилкових струн на цьому етапі також не виявлено. З 12-го тижня плідного періоду в середній частині соскоподібного м'язу починаються процеси розшарування волокон міокарду та утворення порожнин. Ці події дуже схожі на процес делямінації стінки шлуночка в ранньому ембріональному серці. В деяких порожнинах соскоподібного м’яза були виявлені елементи крові, тобто дані утворення є, мабуть, різновидами судин, або синусоїдів серця. Ці процеси можна віднести до первинного ангіогенезу, тобто утворення міжклітинних щілин та їх наступної каналізації з агрегацією веретеноподібних мезенхімних клітин. В верхніх відділках первинного соскоподібного м’яза, поблизу до місця переходу у край стулки передсердношлуночкового клапана розшарування міокарду менш виразно, але все ж відбувається. Досліджуючи формування клапанного апарату та елементів папілярнотрабекулярного апарату до 13- тижня пренатального розвитку плода людини ми не виявили сухожилкових струн в передсердношлуночкових клапанах, тобто на цьому етапі формування клапанного апарату не закінчено.

Використана література:

1. Wenink A.C.G. Quantitative morphology of the embryonic heart: An approach to development of the atrioventricular valves // The anatomical record. 1992. – Vol. 234. P. 129-135. 2. Manasek F.J. Control of early embryonic heart morphogenesis: a hypothesis // Ciba Found. Symp. 1983. Vol. 100. P. 419. 3. Горбачевский С.В., Хамидов А.В. Эмбриологические и патогенетические аспекты развития общего атриовентрикулярного канала // Архив патологии. – 1999. № 3. С. 4754. 4. Эмбриотопографические приемы в исследовании врожденной патологии / Круцяк В.Н., Пишак В.П., Макар Б.Г. и др. // Труды XI съезда анат., гистол. и эмбриол. (Смоленск, 16-18 сент. 1992): – Полтава, 1992. – С. 123. 5. Павлов Г.Г. Стромальные компоненты сердца: развитие, структурные и функциональные особенности // Онтогенез. 1991, Т. 22, № 6. С.575589. 6. Eisenberg L.M., Markwald R.R. Molecular regulation of atrioventricular valvuloseptal morphogenesis // Circulat. Res. 1995. Vol. 77, № 1. P. 16. 7. Formation of the tricuspid valve in the human heart. Lamers WH, Viragh S, Wessels A, Moorman AFM, Anderson RH. // Circulation. 1995.V.91.P.111-121. 8. Anderson R.H. The developing heart in chick embryos //Circulat.1990.V.82, N.10. P.1542-1543.