проявляються тремтінням, серцебиттям, болем голови, загальним збудженням.

Тривалість їх вимірюється годинами, а іноді й хвилинами. АТ при цьому підвищується незначно, після кризу нерідко відзначається поліурія. Кризи II типу (викликані викидом норадреналіну) зустрічаються переважно у пізніх стадіях гіпертонічної хвороби і проявляються сильним болем голови, блюванням, нудотою, порушенням зору ("літаючі пушки", темні плями перед очима, інколи тимчасова сліпота), що в цілому прийнято вважати синдромом гіпертонічної енцефалопатїї.

Під час кризу може розвиватися порушення мозкового кровообігу динамічного характеру або напад стенокардії, інфаркт міокарда і набряк легенів. Кризи тривають від кількох годин до декількох діб. Гіпертонічний криз слід розглядати як прояв порушень загальних (центральних нервово-гормональних) і місцевих (нирки, мозок) механізмів адаптації до стресових впливів на тлі зміненої реактивності.

Лікування ефективне в початковий період гіпертонічної хвороби, тому

дуже важлива її рання діагностика.

Лікування. Важливу роль у лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу відіграють лікувальна гімнастика і масаж. Лікувальна гімнастика тренує нейрогормональний апарат, який координує роботу серця і судин тіла. Під час фізичних вправ розширюється судинне русло, в 10 разів збільшується кількість активних капілярів, посилюється обмін. Відомо, що продукти м'язового обміну викликають розширення судин. При гіпертонічній хворобі можна рекомендувати фізіотерапевтичне лікування - теплі ванни, теплий душ, загальну дарсонвалізацію, статичний душ.

Показані також діатермія шийних симпатичних гангліїв, шийної частини спинного мозку, застосування хвиль ультрависокої частоти, діатермія ділянок нирок, опромінення рентгенівськими променями ділянки каротидних синусів і гіпофіза, проміжного мозку.

Дієту хворих на гіпертонічну хворобу потрібно скласти таким чином, щоб вона протидіяла розвиткові атеросклерозу і за наявності порушення обміну та ожиріння мала низьку енергетичну цінність і не вела до переїдання.

Основні принципи лікування:

1. Лікування (немедикаментозне і медикаментозне) необхідно починати якомога раніше і проводити його постійно, як правило, все життя. Термін «курсове лікування» щодо антигіпертензивної терапії неприйнятний.

2.Усі особи з підвищеним АТ підлягають немедикаментозному лікуванню або модифікації способу життя. Дієтичні рекомендації посідають важливе місце серед немедикаментозних методів корекції АГ.

3.Схема лікування повинна бути простою, при можливості – за принципом «одна таблетка на день». Це збільшує кількість хворих, що реально лікуються, і відповідно зменшує кількість тих, які припиняють лікування.

4.Перевагу слід надавати антигіпертензивним препаратам тривалої дії, у тому числі – ретардним формам, оскільки це запобігає значним коливанням АТ протягом доби, а також зменшує кількість призначених таблеток.

5. Хворі похилого віку з ізольованою систолічною гіпертензією підлягають лікуванню так само, як із систоло-діастолічною.

6.У хворих із вторинною гіпертензією першочерговим завданням є лікування її причини. АГ також підлягає обов'язковій корекції.

Як зазначає комітет експертів ВООЗ, для поліпшення прогнозу хворого з АГ більш важливим є зниження артеріального тиску per sе, ніж характер препаратів, що застосовуються для цього.

Немедикаментозна терапія

Вона спрямована на:

1.зменшення маси тіла за наявності ожиріння;

2. зменшення вживання алкоголю;

3. регулярне виконання динамічних фізичних вправ;

4. обмеження вживання кухонної солі до 5,0 г на добу (1/2 чайн. ложки солі);

5. достатнє вживання калію, кальцію та магнію;

6. зменшення вживання насичених жирів та холестерину;

7. відмову від куріння.

Немедикаментозне лікування називають також модифікацією способу життя, тому що його основа – це усунення шкідливих звичок (куріння, надмірного вживання алкоголю), збільшення фізичної активності, обмеження солі в їжі тощо.

Збільшення маси тіла корелює з підвищенням АТ, а її зменшення у хворих на ожиріння має значний антигіпертензивний ефект. Так, стійке зменшення маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням САТ на 1,5–3 мм рт. ст., ДАТ – на 1– 2 мм рт. ст.

Фізична активність сприяє зменшенню АТ. Для досягнення антигіпертензивного ефекту необхідне регулярне помірне аеробне навантаження. Як правило, достатньо швидкої ходьби протягом 30–45 хв щодня або хоча б 5 разів на тиждень. Ізометричні навантаження, такі як підйом ваги, сприяють пресорному ефекту і повинні бути виключені.

Обмеження вживання солі та дотримання дієти сприяє зниженню АТ. Доведено, що зменшення натрію в дієті до 5,0 г кухонної солі (стільки солі міститься у 1/2 чайної ложки) асоціюється зі зниженням САТ на 4–6 мм рт. ст. та ДАТ – на 2–3 мм рт. ст. Зниження АТ унаслідок зменшення вживання солі більш суттєве у людей похилого віку. Їжа повинна містити достатню кількість калію і магнію (щоденне вживання фруктів та овочів до 400–500 г) та кальцію (молочні продукти) (табл. 1). Рекомендується вживати рибу тричі на тиждень. Зменшувати в раціоні кількість жирів, особливо тваринного походження, та обмежувати продукти, багаті на холестерин. Менше вживати цукру (60 г на добу) і продуктів, що його містять.

Таблиця 1 . Продукти харчування з високим вмістом необхідних мікроелементів.

Калій | Абрикоси, курага, ізюм, чорна смородина, чорнослив, картопля, гарбуз, буряк, редька.

Кальцій | Молоко,сир, йогурт, інші молочні продукти

( нежирні ), риба та морепродукти.

Магній | Гречка,пшоно,овес,горох,соняшник,петрушка, хрін, гарбуз, картопля, буряк.

Раціональна дієтотерапія дозволяє зменшити рівень АТ у хворих з м'якою гіпертензією тією ж або навіть більшою мірою, ніж монотерапія антигіпертензивними препаратами. Так, у дослідженні DASH дотримання хворими низькосольової дієти, що містить фрукти, овочі та продукти з низьким вмістом жирів, дозволило досягнути зниження АТ у пацієнтів з АГ на 11,4/5,5 мм рт. ст. Нижче наводяться основні компоненти цієї дієти (табл. 2).

Таблиця 2. Харчові компоненти DASH-дієти

Вид їжі | Приклади

Злаки та зернові продукти | Цільний пшеничний хліб, хліб грубого помолу, крупи та рослинні волокна, вівсяна крупа

Забезпечує енергією та рослинними волокнами

Овочі | Помідори, картопля, морква, горох, гарбуз, листова капуста, шпінат,